Не варто плутати рекомендації із зобов’язаннями

Поділитися
15 листопада 2010 р. у Пунта дель Есте (Уругвай) розпочнеться IV сесія Конференції Сторін Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 р...

15 листопада 2010 р. у Пунта дель Есте (Уругвай) розпочнеться IV сесія Конференції Сторін Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 р. (РКБТ). У конференції візьме участь і Україна, яка однією з перших ратифікувала РКБТ. Країни-учасниці повинні ухвалити низку документів, які матимуть наслідки для України. Зокрема основоположні принципи щодо впровадження ст. 9 Конвенції «Регулювання складових тютюнових виробів» і Протокол з протидії незаконному обігу тютюнових виробів.

Форма рамкових конвенцій у міжнародній договірній практиці використовується, коли країни не можуть дійти консенсусу щодо необхідних заходів для вирішення проблеми. Розробка конкретних і обов’язкових для виконання положень — це тривалий процес переговорів, який реалізується шляхом підписання та ратифікації відповідних протоколів. До їх підписання країни можуть у робочому режимі складати розширені списки пропозицій, керівництв і рекомендацій, найкращі з яких згодом будуть враховані у протоколах. Це робиться, аби країни-учасниці мали час «приміряти» на себе запропоновані норми, «підігнати» їх до своїх внутрішніх реалій, не порушуючи основного принципу міжнародного права pacta sunt servanda (договори мають виконуватися). Тобто щоб усі мали право прийняти або відмовитися від певних норм без серйозних наслідків для власного суверенітету.

Важливо розуміти, що, відповідно до ст.7 Конвенції, «основоположні принципи», які розробляються на конференціях РКБТ, мають рекомендаційний характер і не створюють юридичних зобов’язань для країн-учасниць. У разі їх ухвалення держави можуть (але не зобов’язані!) взяти їх до відома й керуватися ними — залежно від національних інтересів та особливостей внутрішнього законодавства.

На жаль, в Україні основоположні принципи часто позиціюються як імперативні документи. І це вже призвело до появи законопроектів, котрі дослівно копіюють усі основоположні принципи попередніх конференцій сторін РКБТ. Так, автори цих ініціатив пропонують заборонити всі форми комунікації тютюнових виробів. Хоча конкретного переліку заходів, необхідних для імплементації ст. 13 РКБТ, що регулює обмеження реклами тютюну, не визначено. До речі, відповідно до п. 3 ст. 13, державі не обов’язково запроваджувати повну заборону на рекламу тютюну, якщо це суперечить її конституції та законам. Йдеться саме про обмеження, а не про повну заборону реклами.

Понад те, автори законопроектів намагаються ввести заборону навіть не на рекламу, а на поширення інформації про сигарети. При тому що ст. 13 РКБТ не вимагає повної заборони на поширення інформації про продукт, яку виробник надає своїм торговим партнерам, і в місцях реалізації тютюнових виробів споживачам, котрі досягли 18-річного віку. Статті 15 і 42 Конституції України, ст. 5 Господарського кодексу і ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів» указують на неможливість таких заборон, оскільки вони обмежують конкуренцію і порушують право споживача на інформацію про споживаний продукт. Право на одержання і передачу інформації без втручання держвлади гарантується і ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Але обмеження реклами сигарет — не єдина рекомендація Конференції сторін, котра сприймається в Україні як імперативний документ. Проект рекомендацій щодо реалізації ст. 9 РКБТ IV Конференції сторін в Уругваї включає пропозицію заборонити використання будь-яких добавок у складі тютюнових виробів. Проблема в тому, що без деяких добавок процес виробництва більшості сигарет в Україні технологічно неможливий. Не заглиблюючись у ймовірні економічні та дипломатичні наслідки такого кроку (наприклад, погіршення відносин із низкою країн, що розвиваються) і не описуючи докладно його впливу на здоров’я країни (немає наукових підстав вважати, що сигарети з добавками шкідливіші, ніж сигарети без добавок), лише нагадаємо, що ці рекомендації не мають обов’язкового характеру, і Україна може взяти їх до відома, але не зобов’язана імплементувати в національне законодавство.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі