Каверна

Залучення інвестицій можна порівняти з будівництвом мосту. По суті, інвестиції — це не просто вкладання грошей, а швидше — створення нової комунікації, яка обов’язково має бути надійною. І коли надійність будівельної споруди визначається міцністю з’єднання залізобетонних блоків, то міцність ринкових, а в даному разі — фінансових зв’язків, не в останню чергу залежить від бездоганної репутації партнерів. Тому найменша, навіть малопомітна цятка на ній цілком порівняна з каверною, що приховалася у надрах несучих конструкцій. І те, й друге може зруйнувати в будь-який момент навіть наймасштабніший проект.

Так, дефект лише однієї колони призвів до численних жертв під час обрушення московського «Трансвааль-парку». А фінансові ринки всього світу нині трясе через те, що глава ЦБ Японії тримав частину своїх особистих коштів у фонді, яким керувала людина, котра перебувала під слідством за обвинуваченням у інсайдерській торгівлі. Про це завжди потрібно пам’ятати держчиновникам, які намагаються модернізувати цілі галузі за рахунок активного використання ринкових інструментів.

Планів громаддя

Колегія «Укравтодору», що відбулась у квітні нинішнього року, продемонструвала: її нинішнє керівництво усвідомлює, якою має бути відповідальність менеджменту підприємства з річним бюджетним фінансуванням майже в 9 млрд. гривень. (Просто для порівняння скажемо, що ця сума перевищує державні витрати на освіту та оборону країни разом узяті.) Виступ керівника головного автодорожнього відомства Вадима Гуржоса було в міру самокритичним, водночас несло в собі позитивний заряд переконаності в тому, що компанії багато чого до снаги. Причому озвучені плани з кілометражу запланованих до реконструкції доріг і відбудованих нових автомагістралей наочно показували, що це «багато чого» не зведеться до філологічних новацій на кшталт заміни простого поняття «ямковість» на мудроване словосполучення «ліквідація наслідків сезонної руйнації транспортних комунікацій». Пролунала у звіті керівника «Укравтодору» й твереза констатація: попри явне поліпшення з надходженням бюджетних коштів, що спостерігається останнім часом, виділених державою фінансів усе одно не вистачить для успішного виконання покладених на відомство функцій.

Вихід очевидний: необхідні додаткові інвестиції. Слід сказати, що перший досвід залучення позикових коштів був досить успішним. Рік тому «Укравтодор» провів тендер, переможцем якого став Deutsche Bank, який надав кредит на суму 100 млн. дол. терміном на десять років для добудови автобану Київ—Одеса. У нинішньому році для будівництва і ремонту автодоріг, зокрема Харків— Дніпропетровськ, Київ—Ковель, Київ—Кіпті—Бачевськ і тієї самої траси Київ—Одеса, планується залучити 1,8 млрд. грн. Список банків, які збиралися і взяли участь у новому тендері, більш ніж солідний, серед них: старий знайомий німецький Deutsche Bank, американський Citibank, британський Credit Suisse First Boston, французький Credit Lyonais і голландський ING.

На перший погляд, картина більш ніж приваблива. Солідна державна компанія, спираючись на успішний досвід використання кредитних ресурсів і державні гарантії, залучає вагомі іноземні інвестиції під масштабні проекти. Однак у тому й річ, що всередині всієї цієї конструкції причаїлася злощасна «каверна», маленька цятка на мундирі «Укравтодору», спроможна при нагоді не залишити й каменя на камені від бізнес-репутації головного автодорожнього відомства країни. Ім’я цієї цятки — дочірнє підприємство «Укрдорпостачсервіс» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яка, у свою чергу, є 100-відсотковою «дочкою» Державної служби автомобільних доріг «Укравтодор».

Борги вам...

