Лібералізація РРО-їзації

30 вересня, 2020, 10:05 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Профільний комітет Верховної Ради розробив і розпочав публічне обговорення проєкту закону щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Лібералізація РРО-їзації
© Pixabay

Наприкінці минулого року парламентом було ухвалено закони №128 і 129, що внесли суттєві зміни у порядок здійснення готівкових розрахунків і використання реєстраторів розрахункових операцій. Крім позитивних змін, у цих законах були також і негативні моменти, що викликали неоднозначну реакцію в малого бізнесу та спровокували масові акції протесту. Що саме спричинило невдоволення? І, головне, як ці недоліки виправити?..

Удар по касовій мафії

Першою новацією цих законів було запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які суттєво спрощують умови використання РРО для всіх суб’єктів господарювання та значно знижують витрати на їх встановлення й використання. Саме ці зміни в законодавстві відкрили можливість використовувати смартфони, планшети, комп’ютери і, в принципі, будь-які пристрої, що мають доступ до Інтернету, як РРО.

Нарешті відпала необхідність збирати десятки документів для реєстрації та введення в експлуатацію РРО. Використання таких програмних реєстраторів стало простим і доступним: їх не треба пломбувати, вони не потребують спеціального сервісного обслуговування й відповідної абонентної плати, а це коштувало підприємцям сотні й тисячі гривень.

Реєстри ексклюзивних касових апаратів від податкової, часто із суттєво завищеною ціною, в які можна було потрапити лише за хабарі, стали непотрібними. По касовій мафії, яка десятки років наживалася на підприємцях, було завдано нищівного удару. Монопольний і надприбутковий «бізнес», який роками будувався через «підмазування» податківців, припинено. І це є важливою позитивною новацією для мільйонів підприємців.

До того ж ця новація дала можливість інтернет-магазинам без ускладнень виконувати норми законодавства щодо обов’язкової видачі чеків при продажу товарів. Для оформлення реалізації товарів достатньо мати смартфон і спеціальну програму, й електронний чек можна відправити покупцю на пошту, на телефон через будь-який месенджер або просто надати унікальний код, який дає можливість перевірити справжність виданого чека. Все стало дуже просто.

Фіскальний «кешбек»

Під час запровадження програмних РРО виникло питання, як забезпечити достовірність інформації про операцію з продажу товарів за відсутності будь-яких спеціальних технічних пристроїв із відповідними ступенями захисту. І рішення було знайдено.

Особою, що найбільшою мірою зацікавлена в отриманні справжнього фіскального чека, з допомогою якого у суді можна захистити свої права, є покупець. Достатньо було лише надати йому таку можливість. І це було реалізовано: будь-який покупець матиме змогу перевірити справжність отриманого чека на витрачені ним гроші, а у разі його недостовірності одержати повну компенсацію витрачених грошей. Цей механізм отримав назву «фіскальний кешбек» і став другою новацією. Він забезпечив мільйонам українських споживачів дієвий захист їхніх прав від недобросовісних продавців, які продавали неякісний, контрафактний, контрабандний товар без жодних документів, а відповідно, й без жодної відповідальності за наслідки його використання.

Проте така новація не сподобалася корупційним податківцям, які збирали мзду під час перевірок або взагалі за їх відсутність і, як результат, втратили свої мільйонні корупційні потоки, що кожного місяця йшли до їхніх кишень. А недобросовісні продавці, щоб компенсувати ці «витрати», продавали свій товар без документів, без сплати податків, отримуючи неконкурентні переваги порівняно з іншими.

Зло тотальної фіскалізації

Нарешті, третя новація, про негативні наслідки якої особисто я й інші експерти попереджали уряд, Міністерство фінансів, парламентаріїв, — це тотальна фіскалізація. Наші аргументи почули, тож маємо законопроєкт про лібералізацію РРО.

Є сотні видів бізнесу, в яких обсяг реалізації обмежений фізичними можливостями підприємця: перукар, репетитор, таксист, маленька крамничка, кав’ярня, кіоск із продажу фаст-фудів тощо. Більшість із них обмежені фізичними можливостями, торговельними площами та іншим, що робить контроль над ними недоцільним, неефективним і витратним. Цей реальний малий бізнес, для якого будь-яке ускладнення — це додаткові витрати і додаткові штрафи, не міг і не може завдати суттєвих збитків ні державному, ні місцевим бюджетам, не викривлює конкуренції, надає зайнятість тисячам людей, а тому повинен мати мінімальну кількість контактів із різноманітними контролюючими органами.

