Кабмін запровадив обов’язкове голографічне маркірування на документах і товарах. Ухвалення постанови №932 від 5 липня «Про затвердження переліків документів і груп товарів, які підлягають захисту голографічними елементами», викликало шок у підприємницьких колах. Адже в довжелезному переліку документів значаться... акцизні марки на тютюнову й алкогольну продукцію, бланк сертифікату відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО і навіть його копії. Не очікували, що, всупереч законодавству, документ буде прийнято в закритому режимі, без консультацій із виробниками, економічних розрахунків і обгрунтувань, порівняння з альтернативними варіантами вирішення завдання. Але прийняли, попри всі заперечення й аргументи підприємців, при цьому мало переймаючись тим, що нововведення вдарить не так по фальсифікаторах і контрабандистах, як по легальних операторах ринків і бумерангом — по державній скарбниці. А там сьогодні, ой, не густо. Одне втішно: на думку експертів, затверджені перегини просто нереально втілити в життя. У нього свої закони, їх ніякими постановами не скасувати.
Добрими намірами вимощено доріжку...
Ідея захисту вітчизняного споживача від різноманітних підробок сама по собі дуже популярна. Від повноти її реалізації значною мірою залежить не тільки процвітання окремих підприємств і економіки загалом, а й здоров’я громадян, в окремих випадках навіть їхнє життя. Жаль тільки, що методи цієї реалізації частенько неефективні, а в цьому конкретному випадку шкідливі. Автори постанови розраховують, що з допомогою високих технологій, втілених у голограми, зможуть зупинити розповсюдження контрафактної продукції. І в такий спосіб захистити споживачів та товаровиробників від підступів нелегалів і фальсифікаторів. Проте ощасливлювати силою — заняття дуже невдячне. Тим паче що в цьому випадку виграють хіба що виробники голограм, зате заплатять за це всі решта й держава в цілому. Спробуємо аргументувати цю тезу.
Не товар, не документ, але з голограмою
Це акцизна марка, яку, за постановою уряду, «навантажать» голографічною етикеткою. На додачу до вже наявних п’яти ступенів захисту. (Нині акцизну марку виготовляє монетний двір, якому, до речі, під силу й голограми. Сама собою напрошується пропозиція до авторів переліку до горезвісної 932-ї постанови — затаврувати голограмою ще й гривню. Це ж неосяжне поле для замовлень. Але ні, бо ж тут прямі видатки держави, які ні на чий гаманець не перекладеш.) Незрозуміло: навіщо акцизній марці ще й голограма? По-перше, наявні ступені її захисту й так не повною мірою використовуються. По-друге, споживач не в змозі відрізнити справжню марку від підробленої і не збирається це робити. Замість цього він, приміром, уперто віддає перевагу дешевій сигаретній продукції, на якій або взагалі немає акцизних марок, або нахабно красується «філателія» сусідніх держав. Не такий поки що багатий споживач у своїй масі, щоб у ньому прокинулося відчуття патріотизму. А без цього його не змусити купувати вітчизняні сигарети, які ще більше подорожчають. В «Укртютюні» оцінюють вартість марок, необхідних для маркірування 1000 сигарет (50 пачок), у 8,5 грн. Це виходячи з того, що вартість голограми становитиме 17 коп. Відповідно, найбільше це позначиться на витратах покупців недорогих сигарет, вартість яких підскочить у середньому на 15—20%. Отже, знову платитимемо контрабандистам і в бюджет сусідніх держав, марочки яких найчастіше трапляються в асортименті «акул роздрібної торгівлі», тобто бабусь.
Навіщо ж собі на шкоду захищати те, чого ніхто не підробляє? У цивілізованому світі захист продукції — справа честі виробника. Справа добровільна. Він має право сам вибирати методи захисту. Зуміли ж виробники коньяку «Таврія» організувати для цього власну гарячу телефонну лінію. Причому інформацію, необхідну для того, щоб відрізнити коньяк від підробки, забезпечує нинішня акцизна марка. Інші виробники з тією ж метою раз у раз ускладнюють форму сигаретної пачки, пляшки, ковпачка... А фірма «Гетьман» без чужої підказки вже використовує голограму. Це її право, її вибір. І проблеми, до речі, теж її...
Гроші на вітер
Очікуване запровадження голографічної етикетки на сертифікаті відповідності та його копії призведе до вимушеної зміни усталеної системи забезпечення торгівлі цими самими сертифікатами. Це прямо стосується не тільки підприємців, а й споживачів. За чинним законодавством, кожен покупець має право зажадати в продавця сертифікат (точніше, його копію) на товар. Купив я консерви, пляшечку оковитої, коробочку цукерок... — забезпечте мене сертифікатом. Законна вимога.