Уже було сказано, що у своєму недавньому виступі на колегії «Укравтодору» його глава був досить самокритичний. Принаймні він не приховував того факту, що ДАК «Автомобільні дороги України» має непогашені фінансові зобов’язання на суму майже 300 млн. гривень. У зв’язку з чим і було сказано про необхідність відновлення платоспроможності ДАК та її досудової санації. Правда головною причиною виникнення цих боргів були названі дії «дореволюційного» керівництва Мінтрансу, яке буквально нав’язувало кредити улюбленій «дочці» автодорожнього відомства.

Не станемо оспорювати цю тезу в частині дій Мінтрансу. Проте дозволимо собі зауважити, що прострочені фінансові зобов’язання має не тільки ДАК «Автомобільні дороги України». Зокрема назвемо вищезгадане дочірнє підприємство «Укрдорпостачсервіс», щодо якого Господарський суд м. Києва відкрив справу про банкрутство. Причина «фінансового зневоднення» державного підприємства, найшвидше, банальна до непристойності. Принаймні, за словами заступника глави правління КБ «Місто Банк» Івана Демченка, у такий спосіб автодорожники намагаються ухилитися від судового рішення, яке приписує ДП «Укрдорпостачсервіс» повернути борги за кредитом, отриманим його партнером ТОВ «Тревел-груп» у «Місто Банку».

Історія ж угоди така. У серпні 2004 року ТОВ «Тревел-груп» уклало з КБ «Місто Банк» договір про одержання кредиту в 2 млн. гривень. У забезпечення зобов’язань за кредитом вони також підписали між собою угоду про заставу майнових прав за договором про поставку, укладену між «Тревел-груп» і ДП «Укрдорпостачсервіс». Якщо коротше, то схема угоди мала такий вигляд: банк надає фірмі «Тревел-груп» кредит, фірма на ці гроші закуповує і поставляє «Укрдорпостачсервісу» продукцію; у разі, якщо фірма не зможе повернути кредит, банку переходять ті кошти, які «Укрдорпостачсервіс» мав заплатити за поставлену продукцію.

…гроші нам

Те, що приватна фірма не повернула кредит, факт сумний, але не надзвичайний. Однак турбують дві інші обставини. По-перше, те, що співробітники «Укрдорпостачсервісу» пішли на порушення кредитного договору та якийсь час перераховували гроші за поставлену ТОВ «Тревел-груп» продукцію на рахунки, не передбачені угодою (про це йдеться в постанові прокуратури Голосіївського району м. Києва про порушення кримінальної справи №51-1277 за «фактом скоєння шахрайських дій працівниками ДП «Укрпостачсервіс» і ТОВ «Тревел-груп»).

По-друге, після того як «Тревел-груп» подав позов про стягнення боргу, представники державного підприємства не повідомили суд, що ці права й за договором, і за більш раннім судовим рішенням господарського суду, яке вже набрало чинності, належать КБ «Місто Банк».

Утім, усяка зніяковілість зникає після ознайомлення з постановою про порушення кримінальної справи, в якій чорним по білому написано «в ході перевірки зібрано достатні дані, які свідчать про те, що працівники ДП «Укрдорпостачсервіс» та ТОВ «Тревел-груп» з метою неповернення кредитних коштів, вступили між собою у змову та шляхом шахрайства заволоділи коштами банку в особливо великих розмірах».

Подальше ознайомлення з матеріалами, що стосуються фігурантів цієї історії, викликає відчуття ніяковості за керівництво «Укравтодору». Адже бюджетні кошти перераховувалися постачальникам, які не просто мають сумнівну репутацію, а й перебувають у розшуку. Виявляється, ще 2002 року нинішній директор ТОВ «Тревел-груп» Сергій Іванов уже здійснив подібний «фінт». Тоді він був засновником іншого підприємства й під заставу вантажного автомобіля та причепа був отриманий кредит, після чого закладене майно було продане, а позичальник зник у невідомому напрямку.

Коментарі в ситуації, яка склалася, були б зовсім не зайвими. На жаль, керівництво «Укравтодору» не знаходить часу на те, щоб прокоментувати ситуацію. Тому доводиться робити висновки про цю історію виключно на підставі наявних документів.