Карпатська різанина бензопилою

Стільчик Тер'є від IKEA українець зможе придбати за 399 грн. Смішні гроші як для стільця з масиву бука. IKEA як відповідальна компанія гарантує, що походження сировини для цього стільця абсолютно законне, інакше й бути не може. Чи може...

Бук, з якого виготовили охайний стільчик, майже напевно виріс у наших Карпатах. Зрубали його працівники державного лісгоспу під час так званих санітарних вирубок. Законність підстав для них, як і обсяги деревини, яку щорічно вирубують ці "санітари", - предмети не одного розслідування. Але яке IKEA до цього діло, адже бук зрубано і продано меблевій компанії Plimob у Румунію. Вона співпрацює зі шведським гігантом понад 30 років, 98% своєї продукції виготовляє на замовлення IKEA і, звісно, має всі сертифікати ЄС. Для того щоб зрозуміти обсяги цих поставок, та й масштаби українських "санітарних" вирубок, знайте: за рік IKEA продає півтора мільйона стільців Тер'є, або три стільчики на хвилину.

Це не єдина цікава історія, описана у свіжому звіті британської неурядової організації Earthsight, яка вивчає проблеми незаконного вирубування лісів по всьому світові. Два роки тому DT.UA детально описало процес незаконної вирубки українських лісів та основних гравців у схемах (Докладніше читайте в саттті "Озеленення Європи". Тоді з'ясувалося, що основної шкоди нашим лісам завдають не "чорні дроворуби", які працюють під покривом ночі, а державні лісгоспи, що, не ховаючись, проводять санітарні вирубки лісів, свідомо порушуючи численні правила і норми, аби зрубати якомога більше, причому найкращої деревини. Наші висновки тоді також ґрунтувалися на результатах дослідження Earthsight. Зараз активісти представили результати розслідування, що проводилося вже після публікації першого звіту, і вони вас не втішать.

Для наочності повернемося до стільчика Тер'є. Чи дійсно румунська меблева компанія Plimob виробляє його з українського бука? Румуни підтверджують, що не всі стільці виготовляють із місцевої, румунської, деревини, оскільки вона дорожчає, а цінова складова для їхнього шведського партнера вкрай важлива. Щоправда, України в цьому контексті не згадують, кажуть, що диверсифікували поставки за рахунок Швейцарії. Але від Швейцарії Plimob далеченько, а от до українського кордону близько настільки, що з вікон видно Тису, яка розділяє наші держави. На протилежному боці кордону, поблизу смт Великий Бичків, розташовується лісгосп, що охоплює територію у 50 тисяч гектарів найбільш лісистої частини Карпат. І сам Бог велів, аби лісозаготівля і деревообробка були основними галузями промисловості у Великому Бичкові. Найбільшим працедавцем тут є меблева компанія ТОВ "ВГСМ". Компанія працює з 1992-го, до 2008-го її власником була дочірня компанія ІКЕА - Swedwood, яку ІКЕА закрила 2008 року через місцеву корупцію. Зараз компанією володіє колишній співробітник ІКЕА румун Даніел Міхай Плопішан, і господарює він вправно. "ВГСМ" є одним із найбільших деревообробних підприємств України, щороку переробляючи 40 тисяч кубометрів деревини, практично весь товар експортуючи до ЄС, причому замовником 96% усієї продукції є ІКЕА.

І де, як ви думаєте, "ВГСМ" закуповує всі ті тисячі кубометрів для переробки? Правильно, відповідно до звіту Earthsight, близько 90% усіх поставок припадають на місцевий Великобичківський лісгосп, в якому "ВГСМ" підпрацьовує підрядником із заготівель деревини. Понад 73% усіх заготовлених у Великому Бичкові букових лісоматеріалів, потрібних для нашого стільчика Тер'є, купує "ВГСМ". Товаротранспортні документи, до яких отримала доступ Earthsight, показують, що компанія "ВГСМ" як виготовляє готові стільці та стільниці для прямого експорту ІКЕА, так і продає букову сировину, дуб і ясен на фабрику ІКЕА в Словаччину. Однак значну частину експортної продукції становлять напівготові частини меблів ІКЕА або букові пиломатеріали, які через Тису переправляють до сусідньої Румунії, де їх фінальною обробкою займається Plimob. "ВГСМ" постачає Plimob достатньо дерев'яних частин для виготовлення до 600 тисяч стільців Тер'є для ІКЕА на рік, а також букової сировини на ще 400 тисяч стільців. І це лише одна компанія з смт Великий Бичків. Нас навіть гордість взяла б за вітчизняних підприємців, якби не усвідомлення, що заради охайних стільчиків за 399 гривень українці нищать власні ліси.

