Пани однакові: що в нас, що в Кракові

З настанням весняно-літнього сезону і так чималий потік співвітчизників, які розчарувалися в перспективі знайти достойні заробітки в Україні, рушає за кордон. Традиційно більшість їх прямує в Польщу. За даними аналітичного дослідження Нацбанку Польщі (НБП), тільки торік уже мільйон українців працював у країні-сусідці. Але не для всіх вона стає "землею обітованою"...

"Українці - мрія"?

У потязі, який прямував до Львова, приємно було спостерігати за спокійною й доброзичливою попутницею. Невдовзі ми дізналися, що Катя (так її звали) їде у Львів, щоб там пересісти на автобус до Польщі. Вона регулярно самостійно курсує в цьому напрямку на заробітки і вже переконалася, що так дорога обходиться дешевше, ніж через посередників.

Про роботу в Польщі попутниця розповіла охоче. Починала, як і більшість українців, із сезонних поїздок: ще студенткою збирала малину, вишню, черешню. Згодом мама навчила її майстерності випічки, і сім'я дійшла висновку, що нове Катине захоплення може стати її основною професією. Так дівчина потрапила у приватне київське кафе, власник якого, за її словами, "не відчув у ній особистості". Ну, а роботу в Кракові допомогли знайти подруги.

- І що, польський хазяїн прямо-таки зразу "відчув" твою особистість? - не без іронії поцікавилися ми.

- Звичайно, треба було зарекомендувати себе, - відповіла дівчина. - І я старалася. Знала, що від уваги господаря не приховати, скільки часу я обідала, а скільки, вибачте, разів ходила в туалет. До речі, з цієї ж причини розпрощалася з курінням: там не цінують людей, котрі люблять "перекури". Ну й, звісно, виконувала свої обов'язки якісно.

Схоже, виїзди наших співвітчизників за межі країни стають звичними. За оцінками експертів ринку праці, понад 40% українських заробітчан раніше працювали в Росії, але тепер, через збройний конфлікт із РФ, більш ніж удвічі збільшився попит на сезонні роботи в Європі, зокрема в Польщі, де на 10-20% зросла кількість робочих місць на весняно-літній період.

За даними Міністерства сім'ї, роботи і соцполітики Польщі, тільки торік роботодавці запросили на роботу понад
706 тис. українців (не рахуючи "нелегалів"). За статистикою міністерства, більшість найманих працівників (265 тис.) працевлаштувалися в сільському господарстві, решта - у сфері будівництва, виробництва, адмінпослуг. Затребувані збирачі ягід, помічники на фермах, будівельники, зварники, електрики, токарі, слюсарі. Є попит на обслуговуючий персонал: доглядальниць, офіціантів, касирів. У курортний період потрібні покоївки та куховарки в санаторії на Балтійському морі. Цінуються програмісти, є вакансії бухгалтерів, учителів, лікарів.

До українських заробітчан у поляків ставлення особливе: наші країни - сусіди, а мови - схожі. Плюс лояльність польського законодавства до приїжджих працівників, матеріальна зацікавленість. А зі вступом Польщі до ЄС для українців відкрилися нові можливості: їм без проблем надають робочі візи й запрошення. Тільки за п'ять років легальних працівників тут побільшало вчетверо, а кількість українців, які законно перебувають на території Польщі, становить понад 30% від усіх приїжджих. Ось лише деякі відгуки про них:

- Якщо ви подивитеся, що відбувається в Західній Європі, де понад 60% іммігрантів живуть на держдопомогу, то українці - це просто мрія, - зазначає голова Асоціації підприємців і роботодавців Цезарі Казьмерчак.

- На позитивне ставлення до українців впливає й нинішня ситуація, коли Польща має вибір: прийняти українців - чи мігрантів із зовсім іншого культурного середовища - Африки або Сирії, про які в ЗМІ є інформація, що вони приїздять жити на соцдопомогу і треба фінансувати їх утримання, - вважає Томаш Баран із дослідницького центру Maison.

