Якщо схрестити віконні жалюзі із сонячною батареєю, вийде стартап на мільйон

Зізнаюся, ми здивувалися, виявивши, що, попри виття сирен і ревіння ракет, бізнес-інкубатор Ukrainian Future і надалі працює, надаючи послуги бізнес-консалтингу для інноваційного бізнесу. Інкубатор уже виростив чимало інноваторів і продовжує допомагати їм у такий непростий час.

Подивившись портфоліо проєктів, мимоволі почнеш пишатися. Наприклад, SolarGaps — український стартап, який уперше у світі поєднав віконні жалюзі із сонячними батареями. 2019 року SolarGaps отримав безповоротний грант від Єврокомісії в розмірі 1 млн євро в рамках програми Horizon 2020. Стабільно експортує свою продукцію до ряду країн Європи навіть в умовах воєнного часу. Це успіх.

Ще один стартап із портфоліо бізнес-інкубатора зі схожою назвою SolarPlex виробляє гібридні сонячні панелі, які дають можливість одночасно отримувати електричну та теплову енергію.

Зідзвонюємося із засновником стартапу Олексієм Кургузовим. Він пояснює, що розроблена його командою технологія дає змогу доробляти стандартні сонячні панелі унікальним обладнанням, яке дозволяє нагрівати воду. Продукт дуже потрібен людям, але зараз компанія «на стопі» — багато співробітників на фронті. Та й інвестори чекають на кращі часи. Шкода…

Наразі не виробляє своєї продукції й дуже гарний стартап Maxavi.design. А продукція ця — одяг із натуральних матеріалів за всіма канонами циркулярної економіки. Витончені недорогі жіночі костюми, плаття. Чудовий дизайн. Як пояснила засновниця Maxavi.design Марія Виршубська, стартап нині не функціонує, — війна обвалила кількість замовлень. Дуже шкода.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Безпілотники українського стартапу AeroDrone отримали дозвіл на експлуатацію в ЗСУ

Багато цікавих стартапів у портфоліо Ukrainian Future. Різні долі в усіх. Хочеться вірити — щойно на українську землю повернеться мир, усі вони «вистрілять». Рівень стартапів високий, світовий.

Так вважає директор Ukrainian Future Віталій Лісовий. ZN.UA поспілкувалося з ним.

Vitaliy Lisovyi/facebook

— Схоже, ваш бізнес-інкубатор вийшов за рамки Малої академії наук, під егідою якої функціонує: ваші підопічні — далеко не школярі. Засновники стартапів — дорослі серйозні люди, дехто оперує серйозними сумами.

— Ми є підрозділом Малої академії наук. Працюємо і з дітьми, і, так, з підприємцями, що цілком відбулися. Вони зацікавлені в залученні інвестицій, а ми їм у цьому допомагаємо, використовуючи наш досвід, експертизу та партнерську мережу.

— Одна із заявлених вами цілей — розширити екосистему українських стартапів із залученням держави та бізнесу. Але чи існує реальне джерело грошей, необхідних стартапам, які починають із нуля?

— Є й державні інструменти підтримки стартапів, і приватні інвестиції, які залучаються для розвитку стартапів, вітчизняних і закордонних. Зокрема, з 2020 року ми співпрацюємо з Pegasus Tech Ventures — глобальною венчурною компанією, що базується в Кремнієвій долині. Фонд цей — організатор «кубка світу», Startup World Cup, серед стартапів із призовим фондом 1 мільйон доларів. Ми є організаторами національного етапу цього конкурсу тут, в Україні. Відбираємо найкращий стартап з допомогою їхньої експертизи, і він їде на світовий фінал.

— Хтось уже їздив?

— Торік у фіналі в Кремнієвій долині брали участь два стартапи з України — Kray Technologies і Manna. Kray Technologies займається розробкою дронів для обробки з повітря сільгоспугідь, а Manna — це рішення в галузі віртуальної реальності. Вони активно працюють.

— Інша заявлена вами мета — зробити підприємницьку бізнес-освіту доступною для всіх українських студентів. Амбітна мета, треба сказати… Але чому йдеться лише про студентів?

— Хочу уточнити: ми не вкладаємо в поняття «студент» тільки належність людини до певної вікової категорії та навчання її в якомусь виші. Студентами для нас можуть бути люди різного віку. Так, зокрема, незабаром у нас стартує програма підвищення кваліфікації, і нашими студентами будуть співробітники та керівники закладів освіти, наукові керівники тощо. Ми також працюємо й зі старшокласниками, і зі стартапами, які вже сформовані й потребують підтримки.

— Ви плануєте провести бізнес-тренінги з ветеранами, які хочуть заснувати власний бізнес. Це дуже важливо — переключити ветеранів з війни на мир і допомогти їм заснувати власну справу. Коли старт?

— Коли закінчиться війна. Ми розуміємо, наскільки важливо фронтовикам реалізувати себе після війни, і маємо намір професійно допомогти їм у цьому.

— У портфоліо, викладеному на вашому сайті, багато цікавих стартапів. У вас є любимчики?

— Любимчиків визначають ринок та інвестори. Ми прагнемо допомагати всім. Якщо стартап є в нашому портфоліо, це означає, що він пройшов відбір. І до всіх ми ставимося з повагою. Підприємництво та інновації — це ризик і цілковита самовіддача.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Великі історії українців, що почалися з маленьких кроків

— Якщо пройтися портфоліо стартапів на вашому сайту, виявиться, що деякі не функціонують. Причиною називають війну. Є й діючі, той самий SolarGaps, чиї жалюзі, крім основної своєї функції, виробляють електроенергію. Скільки таких: «вистрілив» і працює?

— Я назвав би перш за все стартап Євгена Еріка (засновник) SolarGaps. Він брав участь у наших програмах, брав участь у Startup World Cup і програмі Empowering Future Entrepreneurial Ukraine, виграв грант у мільйон євро, залучає інвестиції та успішно працює.

Зазначу, що всі стартапи, представлені в портфоліо, або резиденти нашого бізнес-інкубатора, або брали участь у його програмах. Не всі відразу «вистрілюють», — це реальність. Один із показових серед тих, що «вистрілив», стартап Harmix — сервіс автоматичного підбору музики до відео. Його засновник — випускник Малої академії Назар Поночевний. Він прийшов до нас старшокласником. Нещодавно він залучив 500 тисяч доларів інвестицій від канадського фонду. До цього він залучав кошти від українського фонду стартапів, від приватних інвесторів. Активна робота в бізнесі не заважає Назару вчитися одночасно у КПІ та університеті Торонто.

— Готуватися потрапити у ваш бізнес-інкубатор, вочевидь, варто розпочинати десь із сьомого класу…

— Вважаю, навчання азів підприємництва має бути в шкільних програмах і, сподіваюся, буде. Зазначу, що наш бізнес-інкубатор створювався з допомогою фінських фахівців. У Фінляндії вчити підприємництва розпочинають із середньої школи. Звичайно, не всі стають підприємцями, але абетку підприємництва має знати кожен.

— Останнє запитання: скільки це коштує?

— Із кожним стартапом узгоджуються умови залежно від його запитів. У середньому йдеться про 5% суми коштів, які ми допомогли залучити. Вартість навчання за програмою підвищення кваліфікації «Молодіжні стартапи: розвиток і інструменти підтримки», яка стартує в нас 4 квітня 2023 року, — 3200 гривень. Навчання за програмою спецкурсу для педагогів територіальних відділень МАН України безкоштовне.

Більше статей Віктора Конева читайте за посиланням.