Щоб задовольнити і бажання захистити ліси, і потребу забезпечувати безперебійні поставки деревини, більшість країн жорстко регулюють правила лісозаготівлі, дозволяючи рубати ліс в обмеженій кількості і лише на певних ділянках. Таким чином можна збалансувати кількість зрубаних дерев із молодняком, дбати про ліс і уникнути найбільш шкідливої для довкілля лісозаготівлі, такої як рубки на крутих схилах чи по берегах річок.

В Україні дуже часто зловживають шпариною в законодавстві, яка дозволяє лісгоспам заготовляти значно більше деревини, ніж передбачають вищезгадані принципи, включно із заготівлею недостиглих дерев. За особливих умов, наприклад, якщо ліс уражений шкідниками, зазнав впливу стихії чи гине від наслідків зміни клімату, лісгоспам дозволяються вже згадані санітарні рубки - фундамент "тіньової" лісозаготівлі в Україні. Бо шкідників може і не бути, але санітарні рубки проходять регулярно.

2017-го замовлене Earthsight польове дослідження показало, що цією законодавчою шпариною постійно зловживають посадовці, і 40% усієї деревини в Україні вирубують незаконно саме з посиланням на санітарні рубки. Оскільки санітарні рубки звільнено від багатьох видів контролю, який зазвичай здійснюють при лісозаготівлі, вони стають ідеальним способом обійти екологічні норми, включаючи рубку більшої кількості дерев, ніж було б дозволено в іншому разі. Зрештою, наші лісгоспи примудряються після санітарних рубок заготовляти деревини вдвічі більше, ніж під час звичайних.

Саме час розібратися, це в нас ліси тяжко хворі чи лісники?

З 2014-го в Україні діє Закон "Про тваринний світ", який забороняє санітарні рубки в українських лісах з квітня по 15 червня кожного року, бо на цей час припадають періоди розмноження унікальних лісових тварин і птахів. За даними Earthsight, під час планового візиту до Великобичківського лісгоспу 2018 року представники Державної екологічної інспекції України виявили 109 ділянок лісгоспу, де на сезон тиші були заплановані незаконні санітарні рубки. Більш як половина із 109 ділянок була запланована під руйнівні суцільні рубки, що означає одночасну повну вирубку дерев на великій площі лісу. Передбачалися суцільні рубки і букових лісів, в яких така практика навіть під час проведення стандартних лісозаготівель заборонена через украй згубний вплив. Бук, той самий, який для стільчиків Тер'є, становив 60% лісоматеріалів, заготовлених на цих 109 ділянках. Майже чверть цього бука для власних потреб зрубала безпосередньо компанія "ВГСМ", яка виступала підрядником із лісозаготівлі. Оскільки того року "ВГСМ" купила майже дві третини всіх букових лісоматеріалів з Великого Бичкова, то цілком імовірно, що більшість бука, який зрубали інші підрядники лісгоспу, також продали "ВГСМ".

Державна екологічна інспекція, куди ж без неї, також виявила незаконну лісозаготівлю, бо в документах самого лісгоспу є інформація про те, що і коли вони зрубали. І ці дані показали, що за дозволами на санітарні рубки під час сезону тиші 2018 року зрубано близько 16 тисяч кубометрів лісу. Ба більше, у травні на ділянках санітарних рубок, які проводили під час сезону тиші, заготовили більше лісу, ніж у будь-який інший місяць того року. Тобто замість того, щоб припинити заготівлю в цей період, лісгосп, навпаки, її збільшив. Що ще гірше, згідно з тими звітами лісгоспу, 2019 року незаконна заготівля лісу в сезон тиші повторилася. І цього року також: протягом квітня-травня 2020-го щонайменше на 33 ділянках лісгосп у Великому Бичкові проводив санітарні рубки.

Порушення вимог сезону тиші - не єдиний гріх лісгоспу. Порівнюючи знімки із супутників з офіційними картами і лісорубними квитками (дозволами на вирубку), Earthsight виявила розбіжності, що свідчать про те, що того ж таки 2018-го компанія "ВГСМ" зрубала більше лісу, ніж те дозволяли лісорубні квитки, а також здійснювала лісозаготівлю за межами дозволених ділянок. Зокрема, супутникові знімки показують, що одна з вибіркових санітарних рубок відбувалася на ділянці, яка вже була вирубана, тому незрозуміло, яким чином "ВГСМ" вдалося вирубати на цій ділянці чимало бука. Серед можливих сценаріїв те, що лісоруби незаконно зрубали ліс поблизу, а записали як зрубаний на цій ділянці.

Пізніше, влітку 2019 року, до Великого Бичкова приїхала група експертів з місцевих неурядових організацій, які також знайшли там чимало цікавого. Команда досліджувала випадкову вибірку з планованих, активних чи свіжих лісосік на території лісового господарства. Порушення знайшли на шести ділянках з десяти. В топах: невиправдані суцільні санітарні рубки, суцільні рубки за межами території лісосіки, трелювання деревини руслами річок і захаращення цих же річок порубковими рештками. Одна з ділянок, яку вивчали, була місцем суцільної вирубки букового лісу, який знищили, попри те, що перед заготівлею експерти підтвердили, що 75% дерев - здорові, а санітарна рубка можлива лише за умови, що 90% дерев - хворі.

І якщо вам здалося, що весь цей треш - біда одного селища в Карпатах, то ні. Це загальні практики на прикладі одного лісгоспу. В ході дворічного дослідження фахівці Earthsight знайшли людину, яка понад десять років працює в одному з лісгоспів, але не схвалює діючих підходів до роботи. Своїми враженнями ця людина поділилася анонімно, але її спостереження цінні для розуміння того, що відбувається в галузі. Далі пряма мова:

"Я десять років пропрацював лісорубом у лісгоспі і багато чого надивився. Наприклад, як наші лісівники розширюють межі лісосіки чи межі ділянок для заготівлі для власних потреб. Тобто, якщо офіційно ми вирубуємо 200 кубічних метрів деревини, то завдяки розширенню меж ділянки додатково вирубаємо ще 100 кубометрів. Ми маркуємо межі лісосіки червоною фарбою. Типова лісосіка має площу до гектара, один гектар або півтора гектара. Далі, на наш розсуд, ми можемо відступати ще на п'ять метрів від межі і знову позначити нову межу фарбою. Отже, якщо на ділянці приблизно 300 кубометрів лісу, ми додатково зрубаємо ще 150–200 кубометрів. Якщо приїдуть інспектори, то вони побачать, що все добре, і дерева позначені фарбою. Але ж площу лісосіки збільшили. Ніхто не реагує на такі порушення. Інспекторів можна побачити вже на під'їзді до лісгоспу. Тому наші любі лісівники виходять їм назустріч, дають хабара, і ті їдуть геть. У лісгоспі є люди, які там насправді не працюють або які вже померли. Всі "неофіційні" роботи записано на них. У кожному лісгоспі як мінімум п'ять таких "людей". Лісівники зазвичай надто налякані, щоб щось сказати. Людям потрібно працювати, сім'ю годувати, жити далі. Але терпіти це важко. Вони ніяк не можуть "наїстися", їм усе мало. Вони хочуть загарбати якомога більше. Зараз дуже страшно. Гіршого ще не було, як тепер".

А погіршилася ситуація, бо всі описані нами зловживання вправно легалізуються, і вся незаконно зрубана українська деревина надходить до ЄС, уже маючи сертифікати FSC - провідної міжнародної системи екологічного маркування деревини і паперу. Наприклад, Великобичківський лісгосп має такий сертифікат з 2016 року. Загалом 90% карпатських лісів, контрольованих Державним агентством лісових ресурсів України, є FSC-сертифікованими. Всі інші згадані в цьому тексті компанії також мають ці сертифікати. Оце так тінь на найкращих світових практиках!

