"Постає питання — ми рухаємося до Європи чи до "Євразії"?.."

Валентина Хоменко, генеральний директор асоціації "Укртютюн", узяла на себе сміливість донести до неупередженого читача позицію досить часто і багатьма критикованої індустрії. Не критикують галузь хіба лише за те, що вона, попри непередбачуваність і непрогнозованість владних рішень щодо діяльності виробників тютюнових виробів, виконала фінансові зобов'язання перед державою і сплатила минулого року понад 33 млрд грн тільки акцизного податку. А ще, завдяки зростанню на 7,7% обсягів експорту, збільшила обсяги виробництва. До мінімуму вдалося скоротити тіньовий ринок…

- Валентино Олексіївно, чого очікуєте у поточному році?

- Сподіваємося, як і щороку, що зміни до Податкового кодексу внесуть у терміни, визначені законами України. Маємо надію, що зміні ставок акцизного податку передуватиме конструктивний діалог з учасниками ринку і що розмір ставок відповідатиме економічним реаліям країни.

З появою нових гравців може змінитися структура ринку тютюнових виробів. Торік ДФС видала чотири нові ліцензії на право виробляти тютюнові вироби.

Наприкінці минулого року через різке збільшення ставок акцизу виникла висока ймовірність зростання обсягів нелегальної торгівлі, яку останнім часом вдавалося утримувати на низькому рівні.

- За Угодою про асоціацію Україна повинна імплементувати Директиву 2014/40/ЄС, яка встановлює обмеження у сфері виробництва й торгівлі тютюновими виробами. У парламенті зареєстровано відповідний законопроект - №2820. Як до нього ставиться галузь?

- Мушу вас трохи поправити. Наразі Угода про Асоціацію не містить зобов'язань України щодо імплементації 40-ї Директиви. Вони можуть з'явитися лише в тому разі, якщо Рада асоціації внесе відповідні поправки.

Законопроект №2820 індустрія не підтримує через його надзвичайно низьку якість. В його основу покладено некоректний переклад директиви. При цьому її приписи запозичено в істотно скороченому вигляді, через що чимало положень законопроекту не відповідають вимогам директиви. Законопроект писали "фахівці", які навіть приблизно не уявляють собі виробничий процес і часто не розуміють, чому положення директиви сформульовано саме так, а не інакше. Все, що вони не зрозуміли або не вважали важливим, до тексту законопроекту не потрапило. А тим часом це такі "дрібниці", без яких виробництво не зможе нормально функціонувати. Крім того, законопроект, як і директива, часто встановлює лише загальні норми, на розвиток яких слід ухвалити великий масив підзаконних актів. Директива з усіх відповідних питань посилається на імплементаційні або делеговані акти. Натомість у законопроекті у більшості випадків не передбачено ухвалення підзаконних актів на виконання відповідних норм. Через це реалізація багатьох норм законопроекту фактично неможлива.

- Ви говорите переважно про загальні речі. А в чому конкретно законопроект не відповідає директиві?

- Наприклад, передбачені ним медичні попередження є більшими за розміром, ніж нинішні, і мають розміщуватися на верхній частині пачки. Це потребує перенесення місця розміщення акцизних марок, оскільки і за українським, і за європейським законодавством марки не можуть перекривати собою медичні попередження. Директива передбачає перехідний період, упродовж якого нові медичні попередження дозволяється розміщуватися нижче від акцизної марки, а законопроект - ні. До речі, механізм затвердження наборів медичних попереджень у законопроекті кардинально відрізняється від прописаного в директиві.

Законопроект забороняє пачки сигарет зі скошеними або заокругленими кутами, хоча директива допускає таку форму упаковки.

Законопроект забороняє всі тютюнові вироби з так званим характерним смаком, хоча в директиві схожа заборона стосується лише сигарет і тютюну для самокруток.

Або ось вам іще один приклад. У процесі сушіння тютюн втрачає цукор, який потім потрібно відновлювати. Так от, директива дозволяє використовувати цукор, як і інші добавки, що необхідні для виробництва тютюнових виробів. Законопроект - ні.

- Однак директиву все одно мусимо імплементувати. Який вихід бачите з цієї ситуації?

