Не собі, а людям

"Живи органічно!" - це гасло розповсюджувачів органічних товарів споживання, і передусім продуктів харчування, сьогодні звучить як поганий жарт: знекровленій воєнним конфліктом, зростанням цін, зниженням рівня доходів і замерзаючій Україні не до розкошів...

"Народний рейтинг" щодня констатує катастрофічні стрибки цін на гречку, соняшникову олію та інші товари, які зовсім не належать до "органічно" вироблених, а споживач у паніці перебігає з престижних дорогих магазинів у соціальні.

На цьому тлі дивує активність компаній, які популяризують органічну продукцію. Виявляється, інтерес до неї підігрівається зовсім не українцями, що перебувають у біді, а європейцями: Україна володіє найбагатшими чорноземами та унікальними кліматичними умовами для виробництва екологічно чистої продукції.

Черепашачими темпами

Європейці, які хочуть купувати модні органічні продукти, але мають для цих потреб досить обмежені території, б'ють на сполох: сьогодні в Україні тільки третина сільськогосподарських угідь придатна для виробництва таких видів продукції. За європейськими стандартами, поля, на яких вирощується сировина, мають міститися на екологічно чистих територіях, на відстані не менш ніж кілометр від доріг та залізничних колій і далеко від оброблених хімікатами угідь.

За останні 5 років землі під органічне виробництво в Україні, яка постраждала від Чорнобиля і переживає економічні труднощі, розширилися лише з 250 до 270 тис. га, що аж ніяк не виправдовує очікувань європейських споживачів.

Те, що ми формально вже долучилися до Євросоюзу, не рятує від жорстких вимог ЄС: відповідно до умов плану імплементації Угоди про Асоціацію, до 31 травня 2015 р. Україна має привести своє законодавство у сфері виробництва органічної продукції до стандартів Євросоюзу.

Впродовж ряду років Верховна Рада ігнорувала кілька редакцій закону про виробництво та обіг органічної продукції.

Нарешті 3 жовтня 2013 р. президент підписав Закон "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини", а 9 січня 2014 р. цей закон набув чинності.

Здавалося б, можна тільки порадіти за прибічників здорового способу життя. Однак за минулий рік новий закон виявив свої недоліки: з погляду фахівців ЄС, його необхідно істотно доопрацювати і затвердити низку підзаконних нормативно-правових актів до його виконання.

На думку аграріїв, новий Закон не передбачає сертифікації всього процесу органічного виробництва, як це відбувається в ЄС, а сертифікує лише кінцевий продукт. Немає в Україні й органічної бази насіння, як у європейських країнах.

Конфуз ще й у тому, що під час процесу оптимізації органів виконавчої влади уряд передбачив ліквідацію Державної інспекції сільського господарства, а її функції у сфері державного нагляду в агропромисловому комплексі в галузі виробництва та обігу органічної продукції нікому так і не були передані.

Інакше кажучи, Закон є, а стежити за його виконанням нікому...

Десять євроцентів
на душу населення

Європейці намагаються стимулювати українських законодавців і виробників: Україна має значний потенціал із розвитку органічної продукції харчування і може ввійти до десятки світових лідерів у цій галузі.

На сьогодні наша країна є одним із основних постачальників органічної сільськогосподарської продукції на європейський ринок і через 3-4 роки цілком може ввійти навіть у п'ятірку найбільших світових постачальників екопродуктів.

Чи цікаво це середньостатистичному українцеві?

Навряд, оскільки істотних змін у його раціоні харчування не відбудеться: за статистикою, лише 10-15% українців у змозі купувати продукцію органічного походження вітчизняного чи імпортного виробництва. Це люди середнього та вище статку, вагітні, сім'ї з дітьми або люди з проблемами здоров'я - одне слово, ті, хто може смітити грішми або кого обставини примушують купувати дорогу продукцію.

Рівень споживання органічних продуктів в Україні на душу населення становить лише ...0,10 євро на рік. Тим часом, за даними Федерації органічного руху, у Нідерландах це 35,80 євро, Швеції - 75,40, Данії - 138,60, Німеччині - 70,70 євро...

Внутрішній споживчий ринок органічних продуктів в Україні не перевищує 12,2 млн євро, тоді як у Франції, наприклад, він становить 4,17 млрд євро, а в Німеччині - 7,04 млрд євро.

Серед світових лідерів органічного руху Україна посідає лише 21 місце, зайнявши тим часом почесне перше місце за площею сертифікованої органічної ріллі (зернобобові та олійні культури) у східноєвропейському регіоні, хоча ця площа становить лише 0,7 загального обсягу сільськогосподарських угідь країни. Уявляєте, яким лідером може стати наша держава?

Чому при такому потенціалі наша органічна продукція недоступна для власних громадян?

"Ціна на сертифікований органічний продукт в Україні може відрізнятися від ціни на аналогічний, вироблений традиційним способом, на 20, 50, 100 і більше відсотків, - розповідає менеджер магазину органічних продуктів Тетяна Янковська. - У європейських країнах ця різниця в ціні набагато менша - 10-30%. Внутрішній попит на органічну продукцію в Україні невисокий, у нас мало точок продажу такої продукції, у великих мережевих маркетах немає спеціальних відділів із продажу органіки, таких, як, наприклад, місця під продукти для діабетиків.

Тому рекламні й транспортні витрати на одиницю продукції можуть зменшитися тільки паралельно з підвищенням внутрішнього попиту. У країнах ЄС органіку купують до 40% населення. Наприклад, дуже популярні й користуються попитом екологічно чисті продукти у Швейцарії, яка є світовим лідером зі споживання органіки на душу населення, де кожен житель витрачає на органічні продукти в середньому 117 дол. на рік. Не випадково саме швейцарські та німецькі агентства з розвитку відіграють активну роль у розширенні органічного ринку України".

Трохи інша картина на ринку органіки у США, які є найбільшим споживачем органічної продукції, - торік там було продано органічних продуктів на суму 31,4 млрд дол.

Згідно з дослідженнями університету Каліфорнія-Девіс, люди, котрі постійно купують здорову їжу у США, витрачають на продукти в середньому на 20% більше. Однак, на думку американських аналітиків, вартість органічних продуктів у США в середньому на 50% перевищує вартість звичайних продуктів. Це не бентежить американських споживачів, - мода на фаст-фуди вже минає, надто багато американців поплатилися за неї ожирінням, судинними захворюваннями та діабетом. Національна кухня з м'ясом і картоплею теж поступається місцем дорогій, але корисній екопродукції.

Багато жителів США забули про супермаркети, ставши завсідниками невеликих фермерських ринків, кількість яких за останні 10 років подвоїлася.

Українці теж переходять на харчування з "районних ринків", хоча більш дешева та "чиста" продукція наших сільських виробників під великим сумнівом.

Купувати сертифіковані органічні продукти у спеціалізованих магазинах, як це роблять європейці й американці, українські споживачі не можуть, рівень доходів не той: рядовий пенсіонер, наприклад у Греції, отримує 1000 євро, а наш - трохи більше 1000 грн...

Чому ж усе-таки органіка така дорога?

Аналітики ринку вважають, що основна причина - протекціоністська політика урядів, із допомогою аграрних субсидій спрямована на підтримку виробників індустріального сільгосппродукту. Складова агрохімії в цих субсидіях - понад 50%.

В Україні на мінеральні добрива виділяється до 20 млрд грн на рік, більше половини йде на небезпечні для здоров'я пестициди.

Таким чином, платники податків оплачують зі своїх гаманців не органічні продукти, а отруйну їжу.

Поле "чудес" у країні дикого еко-ринку

Вперше почули про виробництво органічних продуктів в Україні у 1899 р., коли український учений і хлібороб Іван Овсінський у своїй книжці "Нова система землеробства" першим у світі висловив думку, що мінеральні добрива шкодять ґрунту.

На основі його методів у 1977 р. в Полтавській області було засноване перше в Україні органічне господарство площею 7 тис. га.

Європейці прийшли до цього пізніше: скажімо, у Швейцарії, яка славиться своєю любов'ю до органіки, фермери тільки 25 років тому об'єдналися у "Спілку виробників органічної продукції Швейцарії" (Bioswiss).

Зате, на відміну від України, на столі швейцарців завжди екологічно чисті продукти, оскільки внутрішній ринок органіки дуже розвинений. Працює безліч спеціалізованих магазинів органічної продукції та локальних міських ринків, на яких фермери продають екологічно чисту продукцію. До речі, багато їх мають власні міні-виробництва з переробки сільгосппродукції.

Контроль над виробництвом органіки в ЄС дуже жорсткий. Його здійснює Міжнародна федерація розвитку органічного сільського господарства (International Federation of Organic Agriculture Movements - IFOAM), яка розробила базові стандарти. Згідно з ними, для країн, котрі входять у ЄС або бажають вийти на європейський ринок, прийнято постанову Ради (ЄЕС) №2092/91 для екологічно чистого виробництва сільськогосподарських продуктів.

