Глобальне потепління: апокаліпсис чи зоряний час готельного і туристичного бізнесу?

Глобальне потепління зміщує акценти з розпечених пляжів на прохолодні ліси та озера, що не може не насторожувати. Група вчених з університетів Німеччини, Італії, Ірландії і США дійшла висновку: якщо до кінця століття середньорічна світова температура підвищиться на три градуси за Цельсієм, то туристичний бізнес трансформується до невпізнанності. Кількість туристів, які відпочивають у «холодних» країнах, подвоїться, а в «спекотних» — скоротиться приблизно на 20%.

У число перспективних курортів майбутнього ввійшли: Канада (у 2100 році, порівняно з 2005 роком, кількість туристів збільшиться на 220%), Росія (174%) і Монголія (122%).

До потенційно затребуваних туристичних країн віднесено також Киргизстан (89%), Зімбабве (88%), Таджикистан (86%), Ісландія (85%), Фінляндія і Замбія (обидві — 82%), Норвегія (77%).

Найбільше туристів втратять Мавританія (60%), Малі (59%), Бахрейн і Катар (обидва — 58%), Кувейт (56%), ОАЕ (55%), Сенегал і Нігер (обидва — 54%), Буркіна-Фасо (53%) і Намібія (52%).

Ці цифри, звичайно, лише прогноз, але українським гравцям готельного і туристичного бізнесу є над чим
замислитися: клімат в Україні теж змінюється в бік потепління...

М’який і помірний український клімат досі справно працював на власників невеличких вілл і пансіонатів, яких досить багато з’явилося в останні роки в Україні.

Обладнані нашвидкуруч, ці дрібні туристичні об’єкти здебільшого не оснащені системою охолодження і повністю не придатні в умовах екстремальних температур. Наприклад, у більшості міні-готелів і вілл, розташованих у популярному Трускавці, в кращому разі є вентилятор.

У кримських пансіонатах, де ціни за проживання становлять 400— 500 грн. за добу, а сервіс часто гірший, ніж у тризірковому готелі, кондиціонерів не встановлено в жодному, є перебої з подачею води та електрики...

Конкурувати з аналогічними туроб’єктами Туреччини, Єгипту чи Болгарії (за адаптацією до високих температурних показників) українські підприємці поки що не готові...

«Слід зазначити, що в Греції існують природні особливості, які дозволяють краще переносити спеку, — ділиться досвідом директор представництва Grecotel в Україні Тетяна Сєрова. — І я маю на увазі не тільки море чи помірно вологий клімат. Рятуватися від спеки на узбережжі (особливо це стосується островів Егейського моря) допомагає таке сезонне явище, як Мельтемі — освіжаючий північний бриз, який починається зі сходом сонця і затихає до ночі. Свого піку Мельтемі досягає в липні-серпні — тобто саме в ті місяці, на які припадає особливо спекотна погода. Готельєри намагаються враховувати погодні умови ще на етапі проектування готелю. Сюди відносяться кількість поверхів, широке застосування систем кондиціонування, обов’язкова наявність басейнів, присутність в інтер’єрі матеріалів, які дають змогу краще переносити спеку, колірні рішення тощо. Наприклад, велика частина готелів мережі Grecotel розташована в природній парковій зоні.

Відповідно, ми намагаємося уникати будівництва висотних готелів, щоб прохолода від тіні в спеку дозволяла гостям почуватися комфортно, навіть коли стовпчики термометрів зашкалюють...»

Відвідавши Грецію, я виявила багато хитрощів місцевих підприємців, які створюють додатковий комфорт в умовах високих температур. Наприклад, одна з характерних деталей грецьких готелів і туристичних комплексів — наявність «внутрішнього саду» чи тераси із садом. Розкішна зелень створює додаткове відчуття свіжості і прохолоди, покращує кисневу насиченість повітря в приміщеннях...

У готелі Titania в центрі Афін багато античних статуй, зелені, фонтанів, що створює приємну атмосферу для відпочинку. Природно, це виливається в додаткові витрати для адміністрації готелю, але вони все-таки не настільки значні порівняно з доходами від напливу туристів...

«Умови в готелі продумуються ще на етапі проектування будівництва з урахуванням географічних особливостей місцевості, в якій він розташований, — розповідає Тетяна Сєрова. — Ми стараємося поєднати в кожному комплексі досягнення будівельних технологій і досвід класичної грецької архітектури, яка впродовж тисячоліть оберігала еллінів від спекотного клімату їхньої батьківщини. Наприклад, у фасадній частині комплексів переважають світлі тони. І це не тільки данина архітектурній моді, а й перший рубіж захисту від високих температур. Світлі кольори в переважній більшості використовуються і для оздоблення балконів, а також тієї частини номерів, які виходять на сонячний бік.

Крім цього, ми широко застосовуємо басейни та системи кондиціонування в закритих приміщеннях. Кондиціонери в обов’язковому порядку передбачено і в кожному номері, і на території загального користування».

Грецький готель Divanis («Божественний»), розташований у гірському селищі Каламбака, оснащено системою кондиціонування за останнім словом техніки, має величезні балкони з антисонячними навісами із щільних матеріалів, а також жалюзі. Цей п’ятизірковий готель цікавий не тільки відчуттям прохолоди в холах, коридорах і ліфтах (у розпал літньої спеки), а й своїм розташуванням на шляху унікального туристичного маршруту.

