Мабуть, ніхто не замислюється над тим, звідки беруться тарифи на пересилання листів та інших поштових відправлень вагою до 2 кг. Але ми знаємо, що є поштовий монополіст "Укрпошта", про якого згадують, коли треба відправити саме невелику кореспонденцію.
Пам'ятаю, як у нашому ОСББ уперше призначили річні збори і ми пішли на пошту відправляти листи мешканцям, яких не розшукали. У невеличкому задушливому відділенні набилася купа народу, черга рухалася дуже повільно, і під закриття здати всі відправлення ми не встигали, а це було дуже важливо. Тому довелося робити те, що українці роблять завжди, - "домовлятися"... Тож якість послуг "Укрпошти" відчула на собі. Добре, хоч ціна для рекомендованих листів була не така вже й велика. А чому невелика?
А все тому, що "Укрпошті" надано певні переваги, в обмін на які її визнано спеціальним національним оператором надання "універсальних послуг", і на ці послуги держава встановила низькі тарифи.
Що таке "універсальні послуги"? Це послуги з пересилання поштових відправлень вагою до 2 кг, тобто це і листи, і договори, і пакети тендерної документації, які бізнесу доводиться надсилати пачками. А іноді це підручники для школярів і студентів. Також до таких послуг належить пересилання посилок вагою до 10 кг. Як видно, "універсальні послуги" - це набір досить поширених і затребуваних послуг.
Слід пояснити, що в усьому світі національні оператори поштових послуг зобов'язуються надавати перелік універсальних послуг поштового зв'язку всьому населенню на всій території країни за регульованим тарифом. Наприклад, Євродиректива №97/67/ЄС від 15.12.1997 р., яка обов'язкова для всіх країн ЄС і яку має імплементувати Україна в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, передбачає зобов'язання кожної держави забезпечити пересилання листів вагою до 2 кг у рамках універсальних поштових послуг (п. 4 ст. 3 Директиви). Так, це може означати роботу на збиток, тому що тариф єдиний, - байдуже, буде це доставка з Києва в Житомир чи, приміром, у глухе закарпатське село. Збитки в таких випадках покриваються державними дотаціями або іншими преференціями від держави. Але при цьому поштовими послугами забезпечуються як незаможні верстви населення, так і бізнес, та й сама держава в особі держорганів, що передбачено самою суттю універсальної послуги.
Так ось, у нас хочуть відібрати право пересилати "Укрпоштою" листи, юридичні договори та інші документи вагою понад 50 г за регульованими тарифами і дати можливість "Укрпошті" встановити нові, ринкові тарифи на все, що перевищує 50 г. Зробити це намагаються через внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабміну №270 від 5 березня 2009 р. Тобто у проекті змін ідеться про те, що до універсальних послуг буде віднесено тільки пересилання листів вагою до 50 г. Відповідно, послуги з пересилання інших листів автоматично вилучаються з переліку універсальних послуг поштового зв'язку. Досить хитрий хід з розрахунком на те, що громадськості не до цього, питання ніби дрібне, і ніхто не помітить зміни цих правил - диявол, як завжди, ховається в деталях.
Для розуміння: лист вагою до 50 г - це два-три аркуші формату А4. Усі інші категорії листів, у яких пересилаються договори, товаротранспортні накладні, підручники й десятки видів інших документів, перевищуватимуть цю вагу. Такі листи щодня відправляють тисячі державних установ, банків, страхових та інших компаній. Це серйозна частина ринку.
Навіщо і кому це потрібно?
Очевидно, що національний оператор хоче "вилізти" з боргової ями й почати, нарешті, заробляти, а не декларувати збитки. Причому заробляти "Укрпошта" буде не на поліпшенні якості послуг, не на залученні більшої кількості споживачів, яких вона давно втратила в інших сферах поштових відправлень, а на збільшенні вартості послуги, що є прямим порушенням директиви ЄС. При цьому "Укрпошта" залишає собі частину послуги, листи до 50 г, в обмін на чималі преференції від держави. Які?