До речі, багато країн - членів ЄС мають свої власні стандарти. А "найслабша ланка" в цьому ланцюжку - стандарти, розроблені і прийняті приватними організаціями. Щоб потрапити на Європейський ринок, їх необхідно привести у відповідність до базових стандартів IFOAM.

В Україні донедавна не було монополії держави на видачу документів і маркування міжнародного зразка. Цю діяльність здійснювали кілька компаній, і отримання жаданого спеціального знака органічного продукту EuroLeaf ("листочка", абрис якого становлять євро-зірочки на зеленому тлі) коштувало українським виробникам тисячі євро.

Сьогодні інтеграційні процеси в Україні прискорилися. Стає зрозуміло, що грати зі споживачами в ігри, випускаючи і продаючи фіктивну продукцію з приставками "Біо" та "Еко", скоро стане неможливо - новий Закон "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" це суворо забороняє, а Європейські стандарти відтинають усі шляхи до виробництва псевдоорганічної продукції.

Підприємці на роздоріжжі: куди повернути - у бік виробництва та обігу дешевої "соціальної" (читай - шкідливої) продукції для внутрішнього споживчого ринку чи у бік перспективного виробництва сертифікованої екопродукції для експорту в країни ЄС?

Прорахувати всі плюси й мінуси цих двох напрямів не так і легко...

Місцеві екологи за потужної підтримки європейських програм намагаються переконати українську спільноту в необхідності "органічного" майбутнього: цього літа в Конгрес-центрі НСК "Олімпійський" у Києві відбулися конференція та виставка "YES!Organic-2014", учасниками якої стали виробники, трейдери, ритейлери, консалтингові компанії та спеціалісти профільних державних відомств України, Німеччини, Польщі, Чехії, Італії, Іспанії, Македонії, Туреччини, Греції, Казахстану, Молдови.

Третій рік поспіль Всеукраїнська екологічна громадська організація "Мама-86" за підтримки Шведського товариства охорони природи у співдружності з іншими партнерськими організаціями проводить осінні "Тижні екологічного споживача" (ТЕС), які є частиною всесвітньої кампанії "Green Action Week" і одночасно проходять у 25 країнах світу.

Нинішнього року в рамках цієї акції відбувся круглий стіл "Законодавче регулювання у сфері органічної харчової продукції: як зробити його ефективним?"

За останнє десятиліття виробництво екологічно чистої продукції перетворилося на потужну комерційну галузь із багатомільярдними оборотами. Обсяг світового ринку екологічно чистої продукції у 2004 р. становив 27,8 млрд дол. За даними експертів міжнародної компанії Research and Markets, яка досліджує ринки, з 2007 р. ринок органіки приростає на 9,5% щороку. Торік дохід від світових продажів органічних продуктів сягнув 67,2 млрд дол.

Аналітики прогнозують, що на кінець 2016 р. обороти у сфері органіки можуть переступити позначку 100 млрд. у.о.

В Україні все набагато скромніше: внутрішній споживчий ринок органічних продуктів, який потроху розвивається з початку 2000-х років, становив, за даними Федерації органічного руху України, у 2007 р. 500 тис. євро, збільшившись у 2013 р. до 12,2 млн євро.

Кількість господарств, які виробляють органіку в Україні, зросла впродовж останніх років із 92 до 155, переважно за рахунок малих підприємців, причому 10 років тому йшлося тільки про виробництво зерна, а тепер - про виробництво борошна, крупи, хліба та інших продуктів.

Близько 50% вирощеної в Україні органіки експортується.

Придбати продукцію органічного походження можна у 800 торговельних точках 35 міст України (дані організації "Академія Ритейлу").

Центр інноваційного бізнесу IBCentre прогнозує, що на 2016 р. на полицях українських супермаркетів органічні товари займатимуть не менше 15% усієї продукції. Цей показник сьогодні просто мізерний - близько 2%.

Середньостатистичний українець теж не проти користуватися екологічною косметикою, ходити в одязі з натуральних тканин і, найголовніше, - насолоджуватися органічною їжею.

Усі розуміють, що розплачуватися за дешеві "соціальні" продукти харчування доведеться зрештою власним здоров'ям.

Але, схоже, у найближчому майбутньому Україні світить залишатися скарбницею унікальних чорноземів і виробником екологічно чистих продуктів для тих, у кого немає своїх родючих земель.