Неконтрольовані викиди

Над селищем Клевань та довколишніми селами, що на Рівненщині, тривалий час дамокловим мечем нависає екологічне лихо.

Основну причину його мешканці вбачають у діяльності товариства "Колор С.І.М", яке 2003 року, викупило будівлі деревообробного підприємства і почало випускати лакофарбову продукцію. Вплив цього підприємства на довкілля й на самопочуття мешканців - яскравий зразок того, наскільки розвалена в нас система державного контролю і, зокрема, контролю викидів шкідливих речовин у повітря.

У перші роки діяльності товариства мешканці ще гостро не відчували смороду фарби та інших шкідливих речовин. Бо якщо 2008 року задекларовані підприємством обсяги виробництва продукції становили 500 тонн на рік, то через 5 років вони зросли майже вдесятеро. Проблема загострилася в 2013–2014 рр. Тоді готові інгредієнти для виробництва фарб, лаків, емалей підприємство перестало привозити з-за кордону, їх почали варити й розмішувати на місці, у Клевані. І, як стверджує керівництво громадської організації "Екологія і світ", пролунав перший тривожний дзвоник, який сигналізував про порушення законодавства з боку державних органів: підприємство без проведення громадських слухань отримало дозвіл на викиди шкідливих речовин у повітря. А громадськість не могла достукатися до керівництва підприємства, отримати інформацію про специфіку та шкідливість їх виробництва для здоров'я місцевих мешканців.

Відтоді сморід фарб, як стверджують місцеві мешканці, розноситься на 2–5 км, а буває, що й на дальші відстані. А коли надворі спека, безвітряна погода, то хмара шкідливих речовин годинами висить над селищем…

Зі звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Колор С.І.М." за 2013 р. видно, що викиди підприємства - це 26 видів шкідливих речовин обсягом майже 128 тонн на рік. Та суть у тому, що воно робить залпові викиди - три-чотири рази на тиждень у нічну пору.

На початку вересня співзасновник товариства "Колор С.І.М" Йово Миконович заспокоїв журналістів рівненських місцевих і центральних телеканалів, коли ті приїхали висвітлювати акцію протесту громадськості проти екологічно шкідливої діяльності підприємства:

"Усі наші викиди в межах норми. Ми кожні три місяці робимо заміри, запрошуємо для цього сертифіковану лабораторію зі Львова. На нашому підприємстві є тільки толуол і ксилол, і бачимо, що їх концентрація в повітрі не перевищена. Інших компонентів у компанії немає. У нас санітарна зона 300 м, і навіть у цій зоні ми не перевищуємо допустимих норм. А далі, за межами нашої зони, є багато нелегальних гаражів, майстерень, які порушують усі норми. Недалеко від нас "Рівнеазот", у селищі Оржів є підприємство, яке виготовляє фанеру. Вони теж здійснюють викиди".

Система контролю викидів, як і всього державного контролю, в державі розбалансована, близька до краху, а в багатьох випадках прикуплена бізнесом. І контролюючі органи дуже часто заплющують очі на явні порушення законодавства під час господарської діяльності підприємств. Бо як же ж, наприклад, проконтролювати ці шкідливі викиди, коли в Рівненській області єдина державна установа - обласний лабораторний центр МОЗ, - яка, виграючи тендер у Держпродспоживслужби, отримує право робити заміри повітря. До того ж вона не може відбирати проби повітря вночі, з власної ініціативи, хіба що за дорученням ДСНС і поліції. Але керівництво лабораторії відгукнулося на настійливі прохання громадськості та Клеванської селищної ради і впродовж серпня–жовтня 5 разів увечері і вночі відбирало проби повітря в різних точках селища. Підприємство здійснює викиди 26 видів забруднюючих речовин. А загадана державна лабораторія може проаналізувати лише 5 із них. Та результати лабораторних аналізів навіть цих п'яти речовин показали перевищення гранично допустимих концентрацій у повітрі толуолу в 1,15–2 рази, ксилолу - в 2 рази у трьох точках відбору проб (21 жовтня). Було виявлено також перевищення вмісту формальдегіду. А останнє дослідження, проведене 28 жовтня, показало перевищення ГДК толуолу в чотирьох точках аж у 2 рази. Можливо, таке перевищення спричинив вибух, який, за інформацією ДСНС, стався на складі лакофарбової продукції підприємства в середині жовтня. Та хай там як, а бензол, ксилол і толуол - найбільш отруйні речовини, бо провокують хвороби кровоносної системи, органів дихання, вражають нирки, печінку і навіть головний мозок, викликаючи мутації на генному рівні. Тому медики повідомляють, що перебувати в зоні їхньої дії 10–14 годин - це вже небезпечно. А якщо люди живуть тут місяцями й роками? Чим мають дихати вони та їхні нащадки?