Наприклад, "Укрпошта" має право орендувати нерухомість державної та комунальної власності за... 1 гривню - як бюджетні й медичні установи, Пенсійний фонд тощо. Але вибачте, якщо сьогодні газ, який видобувається в Україні, продається за ціною імпортного, то чому нерухомість, яка теж є національним надбанням, надається фактично комерційній організації на таких неринкових умовах? Чому "Укрпошта" займає безліч об'єктів нерухомості, які їй не надто й потрібні, і навіть здає їх в оренду за ринковою вартістю, а якщо орендує в держави - то за безцінь? Запитання "чому?", звичайно, риторичне. Але якщо державний монополіст хоче конкурувати на ринку послуг поштових відправлень вагою понад 50 г, то, може, треба розділити: мухи окремо, котлети окремо? Може, залишити ту частину, яка надає універсальну послугу, і приватизувати ту, що конкуруватиме на ринку за ринковими тарифами?
Звичайно, новий менеджмент компанії "Укрпошта" з його ступенями МВА та досвідом роботи за кордоном налаштований на отримання прибутку, і бажання це цілком зрозуміле, особливо беручи до уваги зарплати менеджерів вічно збиткового монополіста. Але коли в хід ідуть не надто етичні інструменти, то страждають споживачі в Житомирі, закарпатських селах та інших регіонах України, де, як і раніше, немає Інтернету, а пошта -єдиний зв'язок зі світом.
Виведення листів вагою 50 г і більше зі списку універсальних послуг дозволить "Укрпошті" встановлювати тарифи на цей вид кореспонденції самостійно і робити це за законами ринку, а іноді й впливати на них, як це роблять монополісти: спочатку демпінгувати, маючи найбільш розгалужену мережу поштових відділень в Україні та отримуючи прибуток на державному майні, а потім підвищувати тарифи в тих регіонах, де конкуренції вже не буде.
Споживачам, як завжди, не дали шансу навіть ознайомитися з причиною несподіваної зміни в тарифній політиці. Її не розкрили ні в пояснювальній записці, ні в Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови КМУ, що розміщені на сайті Мінінфраструктури. А треба б належно поінформувати людей. Інакше створюється враження, що їх хочуть змусити платити більше й зробити це так, щоб ті не помітили.
Якщо перелік універсальних послуг змінять, це вдарить по гаманцях найбільш незаможних громадян. Установлювати тарифи самостійно - означає, по-перше, робити це так, щоб це було вигідно для компанії та конкурентоспроможно стосовно цінової політики інших гравців ринку, а по-друге - максимально використати своє монопольне становище на цьому ринку. Безумовно, вільне тарифоутворення на листи вагою 50 г і більше зробить дорожчим їх пересилання. Причому зростання цін відчують не тільки люди, а й тисячі різних компаній та установ. Тим-таки органам державної влади, які шлють величезний масив кореспонденції громадянам і бізнесу, буде несолодко, тому що бюджети на доставку листів зростуть.
Крім того, пропозиція видається дуже непослідовною в контексті євроінтеграції України. Курс України на асоціацію з Європою зафіксовано в Угоді про асоціацію з ЄС. Підписавши її, Україна зобов'язалася імплементувати положення євродиректив, а не порушувати їх за першої ж нагоди.
Євродирективи зобов'язують Україну ухвалювати закони, необхідні для того, щоб загальне поштове обслуговування як мінімум включало збір, сортування, транспортування та видачу поштових відправлень вагою до
2 кг; збір, сортування, транспортування та видачу посилок вагою до 10 кг, а також послуги рекомендованих відправлень і відправлень з оголошеною цінністю
Ця норма регламентує належність листів масою до 2 кг до універсальних послуг. А в українській поштовій галузі, як виявилося, є монополісти, яким євродирективи - не указ.
Ситуація з універсальною послугою - яскравий приклад державного лобізму, коли тихцем змінюються правила, а споживачів змушують платити більше, зберігаючи всі переваги монополіста універсальної послуги.