ПІДВОДНІ РИФИ ТАРИФІВ

Минулий рік не був доленосним для сфери комунальних послуг. Принаймні держава не ініціювала централізованого перегляду тарифів, віддавши прерогативу ціноутворення на місця. Проте якщо в цілому тарифи на послуги зросли на 5,4%, то на їх комунальний різновид підвищилися на 6,7%. Причому по регіонах ця величина істотно різниться. Наприклад, у Донецьку вартість комунальних послуг зросла за минулий рік на 13,2%, що майже вдвічі більше, ніж у середньому по країні. Щоправда, на думку фахівців, навіть таке зростання не дозволяє вивести комуналку з господарського глухого кута.

У міру нагромадження досвіду роботи в нових умовах місцеві керівники починають розуміти, що за рахунок плати за послуги, навіть якщо вона надходитиме акуратніше, а тарифи за послуги — послідовно підвищуватимуться, реконструювати та модернізувати підприємства комунального господарства, транспорту, зв’язку не вдасться. Залучення у цю сферу кредитів, приватного капіталу стає першорядним завданням. Цим шляхом уже пішли водоканали як найпроблемніші підприємства у плані технічного стану та надання якісних послуг. За програмою, пов’язаною з отриманням кредитів, реконструюються підприємства водоканалу в Запоріжжі, Львові, Херсоні, Маріуполі. Нещодавно з’явилася ще одна форма для залучення коштів у цю галузь — передача водоканалів в оренду приватним підприємствам. «Львівобленерго» узяв на п’ять років під оренду майновий комплекс «Стрийводоканалу», а «Чернігівобленерго» — водоканал Ніжина. Приватизовані підприємства-орендарі, щоб не нарощувати боргів за використану електроенергію, узялися наводити лад на об’єктах водопостачання самотужки. Судячи з усього, ця форма взаємин боржників та кредиторів розвиватиметься далі, набуваючи усе нових форм.

Однак це — окремі приклади. Найчастіше ж ситуація з врегулюванням тарифів залишається замороженою. Місцева влада не ризикує підвищувати ціни на послуги відповідно до реалій. Занадто вже непопулярні такі рішення. Торік багато органів місцевого самоврядування під тиском незадоволених споживачів скасували раніше ухвалені рішення, пов’язані з підвищенням тарифів, навіть при тому, що вони були економічно обгрунтовані. Як наслідок, якість послуг залишається низькою, а проблеми загострюються.

Нинішнього року тарифи на основні послуги підвищуватимуться. Про свій намір переглянути тарифи за проїзд у міському комунальному транспорті в першому кварталі оголосила столична влада, органи самоврядування ряду міст країни. Зазнають змін послуги зв’язку. Але найбільшу перспективу на підвищення мають, знову-таки, тарифи на житлово-комунальні послуги. Це зумовлено підвищенням вартості енергоносіїв, питома вага яких у структурі витрат на виробництво цих послуг становить 60%. Зростають і витрати, пов’язані з підвищенням мінімальної зарплати та зростанням амортизаційних відрахувань. За даними Мінекономіки, нинішні тарифи на комунальні послуги для населення компенсують витрати на їх виробництво усього на 70—80%. Збитковими залишаються і трамвайно-тролейбусні підприємства більшості міст. Але, судячи з усього, ситуація змінюватиметься. Органи місцевого самоврядування поставлені в такі умови, що будуть змушені відрегулювати тарифи. Займатися популізмом стає дедалі дорожче. Кабінет міністрів подав у парламент проект закону України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення». У документі записано: якщо місцеві органи влади встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги нижче від рівня економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, то компенсувати господарюючому суб’єктові збитки, яких він зазнає не з власної вини, доведеться за рахунок відповідних бюджетів...