І страхування потребує підстраховки

Про доцільність страхування у світі вже давно ніхто не сперечається. В Україні ж велика частина суспільства досі переконана, що це — викинуті на вітер гроші. А ті, хто думає інакше, часто не володіють достатньою сумою коштів, аби убезпечити себе від можливих ризиків. Що стосується агрострахування, необхідною умовою успіху є ще й державна підтримка. На думку фахівців, вона не тільки допомагає виробникам сільгосппродукції, а й заощаджує бюджетні кошти. Наприклад, посушливого 2007 року, коли збитки вітчизняних аграріїв сягнули майже мільярда гривень, із резервного фонду на подолання наслідків стихії довелося виділити 120 млн. грн. Якби на той час в Україні працювала ефективна система агрострахування, бюджет не довелося б спустошувати.

На жаль, такої системи немає й нині. За словами начальника відділу фінансових планів, страхування, кредитування та боргових зобов’язань Мінагрополітики Олександра Полещука, на здешевлення страхових платежів у рік започаткування програми (2005-й) держава виділила 50 млн. грн. У 2008-му сума була найбільшою — 200 млн. грн. Однак тоді бюджетних коштів вчасно не освоїли і більшу їх частину перерозподілили. А вже наступного року грошей не виділили зовсім, за винятком 12 млн. грн. зі стабілізаційного фонду для погашення кредиторської заборгованості. У проекті бюджету-2010 субсидії також не передбачені. Й наразі учасники ринку обходяться своїми силами. Скажімо, торік страховики відшкодували збитки потерпілим на суму понад 13 млн. грн. Тобто рівень виплат становив майже 37%.

— Це досить високий показник, — стверджує експерт із агрострахування Міжнародної фінансової корпорації Роман Шинкаренко. — Особливо з огляду на те, що погодні умови протягом року були сприятливими. Що ж до виплат за договорами страхування тварин, то вони сягнули лише 10,5%. І це непогано, коли взяти до уваги, що торік не було інфекційних хвороб та великих втрат. Як і загальний рівень виплат, який перевищив 30%.

Серед основних чинників, котрі торік визначали тенденції цього ринку, окрім відсутності державної допомоги із субсидування премій, був і вплив фінансової кризи. 2009 року, вперше після впровадження програми субсидування, грошей із бюджету не виділили. Це позначилося і на зниженні сум зібраних премій, і на застрахованих площах. Переважало класичне страхування з незначними обсягами формального страхування аграрних ризиків.

Проблеми в національній економіці, особливо у фінансовому секторі, передусім вплинули на агрострахування у другій половині 2009 року. Восени озимі не убезпечили від ризиків не тільки через брак коштів у виробників сільськогосподарської продукції, а й через те, що багато хто не отримав страхових платежів за укладеними договорами. За інформацією страхових компаній, усього в 2009 році укладено 1980 договорів зі страхування сільськогосподарських культур (посівів та врожаю) і 5330 договорів зі страхування тварин. Сума премій, відповідно, становила 42 та 2,1 млн. грн.

На переконання аналітиків, у 2009 році загальний обсяг ринку страхування сільськогосподарських культур в Україні можна оцінити на рівні 650—700 тис. гектарів застрахованих площ і 50—55 млн. грн. страхової премії. Загальна кількість укладених договорів за рік оцінюється у 2100—2200 одиниць.

Щодо виплат за минулий рік, то вони сягають 13,7 млн. грн., більшу частину яких виплатили за договорами страхування культур на весняно-літній період. Рівень виплат сягнув 37%, що цілком прийнятно для ринку (особливо з огляду на відносно сприятливі погодні умови, в яких визрівав урожай).

Що стосується рівня виплат за договорами страхування тварин, то він значно нижчий (майже 10,5%). Більшість угод уклали із приватними особами. Оскільки 2009 року в Україні не було спалахів інфекційних захворювань худоби, такий результат можна вважати досить добрим. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що торік відбулося скорочення кількості страхових компаній, які працювали в аграрному секторі. За статистикою, активними були трохи більше 15 компаній. Передусім це «Оранта», ТАС, «Провідна» й «Кредо-Класик». До групи лідерів торік приєдналася компанія «Брокбізнес», а «Українська аграрно-страхова» вела першість за обсягами зібраних премій (сума премій становила 40,6% загального портфеля по ринку). Щоправда, це не повний аналіз ринку, адже багато компаній, які демонстрували непогані показники за програмою субсидованого агрострахувания у 2008 році, не надіслали даних за 2009 рік.

З тієї ж причини важкувато проаналізувати ситуацію з посівами, застрахованими як заставне майно. Інформація про це надійшла аналітикам тільки від семи компаній. Відповідно узагальнені дані не є репрезентативними. Однак і на основі цього можна зробити висновок, що страхування заставного майна не дуже позначається на загальних показниках по ринку. Тобто і посіви культур, і сільськогосподарські тварини не розглядаються банками як основна застава для забезпечення зобов’язань аграрними позичальниками.

За даними страхових компаній, у 2009 році було укладено всього 54 договори страхування посівів та 50 договорів страхування тварин, які фігурували як застава при одержанні банківських кредитів. Сума премій за договорами страхування культур (застави) становила 1,53 млн. грн. (застраховано 9720 гектарів посівів), а за договорами страхування тварин — 0,53 млн. грн. (застраховано близько 17 тис. голів худоби).

Найактивніше страхувалися застави при одержанні кредитів у таких банках, як «Аваль» (34 договори зі страхування культур і 18 договорів зі страхування тварин), Ощадбанк (13 і 16 відповідно) та Укрсоцбанк (п’ять і один). Загалом, договори страхування застав були укладені виробниками сільськогосподарської продукції при одержанні кредитів у 13 банках.

Найчастіше торік страхували чотири види сільськогосподарських культур: пшеницю, цукровий буряк, ячмінь і ріпак. Виплати за цими договорами у 2009 році сягнули 36,48%. Цей показник підтверджує, що страховики намагаються виконувати свої зобов’язання. Кількість заяв про настання ризикових подій не дуже відрізняється від кількості виплат (різниця менше 10%). Незважаючи на сприятливі погодні умови взимку 2008—2009 року, деякі посіви загинули або ж були істотно пошкоджені. Страхові компанії компенсували збитки виробникам і виплатили навесні 2009 року трохи більше 2,3 млн. грн.

За оцінками фахівців, у 2010 році слід очікувати результатів на рівні 2009 року, з незначним збільшенням обсягів страхування. Можливе зменшення кількості компаній, котрі пропонують послуги на аграрному ринку. У разі поновлення державою програми субсидування страхових премій ринок може продемонструвати стрімке зростання кількості договорів, застрахованих площ і сум зібраних премій. Однак у такому випадку частка формального й схемного страхування теж може істотно збільшитися. Тому умови програми субсидування мають включати контрзаходи для збереження якісних характеристик ринку.

Цьому може посприяти прийняття закону про агрострахування та змін до Закону «Про державну підтримку сільського господарства». А також визначення на урядовому рівні довгострокової політики держави у цій сфері, впровадження окремої ліцензії зі страхування аграрних ризиків із двома основними категоріями (страхування культур і тварин). Якщо ж вдасться відновити програму субсидування премій, то треба буде встановити кваліфікаційні вимоги до страховиків і впровадити програму сертифікації.