Млини інформаційних технологій

Знайти на інтернет-картах Сполучених Штатів Америки населений пункт під назвою Квінсі не так вже й просто. З одного боку, нічого дивного для містечка з населенням п’ять тисяч чоловік (результати перепису 2000 року) і площею менш ніж шість квадратних кілометрів у цьому немає. З другого боку — не дуже типово для майбутньої столиці всієї віртуальної імперії. Адже саме сюди переносять свої центри з обробки баз даних такі монстри інтернет-технологій, як Yahoo, Google та Microsoft.

Зовсім недавно це містечко якщо й було відоме за межами штату Вашингтон, то хіба що завдяки своїй картоплі й іншій сільськогосподарській продукції. Хоча напередодні Другої світової війни цьому краю пророкували зовсім іншу долю. Будівництво найбільшої (на той момент — у світі, а нині — у Північній Америці) гідроелектростанції на ріці Колумбія мало не лише позбавити сусідні землі від щорічних руйнівних повеней, а й залучити велику індустрію за рахунок дешевої електроенергії. Тоді з цим не склалося. Місцевих виробників електроенергії (а сьогодні в околицях містечка функціонують п’ять гідроелектростанцій) змусили підписати кабальні контракти, за якими протягом 50 років вони повинні були дві третини усієї своєї електроенергії продавати всім користувачам штату практично за смішними цінами. І нині, коли термін цих контрактів спливає, виявилося, що найбільш жадібними споживачами електроенергії виявилися саме компанії, що надають інформаційні послуги.

Пересічним користувачам, яким ледь не щодня повідомляють про нові прориви з галузі мінімізації та економізації інформаційних технологій, у це повірити важко. Та й справді, сучасні компактні сервери за своїми розмірами (які рухаються до обсягу кишенькового чтива) непорівнянні з величезними кабінетами перших дітищ інформаційного віку. Але при цьому кожен із цих «малюків» у процесі експлуатації виділяє набагато більше тепла, ніж його шафоподібні попередники. У результаті більш як половина всіх рахунків за електроенергію в інформаційних центрах йде на оплату вентиляторів і кондиціонерів. Саме за рахунок зростання цієї статті витрат рахунки Microsoft на оплату електроенергії за останні чотири роки подвоїлися і можуть потроїтися за майбутні п’ять років.

Найголовнішим залишається той факт, що один такий центр споживає кількість енергії, достатню для забезпечення 100 тисяч традиційних американських жител.

Після спливання терміну енергетичних контрактів вартість електроенергії в Квінсі становитиме 1,89 цента за кіловат-годину проти 15 центів у Силіконовій Долині або Манхеттені. Вигода, на яку розраховують монстри інформаційних технологій, очевидна. Однак місцеві жителі дедалі частіше цікавляться, а що вони самі з цього матимуть? Ціни на нерухомість у містечку протягом останнього місяця зросли ледь не вдесятеро, проте місцевих жителів це не дуже тішить. Особливого припливу робочих місць годі й очікувати: Yahoo і Microsoft разом узяті мають намір працевлаштувати не більш як 150 чоловік. Щоправда, помітно зросте база місцевого оподаткування: як мінімум удвічі проти нинішніх 300 млн. дол. на рік. Хоча найбільш капіталовитратні роботи — прокладання оптиковолоконного кабелю — на перший час звільнені від сплати податків. У цілому, як роблять висновок місцеві жителі, майбутні зміни так і не дадуть їм шансу вирватися з індустріальної глушини. Просто на зміну картопляним фермам прийдуть «серверні ферми».