- На відміну від інших країн, у нас є унікальні ресурси в цій сфері - наші сусіди українці. Ми не повинні вчити їх польської, надавати їм житло або пільги, - вони самі можуть дуже добре впоратися, - резюмують в Асоціації підприємців і роботодавців Польщі.

Афери по-новому

Тоді звідки беруться тривожні повідомлення про те, як кривдять і обманюють наших співвітчизників у Польщі? Деякі повідомлення про НП з українськими заробітчанами в країні-сусідці часом більше скидаються на кримінальну хроніку: то оприлюднюється факт про напад на гуртожиток, у якому жили наші громадяни, то з'являється інформація про побиття, розбої, приниженнях українців. Не кажучи вже про такі"дрібниці", як обман, невиплата заробленого.

Випадків, коли роботодавці обманюють приїжджих, немало. Та й зробити це в наш час нескладно. Адже, коли господар наймає на роботу іноземця, він передусім вивчає його паспорт. А там стоїть позначка, до якого терміну має право перебувати в країні цей громадянин. І все, далі його заробіток прямо залежить лише від доброї волі пана... Втім, буває, що нечесні роботодавці все-таки розщедрюються на невеликий завдаток. Мовляв, готівки поки що немає, вона вся у справі, але ти спокійно працюй - і згодом гроші будуть... Людині дітися нікуди, вона старанно трудиться доти, доки логічно наближається закінчення візи. І тут (яка прикрість!) роботодавцю потрібно терміново виїхати, зрозуміло, у важливих справах. Решту днів перебування в країні іноземець проводить як на голках, до останнього сподіваючись, що з ним розрахуються. Але, так і не дочекавшись заробленого, повертається додому з порожнім гаманцем

Наприклад, не виплатили заслуженого заробітку 50 нашим співвітчизникам, які виїхали на збирання огірків під Вроцлав. Приховати скандал не вдалося (бо йшлося про велику групу), і справа набула розголосу, завдяки чому частина сезонних працівників усе-таки отримала розрахунок. Переважно тих, у кого вистачило терпіння залишатися в Польщі, щоб обстоювати свої права. Ті ж, хто поквапився й виїхав на батьківщину, так і залишилися ні з чим. Виявилося, у польської фірми просто були фінансові труднощі...

Але так щастить не всім заробітчанам. У популярних польських супер-, гіпер- і мегамаркетів є не тільки парадний, розрахований на туристів, бік, а й зворотний, із тяжкими умовами праці. Там трудяться багато наших співвітчизників - на мийці тари, розвантаженні великогабаритних вантажів, прибиранні територій і т.п. Робота в них виснажлива, а умови мешкання в гуртожитках не витримують жодної критики. Що ж до заробітків, то спочатку на словах групі українців обіцяли по 1000 дол. на місяць. Та коли дійшло до підписання договору, обіцяні гроші "схудли" до 500 дол. А під час розрахунку на руки вийшло по 250, - поляки послалися на відрахування: за порушення дисципліни, невиконання норми тощо.

Задля об'єктивності слід сказати, що не завжди в бідах наших співвітчизників винні польські пани. У ЗМІ потрапила історія, яка сталася з 40 заробітчанами в м. Олава. Вони реконструювали стародавню будівлю, трудилися по 12 годин на день. А коли зрозуміли, що отримають гроші тільки на зворотну дорогу, припинили роботу. У ході скандалу з'ясувалося, що засновник фірми в Польщі - наша співвітчизниця, а її чоловік - власник фірми в Києві, який вербує таких працівників. Людей обдурили, так би мовити, "по-сімейному" двічі - і в Україні, і в Польщі.

Жертви таких афер вважають, що не тільки польські приватні господарі або фірми, а й деякі українські цілком легальні агентства, які вербують працівників за кордон, шахраюють, посилаючи охочих заробити "в нікуди" (ті приїжджають, але їх там не чекають або умови не відповідають обіцяним і т.п.). Але схопити ділків за руку важко, - в тих і підписані документи з роботодавцями є, і заплачені всі податки відповідно до законодавства...