Проте скільки це коштуватиме для споживача? Адже документ перестане бути простою копією, завіреною печаткою. Вартість останнього напевне позначиться на роздрібній ціні. Скільки ж таких копій доведеться замовляти, якщо в Україні тільки торгових точок, які реалізовують алкогольні напої і тютюнові вироби, нараховується понад 100 тис. А сертифікат відповідності потрібен же на кожен вид товару й навіть на кожну його одиницю (якщо того зажадає покупець). Завозиш нову партію — замовляй нові сертифікати. Оце простір для паперотворчості — рахунок піде на мільярди. Постраждає від цього передусім малий бізнес, що працює з дрібними партіями й великим асортиментом.
Результатом такого маркірування стане підвищення цін і зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Збільшення валових витрат (за рахунок придбання копій сертифікатів із голографічними етикетками) неминуче зменшить оподатковуваний прибуток і... відповідні статті доходів держбюджету. Додайте сюди додаткові видатки на адміністрування і тільки уявіть, який ресурс буде виведено з реальної економіки у сферу паперотворчості, а головне — чи реально це загалом.
Галузі — у відпустку
Ну не вийде в асоціацій підприємців переконати Кабмін відмовитися від заміру. Що тоді? Фабрики й заводи почнуть хутенько закуповувати та клеїти акцизні марки на свій товар? Можливо, й так. Але що з цього вийде, нескладно передбачити. Голограма — це вам не нинішня паперова марочка, її традиційне обладнання не потягне. Отже, перша партія піде в брак. Що далі? Або відмовлятися від наміру, або думати про проектування нового нестандартного обладнання. Отже, дві «підакцизні» галузі підуть у відпустку без утримання, і тоді невдачі колишніх років, пов’язані з запровадженням надмірного рівня акцизів, видаватимуться квіточками. Без утримання залишиться й держбюджет. Чи варто до цього доводити?
Та святе місце порожнім не буде. Без сигарет і алкоголю споживач не залишиться. Ні, нішу заповнить не імпорт. На дідька капіталістам ламати свій технологічний процес, закуповувати устаткування, щоб підлаштовуватися під дивацтва України? На ринку на повну силу розцвіте контрабанда й фальсифікат. Так із чим боролися? У такому разі марки з голограмами або без них уже не знадобляться. Втім, якщо комусь із підприємців раптом знадобляться голограми, то в тих-таки нелегалів цього добра можна придбати скільки завгодно. Будьте впевнені, ці обклеять етикетками за найвигіднішими розцінками («ДТ» консультувалося з цього приводу). Споживач однак не відрізнить справжню голограму від підробленої (звідки в нього спеціальне обладнання?). Уже сьогодні виробники дорогих марок алкоголю, захищених голограмами, сушать голову над тим, як боротися з підробкою самих голограм. Тож Кабміну слід поквапитися з розробкою постанови про захист свого ноу-хау...
Коментар
Валентина Хоменко, виконуюча обов’язки генерального директора асоціації «Укртютюн»:
— Ці заходи спрямовано проти легального виробника. Наслідком голограмізації акцизних марок, бланків сертифікатів відповідності, бланків сертифікатів про визнання та їхніх копій буде збільшення витрат на підприємницьку діяльність і посилення тінізації економіки. У результаті держава не дорахується грошей у бюджеті. Свою незгоду з рішеннями уряду «Укртютюн», «Укрвинпром» і СОВАТ виклали в листах на ім’я Президента України, прем’єр-міністра та глави СБУ.
В’ячеслав Сокерчак, президент асоціації «Спілка оптовиків і виробників алкоголю
й тютюну» (СОВАТ):
— Це дуже затратно. Марки акцизного збору будуть дорожчими за сам акцизний збір. Сума коштів, які заплатять курці недержавним підприємствам за марки з голографічними елементами, становитиме майже 600 млн. грн. Тим часом акцизного збору 2001 року було зібрано 583 млн. грн., а на 2002 рік заплановано 540 млн.
Ксенія Ляпіна,
координатор Інституту конкурентного суспільства:
— Ситуація точно підходить під цитату Президента, озвучену 15 липня на нараді з представниками малого й середнього бізнесу: «Настав час розібратися, хто лобіює законодавчі акти, які є дуже небезпечними як для держави, так і для бізнесу».