Мешканці Клеваня зверталися до селищної ради і зі скаргами на проблеми зі здоров'ям - до медичних закладів. За інформацією Рівненської центральної районної лікарні, по Клеванській дільниці з 2005 р. по 2019-й захворюваність на бронхіальну астму зросла з 5,9 осіб до 9,6 на 1000 осіб дорослого населення (тобто в 1,6 разу), на інші обструктивні захворювання легень - з 0,2 осіб до 8,5 (тобто більш як у 42 рази).

Тривожно, що до ускладнення цієї екологічної ситуації долучилися державні органи. Торік у серпні Департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА видав підприємству "Колор С.І.М" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 10 років - до 2028-го. Але ж для його отримання підприємство надало низку документів з недостовірною інформацією. Наприклад, не вказано, що в межах 300-метрової санітарно-захисної зони від джерела викидів розташований багатоквартирний житловий будинок. Крім того, підприємство, згідно з постановою Кабміну №956 "Про ідентифікацію та декларування об'єктів підвищеної небезпеки" від 11 липня 2002 р., є об'єктом підвищеної небезпеки. І тому отриманню дозволу на викиди шкідливих речовин у повітря мають передувати громадські слухання. У Клеванській селищній раді вони розпочалися торік у серпні, проте були призупинені і перенесені до часу виконання підприємством низки вимог, як-от: встановити стаціонарний пост контролю викидів, придбати електрохімічний датчик замірів концентрації забруднюючих речовин, замінити фільтри тощо.

Неважко здогадатися, що керівництво підприємства цих вимог не виконало, а натомість подало протокол громадських слухань для отримання дозволу на викиди. Не провело підприємство й інвентаризації викидів забруднюючих речовин за 2017 р. у зв'язку зі зростанням обсягів виробництва, на основі чого мав би бути проведений новий розрахунок викидів.

"Контролюючі служби, зокрема Головне управління Держпродспоживслужби, Рівненське відділення Державної екологічної інспекції в області та Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації, зігнорували необхідність детально перевірити інформацію від "Колор С.І.М., - переконує голова громадської організації "Екологія і світ" у Клевані Вікторія Гребінець. - І тому було видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря терміном на 10 років. Ми вимагаємо від Департаменту екології скасувати цей дозвіл і провести всю процедуру згідно із законодавством, зокрема законом "Про оцінку впливу на довкілля", врахувавши думку місцевих мешканців".

Загрозлива екологічна ситуація, що склалася в селищі Клевань та довколишніх селах, непокоїть Клеванську селищну раду.

"Ми неодноразово запрошували керівництво підприємства до селищної ради. Вони приїжджали, уважно слухали нас і пояснювали, що в них усе нормально, - розповідає заступник селищного голови Володимир Мокляк. На жаль, ми не знайшли розуміння й у державних органах. Державна екологічна інспекція не долучила представників селищної ради до перевірки цього підприємства. Проігнорувала наші прохання взяти участь у перевірках й Державна архітектурно-будівельні інспекція, яка навідувалася на підприємство, адже не всі об'єкти там належно введені в експлуатацію. Ми не проти, щоб воно працювало, бо створило понад 100 робочих місць, платить значні суми податків у селищний бюджет, але воно має привести господарську діяльність у відповідність до чинного законодавства, зокрема дотримуватися розміру санітарно-захисної зони та граничної концентрації викидів".

Кілька тижнів тому керівництво селища звернулося до голови Рівненської ОДА Віталія Коваля з проханням порушити перед Департаментом екології питання про скасування дозволу на викиди, а перед місцевими органами конаючої влади й контролюючими органами - питання про тимчасове припинення діяльності підприємства до приведення його діяльності у відповідність до природоохоронного законодавства. Але на момент написання статті дієвої реакції керівництва області не було.

Щоправда, вже нікуди було діватися поліції, і за зверненням Клеванської селищної ради Рівненський відділ поліції відкрив кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241 Кримінального кодексу ("Забруднення атмосферного повітря"). На цей час проводяться слідчі дії. А місцеві мешканці не збираються терпіти, як вони вважають, екоцид з боку згаданого підприємства і погрожують перекрити автотрасу Луцьк-Рівне. Може, тоді про їхні проблеми почують державні органи.

"Підприємство планує вийти на проектну потужність 25 тисяч тонн фарб і лаків на рік, - переконує керівниця громадської організації "Екологія і світ" Вікторія Гребінець. - При такому ставленні до громадськості в Клевані буде просто цвинтар. У Європі ніде такого цинізму і варварського ставлення до людей немає.

Клевань - не тільки промислове селище. Воно ще й туристичний центр, відомий замком XV століття, храмами, природним "Тунелем кохання", куди приїжджають туристи не лише з України, а й з далекого зарубіжжя - США, Канади, Японії. Та чи привабить їх сморід шкідливих речовин?