Що дозволено пану, не дано Івану

Згідно з прогнозами Центрального статбюро Польщі, через півстоліття чисельність поляків зменшиться з 38 до 34 млн. Не слід забувати, що понад 10% цього населення - люди віком за 80 років. Тому в Нацраді Польщі з народонаселення вирішили: для підтримання поточного рівня економіки до 2050 р. потрібно прийняти 5 млн іммігрантів, а Польська асоціація підприємців і роботодавців запропонувала надати право на постійне проживання в країні 1 млн іммігрантів, у тому числі українцям.

Однак, щоб перебування прибулих минало без ексцесів, експерти рекомендують шукати роботодавців, які надають офіційне запрошення на роботу (для цього існують польські сайти). Коли місце роботи знайдене, потрібно підписати договір. А ще - оформити візу з правом на роботу: досить непросте завдання. Щоб зробити це, в деяких регіонах охочі мусять заздалегідь записуватися на прийом, але й це не дає 100-відсоткової гарантії. Тому люди з досвідом рекомендують скористатися послугами посередників або ліцензованих фірм, не безплатно, звісно.

Керівник фонду "Ла Страда" Ірена Давід-Ольчик попереджає: "У жодному разі не можна погоджуватися на підписання договору, якого ми не розуміємо. Не можна погоджуватися, щоб роботодавець не заплатив нам тоді, коли він повинен заплатити. Якщо нашу свободу обмежують, потрібно шукати допомогу. Наприклад, якщо роботодавець забороняє виходити з приміщення, в якому працюємо, або забирає наші документи, - цього не можна допустити. Якщо роботодавець нас принижує, не погоджуємося з цим. Слід розуміти - якщо все це відбувається, то краще точно не буде, тому потрібно звертатися по допомогу".

Згідно з даними НБП, середня щомісячна зарплата українців у Польщі - близько 2 тис. злотих (14 тис. грн). Українська молодь, орієнтована на асиміляцію в Польщі, заздалегідь готується до цього - вступає у польські виші, отримує тамтешні дипломи, що полегшує пошук роботи. За підрахунками статуправління Польщі, тільки у 2015 р. понад половину всіх іноземних студентів польських вишів становили українці - більш як 30 тис. У тому ж таки Кракові є чимало міжнародних корпорацій, яким потрібні фахівці зі знанням іноземних мов, а наші студенти знають англійську, польську, українську, російську. Їхня робота, яка суміщається з навчанням, дає середній щомісячний дохід близько 1,5 тис. злотих (понад 11 тис. грн), - не так уже зле для студента.

Тільки у 2015 р. наші співвітчизники заробили в Польщі 8,4 млрд злотих (або 58,5 млрд грн). НБП констатує, що чи не десяту частину цієї суми українські заробітчани поклали на депозити в польських банках, а третину витратили на проживання - залишили в польських магазинах та ін. Втім, ці дані тьмяніють, порівняно з тим, що заробляють, відкладають на депозити й витрачають самі поляки. При тому що місцеве населення неохоче береться за роботи, які виконують українці, зокрема в сільському господарстві, і тим паче не бажає переїжджати в пошуках хороших заробітків із одного регіону країни в інший, віддаючи перевагу виїзду в благополучні країни Європи.

Загалом, схоже, у Польщі зростає розуміння необхідності присутності вихідців із України на тутешньому ринку праці та стурбованість випадками нетолерантного ставлення до них: "Ми, поляки, часто любимо думати про себе як про толерантних і чесних людей, котрі не використовують інших. Але реальність трохи інакша, - вважає представник Національного інтервенційно-консультативного центру для жертв торгівлі людьми Анна Гарнер. - Маю на увазі українців, які працюють у Польщі, і більшість яких - нелегально. Багатьох із них польські роботодавці використовують і обманюють".

Ті поляки, яким за родом своєї основної або волонтерської діяльності доводиться мати справу з проблемами приїжджих найманих працівників, задумали створити спільний інтернет-портал з інформацією про працевлаштування іноземців. Обов'язково - з форумом, на якому потерпілі можуть написати про те, що якась фірма їх "кинула". На цій базі буде складено "чорний список" фірм, котрі обманюють заробітчан.