- Спочатку слід внести відповідні зміни до Угоди про асоціацію, де чітко визначити, які з норм директиви Україна повинна імплементувати і коли. До речі, саме такого висновку дійшов комітет ВР з питань європейської інтеграції під час розгляду законопроекту №2820.

Звичайно, ми прагнемо, щоб наше законодавство відповідало європейському, але не забуваймо, що країни ЄС від упровадження однієї директиви до іншої пройшли шлях у майже
15 років. Це було зумовлено низкою причин: необхідністю підготувати індустрію до змін, оцінити регуляторний вплив тих чи інших заходів, провести відповідні консультації з бізнесом і громадськістю тощо.

Натомість автори законопроекту №2820 повністю зігнорували європейський підхід до розробки якісного збалансованого регулювання. Більше того, при реєстрації законопроекту мали місце відверті маніпуляції нормами Регламенту ВР. Законопроект спочатку був зареєстрований під №2430 і направлений керівництвом парламенту до комітету з питань податкової та митної політики. Саме до його відання віднесено регулювання технічних питань у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів. Оскільки це не влаштовувало ініціаторів, вони, не очікуючи висновку податкового комітету, відкликали законопроект, змінили його назву і зареєстрували повторно під №2820. У такий спосіб ініціатори змогли змінити головний комітет, який його розглядатиме, на комітет з питань охорони здоров'я.

Дуже важливо, щоб вітчизняні законотворці впроваджували не лише норми європейського законодавства (бажано не в перекрученому вигляді), а й європейські підходи до самого процесу законотворення.

- До парламенту знову подано законопроект про встановлення так званої маржі. Пропонується, щоб виробники, імпортери й оптовики реалізовували тютюнові вироби ритейлу за ціною, яка не перевищує 85% максимальної роздрібної ціни. Що з цього приводу думає індустрія?

- Так, це законопроект №5676. Індустрія послідовно не підтримує подібні ініціативи. Вони не ринкові, не узгоджуються з міжнародними і вітчизняними принципами ціноутворення, суперечать вимогам чинного законодавства України. Закріплення маржі стане додатковим чинником для подорожчання тютюнових виробів і, сукупно з іншими чинниками, може стимулювати зростання обсягів нелегальної торгівлі.

- Як індустрія оцінює ситуацію з нелегальною торгівлею сигаретами в Україні?

- Показник нелегальної торгівлі в 2016 році - 1,1% від обсягу ринку. Для прикладу: у другому і третьому кварталах 2013 року він становив 9,2%. Істотно зменшити обсяги нелегальної торгівлі вдалося завдяки системним діям контролюючих органів. Індустрія зі свого боку також робила і робить посильний внесок. Саме вона виступила ініціатором встановлення законодавчих вимог до державної реєстрації обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів і закріплення права на ввезення тютюну та нетютюнових матеріалів для промислового виробництва сигарет (цигарковий папір, фільтропалички) виключно за легальними виробниками, що мають відповідну ліцензію. Нещодавно, теж за нашою ініціативою, за виробниками та їхніми асоціаціями було закріплено право направляти представників на процедуру знищення конфіскованих тютюнових виробів. Представники нарівні з іншими учасниками підписують протокол про знищення. Ця, на перший погляд, дрібниця спрямована на унеможливлення схем зі "знищення" конфіскованих сигарет тільки на папері та їх повторного введення в незаконний обіг.

Однак ситуація дуже нестабільна і "тінь" може вирости у будь-який момент. Так, у грудні 2016 року рівень нелегальної торгівлі зріс з 1,2 до 1,6% у порівнянні з жовтнем 2016-го. Підстав для зростання більш ніж достатньо: складна економічна ситуація, падіння купівельної спроможності населення, підвищення акцизів тощо. Постійно з'являються нові ризики.

- А які форми нелегальної торгівлі мають потенціал до зростання?

- Торгівля з рук, на відкритих ринках, через інтернет, перевезення і доставка з використання кур'єрських служб або служб перевезень.