Тому тотальна фіскалізація, запроваджена цими законами, — це помилка, від якої набагато більше втрат, ніж переваг, і її необхідно виправити. Одним із кроків з пом’якшення негативного впливу стало суттєве збільшення лімітів для всіх груп фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, проте цього недостатньо. Тому, щоб виправити цю помилку, депутати разом з експертами і підприємцями розробили проєкт закону щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Законопроєкт значно розширює перелік тих, хто не повинен з наступного року застосовувати касові апарати, зокрема:

  • у першій групі збільшили перелік видів діяльності, що належать до побутових послуг;
  • запровадили поняття метражів із метою відмежувати малих підприємців, унаслідок чого виключили з фіскалізації підприємців другої групи, які торгують:

— у роздріб на площі 40/60 кв. м (крім ризикових груп товарів);

— продуктовими виробами в роздріб у спеціалізованих магазинах на площі 40/60 кв. м;

— косметикою, квітами та кормами для тварин у роздріб на площі 40/60 кв. м у спеціалізованих магазинах.

Чи остаточні й достатні ці зміни? Мабуть, ні, бо невирішеними залишаються, наприклад, питання роботи таксистів. Більш логічним є фіскалізація тільки операторів чи процесінг, але слід звільнити самих таксистів від необхідності застосовувати РРО. Також, приміром, залишається відкритим питання, чи мають застосовувати касові апарати ті, хто проводить вебінари (їх дивляться десятки людей), враховуючи, що тільки індивідуальне викладання звільняється від застосування РРО.

Також зазначу, що альтернативні пропозиції, які передбачають установлення РРО виключно тим, хто має оборот на понад певну суму, є абсолютно недієвими. Якщо відсутня фіксація обсягів реалізації, то неможливо підтвердити, чи дотримується підприємець встановленого критерію, а це дасть можливість нечесним підприємцям, які за своїми значними обсягами не належать до малого бізнесу, продовжити свою практику ухиляння від сплати податків і дискредитації спрощеної системи оподаткування.

Міфи законопроєктів

Ці кроки законотворців із лібералізації законодавства в сфері застосування РРО є правильними та обґрунтованими. Проте є окремі організатори протестів, які одержали фінансову підтримку від касової мафії та великих інтернет-магазинів, що зловживають спрощеною системою оподаткування, обманюючи інших, і почали вимагати не просто виправити помилки, а повністю скасувати закони №128 і 129.

Міф перший: висока вартість використання програмних РРО. Своїми розрахунками вони намагаються довести абсурдні тези, що традиційний РРО, який зараз використовують підприємці, вигідніший, ніж безоплатна програма. Нібито підприємці будуть змушені нести мільярдні (це не жарт) витрати на програмні РРО, наймати бухгалтера, щоб використовувати такий реєстратор, при цьому чомусь без бухгалтера давно й успішно користуються програмами мобільного банкінгу, як, наприклад, «Приват24» та інші.

Міф другий: продажний податківець, що приходить із перевірками, кращий за будь-якого покупця, який перевірятиме свої чеки у спеціальному реєстрі. Що цей покупець буде підробляти чеки, вимагати від них кошти, шантажувати їх. Хоча і зараз покупець може (і завжди міг) написати скаргу в податкову та вимагати проведення перевірки. Чому він наразі не фальсифікує заяви, не шантажує продавців, якщо у нього є для цього всі інструменти, а отже, всі можливості?

Міф третій: обов’язковий облік. Так, на придбані товари підприємець повинен мати документи, проте відповідно до вимог законодавства це правило поширюється тільки на три топові за ризикованістю товарні групи, тоді як на інші — ні. Така вимога в інтересах перш за все покупця, бо йдеться про придбання дорогих речей або небезпечних для здоров’я (ліків). При цьому сам бухгалтерський облік і складання фінансової звітності не є обов’язковими.

***

Висновки прості: щоб здолати касову мафію, продажних податківців, спростити використання касових апаратів бізнесом і рухатись у бік детінізації економіки, прогресивні норми законів №128 і 129 треба залишити, проте норми щодо тотальної фіскалізації мають бути переглянуті та скасовані.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК