Побудинкові тарифи: світовий досвід з українськими традиціями?

Українська новація - запровадження окремих для кожної багатоповерхівки тарифів на утримання будинку та прибудинкової території - взяла старт з Івано-Франківська. Тарифи, розроблені залежно від характеристик будинку та кількості мешканців - від 0,13 грн. за м² загальної площі квартири до 1,87 грн., почнуть діяти у січні наступного року.

Задум впровадження побудинкових тарифів сягає 2004 р., коли було ухвалено закон «Про житлово-комунальні послуги». Як передбачено документом, «розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою» (ст. 32, п. 3). Однак до європейських традицій обслуговування житла українців примусив саме нинішній уряд. Постанова Кабміну від 1 червня №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» не містить винятків і зобов’язує органи місцевого самоврядування усіх населених пунктів розраховувати «тариф на послуги окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися...» Документ набрав чинності 18 серпня нинішнього року і ніким не скасований.

Однак в Івано-Франківську побудинкові тарифи видаються неоднозначним експериментом. Зважитися на такий крок владу цього обласного центру примусила, власне, практика міського господарювання. Кому­нальні житлово-експлуатаційні організації нагромадили величезні борги, насамперед зі сплати податків та внесків до Пенсійного фонду, на загальну суму понад 30 млн. грн. Безперечно, банкрутство ЖЕО призвело б до відчуження великих шматків комунального житлового майна. І тому в лютому на сесії Івано-Франківської міської ради було прийнято програму реформування житлово-­ком­унального господарства в місті на пе­ріод до 2015 року. Депутати міськради вирішили вдихнути життя в комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр», яке формально існувало ще з 2007 року. «Єдиний і неповторний» став управляючою компанію і взяв на свій баланс увесь житловий фонд міста (1823 будинки!), за винятком тих, у яких створено ОСББ або які обслуговують приватні жеки. І вже збирає кварт­плату з мешканців.

Директор цього комунального підприємства Вадим Войтик запевняє DT.UA: «Ідеологія створення управляючої компанії - розділити функції замовника і виконавця послуг, яким досі були ЖЕО в одній особі. Наше завдання - зробити послуги більш доступними для споживачів, наприклад встановити єдине вікно для отримання довідок в усі робочі дні з 8 по 17 годину, а також оптимізувати їх витрати. Для цього ми вже скоротили кількість працівників бухгалтерії - із 56 до 5 і переглянемо штат технічного персоналу. Надалі будемо на конкурсних умовах вибирати виконавців усіх послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладати з ними договори з передбаченням штрафних санкцій за надання не­якісних послуг або не в повному обсязі».

Не вбачає загрози монополізму у створенні однієї управляючої компанії в місті міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, хоча він і пропонував депутатам узяти на озброєння досвід європейських країн і створити на базі дев’яти міських ЖЕО чотири таких компанії, за територіальним принципом. Однак повпреди наполягли на одній. «Погляньте-но, - каже градоначальник, - досі комунальні ЖЕО теж були монополістами з надання послуг на конкретній території, в усіх один заснов­ник - міська рада. Я не вірю, що Анти­монопольний комітет, який висловив зауваження щодо відбору виконавців послуг єдиним замовником, наважиться зупинити реформу ЖКГ в Івано-Франківську».

«Єдиний розрахунковий центр» встановив сім-вісім обов’язкових послуг, від яких неможливо відмовитися. Це - прибирання території, обслуговування та ремонт ліфтів, ремонт внутрішньобудинкових мереж, поточний ремонт будинку, прочищення димових та вентиляційних каналів, освітлення місць загального користування та вивезення сміття. Решта - необов’язкові, як, наприклад, прибирання сходових кліток, підвалів, дератизація, утримання дитячих майданчиків... Бо це мешканці можуть робити самі.

Обіцяно, що оплата цілої низки послуг - обслуговування та ремонти внутрішньобудинкових мереж, ремонти конструкцій будинку, прочистка вентиляційних та димових каналів - проводитиметься лише після їх фактичного надання. А обслуговування та електропостачання ліфтів і освітлення місць загального користування - за показниками лічильника.

«Ми поставили собі за мету створити конкурентне середовище на ринках обслуговування житла, - розставляє акценти директор КП «Єдиний розрахунковий центр» Вадим Войтик. - Зараз у місті працюють по три фірми з обслуговування та ремонту ліфтів, вивезення сміття, тут певна конкуренція вже є. Сподіваємося, невдовзі з’являться пропозиції й на інших ринках, зокрема найбільш важливих - поточного ремонту будинків, прибирання прибудинкової території».

Однак уже на одному з перших громадських слухань мешканці міста сприйняли комунальну реформу в частині запровадження побудинкових тарифів підозріло, якщо не сказати - вороже. Вони переконані: нововведення вдарить по їхній кишені, і загальна сума квартплати істотно зросте. Керівництво ж «Єдиного розрахункового центру» запевняє, що управляюча компанія буде недорогою для мешканців.

«Лише наш будинок щорічно платитиме на утримання ЄРЦ близько 10 тис. грн. За ці гроші ми самі можемо відремонтувати під’їзди, утримувати слюсаря, сантехніка», - переконана мешканка мікрорайону Позитрон Ольга Бачинська.

Ще один важливий штрих. Згідно з новим механізмом нарахування тарифу, плата за прибирання прибудинкової території тісно прив’язана до її площі. Немає території (забудована) - немає плати за цю послугу. Управляюча компанія підготувала схеми прибудинкових територій, які наразі уточнюються. Але мешканці вже обурюються розрахунками площ. Наприклад, пенсіонерка Лілія Варварук каже, що до реформування щомісяця сплачувала 42 грн., а після реформування через обміряну прибудинкову територію - чотири тисячі квадратних метрів на чотири під’їзди - муситиме платити вже 92,7 грн. Тобто для неї квартплата зросте більш ніж удвічі.

Гаразд, оплата всіх послуг проводитиметься після фактичного їх надання. Але всі розуміють: приватні компанії, які прийдуть на ринок комунальних послуг, не захочуть працювати збитково і відкрито закладатимуть рентабельність хоча б на рівні 15-20%. Крім того, невідомо, за якими фактичними цінами вони закуповуватимуть, наприклад, матеріали для ремонту ліфтів чи конструкцій будинку і скільки це коштуватиме для мешканців.

Побудинкові тарифи для багатоквартирних будинків давно стали нормою в розвинених країнах, де існує гостра конкуренція серед виконавців майже всіх видів послуг. Переважна більшість компаній там дорожать своєю репутацією і не бажають через необгрунтоване завищення обсягів робіт та плати скандально піти з цього ринку. В Україні звикли обдурювати споживачів, продаючи чи то товари, чи виконання робіт і послуг...

Підступний жук - урядова постанова не передбачає можливості відмовитися від запровадження окремих тарифів на утримання будинку та прибудинкової території. Вперед, здобуваймо світовий досвід, але з відмовою від українських традицій «якісного і недорогого» надання комунальних послуг.