Після попереднього звіту Earthsight у жовтні 2018-го ASI, орган, завданням якого є забезпечити дотримання правил FSC, провів спеціальні перевірки в Україні. Особливу увагу шановні фахівці планували приділити законності санітарних рубок і шахрайству із продажем та експортом деревини. В результаті вони просто приїхали, оглянули два сусідні лісгоспи Львівської області та видали висновок, що жодних проблем не виявлено. І знаєте, що цікаво? Поважні експерти, що оцінювали законність рубок, оглянули ділянки, засаджені смереками на висотах, які не є природними для цих дерев. Вони були на ділянках, де лісники свідомо висадили смереки якнайвище, бо знають, що тоді дерева почнуть сохнути, і санітарна рубка буде виправданою як ніколи. Були і нічого підозрілого не помітили. Нелегальність санітарних рубок вони перевіряли, приїжджаючи на ділянки, де лишилися самі пні, хоча доцільно було б зазирнути на ділянки, де ці рубки лише плануються, аби пересвідчитися, що дерева дійсно хворі. Шахрайство з продажем та експортом деревини експерти ASI оцінювали за документами самих лісгоспів і там теж, як ви здогадалися, проблем не знайшли. Буває…

Мета FSC-сертифікації - захистити найцінніші ділянки лісів, тому від усіх сертифікованих лісгоспів вимагається перелік тих самих найцінніших ділянок, які вони оберігають. Знаєте, що виявилося, коли Earthsight порівняла перелік ділянок, які зобов'язався охороняти Великобичківський лісгосп, із даними про його ж рубки? Правильно здогадалися, лісгосп не тільки не зберіг цих ділянок у їхньому природному стані, а й протягом 2017–2019 років видав 31 квиток на рубки у цих лісах, заготовивши понад п'ять тисяч кубометрів деревини. Деякі рубки відбувалися на ділянках пралісів, тобто цільних частинах недоторканого Карпатського лісу.

І тут ми, звичайно, могли б написати, що через отаку липову сертифікацію такі порядні компанії, як ІКЕА, купують "сірий" український ліс, навіть не здогадуючись про його походження, але не напишемо. Бо ІКЕА є однією з компаній - засновників FSC-сертифікації, вкладає значні інвестиції в її просування і безпосередньо фінансує український офіс FSC. Бо ІКЕА потрібна сертифікована деревина, а для цього треба охопити FSC-сертифікацією максимум постачальників. Питання якості, контролю та реального походження - це вторинне.

Перед публікацією результатів дослідження Earthsight поділилася виявленими фактами з ІКЕА, ТОВ "ВГСМ" і Plimob. ТОВ "ВГСМ" не заперечувало, що деревина від санітарних рубок під час сезону тиші використовувалася у виробах IKEA. Але товариство заявило, що ні його власна діяльність, ні діяльність Великобичківського лісомисливського господарства не була нелегальною лісозаготівлею, а стала результатом неоднозначних трактувань і суперечностей у нормативно-правових актах в сфері лісового господарства. Plimob заявила, що всі дії - як її, так і її постачальників, - є цілком легальними. А ІКЕА відповіла, що деревина нелегального походження в їхніх товарах є неприйнятною, але щоб ми знали, законодавчі акти про період тиші стосуються лише підтверджених місць розмноження тварин. Тобто ви спочатку знайдіть ту рись чи пташечку, через долі яких ви так побиваєтеся.

Зрозуміло, що без попиту тих, хто готовий купувати український "сірий" ліс, зацікавлених у його вирубках тут не було б. І значна частина відповідальності за те, що відбувається із Карпатськими лісами, лежить на білих і пухнастих європейських компаніях, для яких реальна соціальна відповідальність закінчується рівно там, де починаються прибутки. Але не будемо вішати всіх собак на жадібних іноземців. Місцеві можновладці роблять не менше біди. Після попереднього звіту Earthsight прем'єр-міністр Гройсман оголосив війну незаконним рубкам. Одним із результатів боротьби Гройсмана став звіт, який написала Державна аудиторська служба України у жовтні 2018 року у співпраці з Національною поліцією, Державною екологічною інспекцією та митною службою. Його так і не оприлюднили, але вочевидь документ вийшов непоганий, бо Держлісагентство навіть розпочало судовий розгляд проти аудиторської служби через його підготовку. Президент Зеленський досягнув ще менших результатів. Він також оголосив війну незаконним рубкам, але вона скінчилася електронною системою обліку деревини Гончарука. Той, хто дочитав до цього місця, розуміє, що жодна онлайн-система не зарадить нашій проблемі. Нам потрібні не стільки електронні реєстри, скільки законодавчі зміни, принципова реформа Держлісагентства, чесні аудити лісогосподарських підприємств і посадки. Як нових дерев, так і старих дроворубів.