Новий клінічний корпус київського Охматдиту стане найбільш наукоємним і найсучаснішим з усіх новостворених медзакладів у країні. Завдяки реалізації десятків передових технічних і наукових рішень споруджуваний об’єкт стане взірцем для модернізації всіх закладів охорони здоров’я України.
Будують новий корпус київського Охматдиту стабільно високими темпами. Уже на кінець поточного року буде готовий блок «Д» об’єкта, в якому розміщений лінійний прискорювач, що вже в новому році лікуватиме від онкологічних захворювань сотні і тисячі дітей.
Водночас новий об’єкт стане джерелом проектних рішень для створення нових, передових медзакладів не тільки в Україні, а й за її межами.
«Провідні центри пересадки кісткового мозку Росії, такі як Медцентр дитячої гематології ім. Раїси Горбачової, вже зацікавилися проектом і тими передовими розробками, які в ньому закладено. Йдеться і про зонування, і про розподіл логістичних потоків, і про комбінацію високотехнологічного обладнання. Паралельно зі створенням проекту корпусу я проводив консультації з провідними світовими спеціалістами з пересадки кісткового мозку, тому рішення, закладені в процесі проектування об’єкта, безумовно, зацікавлять профільних фахівців в усьому світі», - каже кандидат біологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії, спеціаліст із біотехнології і класифікованих приміщень Денис Белько.
Окрім технологічного прориву, новий корпус клініки символізує собою і прогрес в архітектурі.
«Під час розробки проектної документації виявилося, що у зв’язку зі складними гідрогеологічними умовами, а саме - водонасиченістю ґрунтів, виникла необхідність в оптимальному виборі архітектурно-планувального рішення комплексу. У результаті, коли проект був готовий, один із лікарів сказав, що згори корпус скидається на побудову антитіла. Це стало хорошим знаком для всіх нас. Проект нового клінічного корпусу, створений на основі такої вдалої архітектурної форми, ми однозначно висуватимемо на здобуття вітчизняних і міжнародних архітектурних премій», - розповіла Ірина Коваль, директор інжинірингової компанії «Укрпрофмед».
«Архітектурне рішення цього корпусу скидається на антитіло, імуноглобулін, речовини, які дозволяють захищати людину від інфекцій. Це рішення дуже близьке за духом до тих процесів, що відбуватимуться в клінічному корпусі, який будується. Тож це, можна сказати, оригінальне тематичне архітектурне рішення», - додає Денис Белько.
Спеціальні підходи світового рівня використані не тільки в плані начинки обладнанням, а й при заливанні бетонних стін блоку, в якому розміщене складне оснащення.
«Унікальність приміщення, в якому розміщується лінійний прискорювач, полягає не тільки в тому, що в ньому перебуває високотехнологічне обладнання для лікування тяжкохворих пацієнтів, а й у необхідності захисту довкілля від іонізуючого випромінювання. Проектування й спорудження цього приміщення передбачало потовщені залізобетонні стіни зі спеціальною рецептурою бетону. При цьому необхідно було уникнути появи тріщин у бетонному моноліті внаслідок ізотермії цементу, яка відбувається при затвердінні бетону», - пояснює завідувач відділу технологій виготовлення залізобетонних конструкцій, доктор технічних наук, професор, академік Академії будівництва України Леонід Олександрович Шейнич.
«Тому стояло досить складне технологічне завдання розробити комплекс таких заходів, щоб бетон не розігрівався вище температури 55°С. Вдалися до сукупності технологічних дій, наприклад, заливання вночі та спеціальний догляд за бетоном, покладеним в опалубку. І найголовніше - підібрали спеціальний склад бетону, в якому тепловиділення цементу було незначним і небезпеку утворення тріщин змогли значно знизити. Результат - якісні бетонні конструкції для приміщення з лінійним прискорювачем», - підсумовує академік.
За проведенням робіт на новому клінічному корпусі уважно стежили виробники високотехнологічного обладнання, регулярно інспектуючи об’єкт.
«За оцінками міжнародних експертів, спеціально запрошених компанією Elekta, проект, який втілюється в Україні при будівництві приміщень для радіотерапевтичного обладнання, є відображенням світових стандартів для багатопрофільних клінік. Компанія Elekta зазвичай супроводжує проект на всіх етапах його реалізації - від проектування, будівництва і до безпосереднього введення обладнання в експлуатацію. Це включає підготовку й видачу технічного завдання на проектування, узгодження та перевірку креслень проектних організацій, контроль над етапами будівництва, складання графіків монтажу і навчання персоналу», - зазначила представник британської компанії Elekta в Україні Алла Шептицька.
У створюваній клініці вражають не тільки передові технічні параметри окремих лікувальних установок, а й загальна насиченість ними приміщень клінічного корпусу.
«Якщо судити за обсягами технічного насичення, протяжністю комунікацій та кількістю всіляких датчиків і електронних пристроїв, то новий клінічний корпус більше скидається на космічний корабель, а не на лікарню, в традиційному сенсі цього слова. Поміркуйте самі, навіть повітря для великої частини приміщень проходить очищення до такої міри, що на 100 кубометрів залишається не більше п’яти порошин. Операційні оснащуються високотехнологічним обладнанням, яке не просто сучасне, а й інформаційно інтегроване в інтелектуальну систему лікарні та інших світових клінік», - зазначив один із експертів.
Таким чином, можна впевнено сказати, що в плані надання якісної медичної допомоги маленьким пацієнтам Україна технологічно вже виходить на передові позиції у світі. І створення першого показового багатопрофільного корпусу - це своєрідний інжиніринговий та ідеологічний орієнтир для відновлення всієї охорони здоров’я.