На відміну від знаменитої гори Афон, далеко не кожний любитель подорожей знає про існування Святих Метеор, місця священного, захищеного від будь-яких перетворень, недоторканного, яке ще називають «гірською чернечою країною».

Селище Каламбака і готель Divanis, які приліпилися до підніжжя Метеор, у певному сенсі стали заручниками туристичного маршруту, відповідно до якого всі туристи прибувають сюди тільки в нічний час. А оскільки вся інфраструктура селища і готелю заснована на туризмі, місцевим жителям довелося змінити свій спосіб життя.

Пішовши подихати нічною прохолодою і зовсім не очікуючи побачити когось на вулицях, я була просто вражена небувалим видовищем: усе доросле населення Каламбаки не спало! Не спали й мої товариші з туристичної групи, а також інші подорожувальники, які заночували в готелі. Працювали всі магазини, бари і кафе...

«Ми вже звикли працювати ночами, — поділився секретами місцевого бізнесу літній грек, власник невеличкої крамниці сувенірів, — зате торгівля йде добре, охочих придбати щось на згадку про наше незвичне селище чимало. Тому й плата за незвичні послуги вночі трохи вища, ніж у кіосках, які працюють у денний час. При такому способі життя є свої переваги: і туристи, і ми самі практично не відчуваємо літньої спеки...»

Українських туристів у Каламбаці буває мало, а от гості з країн Євросоюзу відвідують селище часто. Підприємливі грецькі торгівці відразу ж почали пропонувати мені знамениті хутра, шуби, які користуються попитом навіть улітку. Вночі торгувати набагато легше, стверджують вони.

Туристичні маршрути в нічний час — досить поширене явище в країнах зі спекотним кліматом і зовсім нове для України. Для того щоб запозичити цей досвід і перелаштуватися на роботу в умовах глобального потеплення, потрібно повністю переглянути існуючі стандарти відпочинку в Україні.

Як показує досвід, більшість туристичних об’єктів у спекотливих країнах, зокрема й у Греції, віддають перевагу харчуванню за принципом «шведського столу».

Таке меню — оптимальне в умовах спекотного клімату. Харчуючись за цією схемою, турист швидше обслуговується, має можливість вибрати більш легкі продукти: фрукти, овочі, молочні; не прив’язаний до важких жирних страв, яких небажано вживати в спеку. Природно, таке обслуговування коштує дорожче, ніж «стандартний» обід, але закордонні підприємці йдуть на ці витрати для приваблення клієнтів.

В українських пансіонатах, на віллах та інших невеличких туроб’єктах подібні умови харчування — дуже нечасте явище...

«Зміна клімату ставить під питання існування багатьох ПП, які працюють у сфері місцевого туристичного та курортного бізнесу, — коментує Лариса, власниця пансіонату «Південний». — Багато хто просто не зможе оснастити свої міні-готелі якісною системою кондиціонування, оскільки це великі витрати. Наприклад, мені, щоб оснастити близько десятка номерів, буде потрібно мінімум 50 тис. грн., плюс кондиціонери в холах та інших підсобних приміщеннях. Установлення антисонячних навісів і жалюзі — теж чималі витрати».

Туроператори всього світу вже обговорюють похмурі картини майбутнього «апокаліпсису». В Туреччині, Єгипті, Іспанії, Греції та Португалії літня спека стане постійним явищем. Звісно, на півдні Європи є визначні та історичні пам’ятки, завдяки яким потік туристів не зовсім вичерпається. Але це все-таки не Париж, до того ж визначні пам’ятки можна відвідати восени чи навесні. А от літо для Середземномор’я, схоже, буде втрачене...

В Австралії, за прогнозами вчених, почастішають повені в прибережній зоні, а ліси постраждають від пожеж. Імовірно, загинуть корали Великого бар’єрного рифа і Мальдівів, які сталі улюбленим місцем відпочинку українців. Обміліє озеро Балатон, що вдарить по угорському туризму.

Постраждають від потепління й гірськолижні курорти, вважають фахівці. Потепління всього на один градус в альпійській Німеччині скоротить на 60% площі, вкриті снігом. Танення альпійських снігів може вдарити по економіці багатьох країн.

Зате популярні пляжі перемістяться в Північну Німеччину, на узбережжя Північного та Балтійського морів — у Данію і країни Прибалтики. Більш м’яким і оптимальним для туризму стане клімат Англії і Скандинавії...

Дехто з туроператорів навіть примудряється нагріти руки на ажіотажі з приводу глобального потепління: розроблено маршрути «слідами парникового ефекту»...

Американська туристична компанія Betchart Expeditions з Каліфорнії продає круїз-експедицію на Острів, що нагрівається (Warming Island). Цей острівець, розташований за 640 км від Арктичного полярного кола, колись був частиною Гренландії — поки не розтанув шар криги, який їх з’єднував. Подивитися, як із космічною швидкістю тане крига на полюсах, можна під час круїзу на кораблі з 25 вересня по 6 жовтня. Задоволення коштує від 3700 до 5100 євро...

Чим здивують відпочивальників українські туроператори — поки що залишається загадкою…