ХК «Луганськтепловоз»: світло в кінці тунелю?

Під час недавніх відвідин Луганської області прем’єр-міністром (пишемо як раніше, доки не виясняться всі юридичні колізії з приводу «в.о.») Юрієм Єхануровим прозвучало кілька дуже цікавих зауважень, які можуть означати новий поворот у долі флагмана українського транспортного машинобудування — ХК «Луганськтепловоз». Зокрема глава уряду заявив: «Колектив хоче... вийти на приватизацію. Зараз розглядатимемо це питання. Я дав доручення, щоб до 15 лютого підготували всі необхідні документи. Тепер подивимося, як це прискорити...»

Безумовно, примітний сам факт визнання Кабінетом міністрів необхідності приватизації підприємства, а саме це, вочевидь, і стоїть за обтічним формулюванням про «підготовку необхідних документів».

Приватизація, яка не відбулася

Річ у тому, що на даний момент триває судовий позов між Фондом держмайна і ХК «АвтоКрАЗ», який стосується результатів конкурсу з продажу 76% акцій ХК «Луганськтепловоз», проведеного у 2001 році. Нагадаємо, що тоді ФД відмовив «автокразівцям» в участі у конкурсі. Причина: покупець на момент подання заявки мав понад 25% держвласності у своєму статутному капіталі, що заборонено українським законодавством. ХК «АвтоКрАЗ» не погодилася з таким рішенням і ось уже кілька років намагається «зайти» на підприємство через суд. У 2005 році до судових баталій підключилася Генеральна прокуратура, яка подала у відповідні судові інстанції цілу низку касаційних скарг в інтересах держави.

Сьогодні протистояння триває по двох лініях: Печерський суд — Апеляційний суд м. Києва і Господарський суд м. Києва — Київський апеляційний господарський суд. І якщо по першій лінії бойові дії тимчасово припинено, то по другій — вони практично в розпалі.

Хроніка останніх «сутичок» така. 22 вересня минулого року Господарський суд м. Києва за позовом заступника генерального прокурора визнав частково незаконним і скасував наказ Фонду державного майна України №565 від 05.04.01 р. «Про затвердження уточнених планів розміщення акцій ВАТ» у частині затвердження уточненого плану розміщення акцій холдингової компанії «Луганськтепловоз». Набрання чинності цим рішенням практично позбавляє сенсу протистояння по лінії загальноцивільних судів, тому що неправомочним визнається саме рішення Фонду держмайна про продаж держпакета акцій ХК «Луганськтепловоз». На це рішення пішла цілком очікувана апеляція ХК «АвтоКрАЗ», і тепер справа перебуває на розгляді в Київському апеляційному господарському суді.

День прийдешній

Уявімо собі на хвилинку, що прем’єр-міністр вважає аргументи Генеральної прокуратури обґрунтованими і саме тому дав позитивну відповідь на прохання трудового колективу про прискорення приватизації. У цьому контексті буде цікавою і друга його обіцянка — розглянути питання про виділення 700 млн. грн. «Укрзалізниці» на закупівлю тепловозів та електровозів, вироблених луганськими машинобудівниками.

Обіцяна прем’єром сума більш ніж удвічі перевищує попередні зобов’язання головного залізничного відомства країни. Торік «Укрзалізниця» гарантувала закупівлі на загальну суму 326,1 млн. грн., які мали піти на придбання трьох дизель-поїздів ДЕЛ-02, п’ятьох електропоїздів постійного струму ЕПЛ2Т, трьох пасажирських тепловозів ТЕП-150, двох вантажних магістральних електровозів ВЛ-80У та одного маневрового тепловоза ТЕМ-103. Це замовлення тягнуло приблизно на три чверті виробничих планів підприємства.

Безумовно, більш ніж дворазове збільшення держзамовлення стало б непоганою підмогою для ХК «Луганськтепловоз». Хоча на підприємстві пам’ятають і кращі часи (замовлення сягали 1,5 тисячі локомотивів на рік), з яких і збереглися значно вагоміші, ніж тепер задіяні, виробничі потужності. Очевидно, що орієнтація на обслуговування внутрішнього ринку здатна лише підтримувати луганчан на плаву, тоді як для стабільного розвитку потрібен вихід на нові — потенційно ємні — міжнародні ринки. І у зв’язку з цим найпривабливішим є російський ринок, на якому, за підрахунками експертів, до 2010 року очікується солідний платоспроможний попит: магістральні тепловози — 330 секцій, маневрові тепловози — 250 секцій, електровози — 350 секцій, дизель- і електропоїзди — 1100 вагонів.

Напевно, такі перспективи й спонукали прем’єр-міністра повідомити трудовому колективу про непідробний інтерес до підприємства з боку однієї дуже поважної російської компанії. Втім, ще раз підкреслимо, розмови про приватизацію і потенційних інвесторів стануть реальними тільки після рішення Київського апеляційного господарського суду. Ось тоді буде сенс поговорити про перспективних покупців докладніше.