- Чи турбує вітчизняних виробників проблема нелегального вивезення їхньої продукції в інші країни? Україна традиційно є одним з джерел контрабанди сигарет до ЄС. В ефірі одного з телеканалів Костянтин Красовський зазначив, що насправді виробникам це вигідно, що є певні схеми…

- Це нісенітниця. Члени нашої асоціації - це законослухняний відповідальний бізнес, який ніколи не братиме участі в нелегальних оборудках. У кожного з виробників є система відслідковування переміщення власної продукції по ланцюгу поставок. Зі свого боку компанії роблять усе можливе, щоб їхня продукція продавалася на тому ринку, для якого її вироблено.

Всі групи міжнародних компаній, до яких входять компанії-члени Асоціації "Укртютюн", свого часу уклали угоди з Європейською комісією щодо протидії незаконній торгівлі. Цими угодами для компаній передбачено фінансові санкції в разі вилучення на території ЄС їхніх сигарет, якщо вони були вироблені не для європейського ринку.

Однак не все залежить від виробників. Є низка державних органів, на які покладено функцію протидії нелегальній торгівлі. Від їхньої діяльності залежить ситуація з нелегальним виробництвом і нелегальним переміщенням тютюнових виробів через митний кордон України. Крім того, є прогалини в законодавстві, через що уможливлюються ті чи інші схеми.

- Як гадаєте, підвищення акцизів до європейського рівня допоможе вирішити проблему незаконного вивезення сигарет?

- Знаєте, середня зарплата у більшості країн ЄС перевищує 1500 євро. В Україні, за даними Мінфіну, у листопаді 2016 року вона становила 5406 грн, або близько 200 євро за тодішнім курсом. Тому ціною зменшення обсягів нелегального вивезення може стати різкий стрибок "тіні" на внутрішньому ринку. Я не заперечую необхідності підвищувати ставки акцизного податку до європейського рівня, однак таке підвищення має відбуватися зважено і поступово. Особливо з огляду на нинішню складну економічну ситуацію. Чомусь "новим" членам ЄС для підвищення ставок акцизного податку до відповідного рівня знадобилося 12-15 років, а в нас, як завжди, все хочуть упровадити дуже швидко, не замислюючись про наслідки.

- Які кроки, на ваш погляд, могли б зменшити обсяги нелегальної торгівлі?

- Насамперед ми наголошуємо на необхідності ухвалення Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, проект якої був запропонований EUBAM. Представники індустрії брали участь у робочій групі з його доопрацювання. Це фундаментальний документ для органів виконавчої влади, який забезпечує системне бачення проблеми. На жаль, проект стратегії через бюрократичні перепони дуже повільно рухається коридорами влади, хоча, згідно з Планом пріоритетних дій уряду на 2016 рік, стратегія мала бути схвалена ще в третьому кварталі минулого року. Складається враження, що влада насправді не зацікавлена в її схваленні.

Ми також підтримуємо криміналізацію контрабанди тютюнових виробів. У парламенті, до речі, зареєстровано два законопроекти на цю тему.

- ДФС пропонує запровадити систему "Електронна акцизна марка". Як індустрія ставиться до цієї ініціативи?

- Це не нова ініціатива, її висували вже кілька разів у різних формах. І щоразу пропонована ДФС система змінюється у порівнянні з попередніми редакціями, іноді досить суттєво. Незважаючи на те, що з метою обговорення цієї системи відбулося кілька робочих зустрічей з ДФС, індустрія і досі не має достатнього розуміння механізму роботи системи. Крім того, слова "електронна марка" в її назві не відображають суті. Система працює зі звичайними паперовими марками, а не з цифровими, як можна було б припустити з її назви. При цьому механізм формування вартості паперових акцизних марок залишається непрозорим, через що зберігається ризик необґрунтованого підвищення їхньої вартості для виробників. Запровадження системи ніяк не вплине на обсяги нелегальної торгівлі, бо система "бачитиме" лише легальні операції. А якщо, наприклад, кіоск торгував поза касою контрабандними сигаретами, то він так і торгуватиме. Індустрія не підтримує ініціативу ДФС.

До того ж ЄС планує з 2019 року запровадити власну систему відслідковування тютюнових виробів. Загальні критерії цієї системи вже прописано. Нині європейці працюють над механізмом її роботи. У контексті інтеграції України до ЄС було б логічно орієнтуватися саме на європейські вимоги, а не вигадувати велосипед, який, до речі, дуже нагадує російську систему ЄДАІС. Постає питання - ми рухаємося до Європи чи до "Євразії"?..