Гастарбайтери

У Національному банку України очікують, що до кінця нинішнього року сума переказів від українців, які перебувають на заробітках за кордоном, поб'є всі рекорди й перевищить 11 млрд дол.

Саме такі прогнози озвучив голова Нацбанку Яків Смолій. Якщо прогнози збудуться, то ця сума буде приблизно на 30% більшою, ніж роком раніше, і поставить абсолютний рекорд за всі роки незалежності нашої країни. Таким чином, наші гастарбайтери сьогодні пересилають в Україну валюту на суму, еквівалентну 10% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Ці гроші підтримують курс гривні й працюють на економіку України, даючи їй змогу триматися на плаву, а уряду допомагають уникнути дефолту. Але чи варто цьому радіти? Питання дуже непросте й не має, мабуть, однозначної відповіді.

Нині українські гастарбайтери забезпечують своїй батьківщині більше валюти, ніж МВФ і всі прямі іноземні інвестори разом узяті. Причому обсяг надходжень від них постійно зростає. В 2015 р. українці, які заробляють за кордоном, перерахували в Україну 7 млрд дол., 2016-го - 7,5 млрд, 2017-го - уже понад 9,3 млрд дол. За сім місяців цього року трудові мігранти переказали в Україну 6,3 млрд дол. Попередня оцінка 2018-го, як уже було згадано, - близько 11 млрд дол. При цьому, наприклад, інвестори в 2017 р. вклали в бізнес на території України всього 2,3 млрд дол.

До початку українсько-російської війни найбільше наших громадян працювало в РФ. За останні чотири роки російської агресії багато українців, природно, переорієнтувалися на Захід, і нині перше місце за кількістю вітчизняних працівників, зайнятих в економіці чужої країни, посідає Польща. На прикладі цієї країни й розгляньмо тенденції трудової міграції українців. Із Польщі українські працівники за рік перераховують в Україну суму, приблизно рівну 4% українського ВВП (2017-го - 3,12 млрд дол.). Принаймні, такі цифри озвучив недавно віце-міністр іноземних справ Польщі Бартош Ціхоцький, оцінюючи підсумки 2017 р. При цьому польські державні чиновники зовсім не стурбовані досить потужним відтоком валюти з країни, оскільки внесок українців у зростання ВВП самої Польщі поляки оцінюють в 1-2% (скорегований прогноз зростання ВВП Польщі 2018 р. - 4,7%). Тобто наші співвітчизники своєю працею забезпечують близько третини зростання економіки сусідньої країни.

Європейські експерти не приховують, що саме українські трудові мігранти за останні п'ять років зробили економіку Польщі найбільш динамічною в Європі. Центральний банк Польщі і Європейське статистичне відомство (Eurostat) зазначають, що за цей же період до Польщі емігрували понад мільйон українців. Крім того, кількість сезонних легальних і нелегальних мігрантів з України (які працюють у сусідній країні в середньому два місяці) оцінюється в 3 млн чоловік. Політика всього державного апарату Польщі, від центральних органів до воєводств і місцевих громад, спрямована в останні роки на створення умов для масштабного залучення робочих кадрів з України. Поляки позитивно оцінюють не тільки можливість розв'язати за допомогою українців істотні проблеми трудових кадрів, але й внесок наших співвітчизників у зростання споживчого попиту на ринку Польщі. Українці відсилають на батьківщину далеко не всі зароблені гроші. Значно більші суми йдуть на оплату житла, харчування й різноманітні покупки в польських магазинах. Дедалі більша кількість українців, які працюють легально, платять соціальні й пенсійні внески, оформляють медичну страховку, купують нерухомість і автомобілі.

За даними звіту НБУ, середньомісячний заробіток одного трудового мігранта становив у 2017 р. 722 дол. США, тоді як середня зарплата в економіці України була на рівні 262 дол. За даними польського Центробанку, в середньому український працівник пересилає з Польщі додому через банки й платіжні системи 425 євро що два місяці. Але це лише вершина айсберга. Кордон щодня перетинають сотні автобусів із сезонними працівниками. Особисті гроші до 10 тис. євро, перевезені при цьому українцями, не враховуються. Втім, польський Центробанк навчився досить точно оцінювати обсяги цих грошей і враховувати їх у платіжному балансі країни. НБУ, до речі, саме звідти здобуває інформацію для своєї статистики платіжного балансу з Польщею.

Трудові мігранти нині, без перебільшення, допомагають українській економіці втриматися на плаву. Але однозначно позитивним явищем зростання кількості гастарбайтерів назвати все-таки не можна. Їдуть працювати за кордон найбільш мотивовані працівники, скорочуючи тим самим (і кількісно, і якісно) трудовий ресурс українського бізнесу. Щоб зважитися виїхати на заробітки за кордон, треба мати тверду мотивацію і впевненість у своїх силах, як фізичних, так і інтелектуальних. Більшість українських працівників у тій же Польщі - це молоді, непогано освічені люди. Нестача кваліфікованих кадрів і погіршення якості працівників, що залишилися, гальмує розвиток вітчизняної економіки. За розрахунками фахівців НБУ, тільки за два останніх роки трудова міграція призвела до зменшення кадрового потенціалу України на 5-8%. На найближчі роки експерти, на жаль, не прогнозують радикальних змін цієї тенденції.

Внесок наших гастарбайтерів відбивається в платіжному балансі, який складає НБУ. І саме заробітчани дають змогу нашій країні зводити кінці з кінцями. У 2017 р. Україна експортувала за кордон на 8,64 млрд дол. менше товарів і послуг, ніж придбала. Крім того, за кордон було виведено близько 6 млрд дол. дивідендів від інвестицій іноземців. Лише завдяки валютним коштам трудових мігрантів, що надійшли в Україну, вдалося майже компенсувати дефіцит поточного рахунку платіжного балансу 2017 р. НБУ закрив його з дефіцитом 2,1 млрд дол., або 1,9% ВВП.

Нинішній рік також великого оптимізму не вселяє. У липні платіжний баланс було зведено з дефіцитом 170 млн дол., насамперед через сезонне зростання імпорту, яке значно випередило зростання експорту України. За даними НБУ, обсяги експорту товарів у липні збільшилися на 12,6% у річному вимірі й становили 3,3 млрд дол. Однак обсяги імпорту товарів у липні збільшилися майже вдвічі - на 24,9% (5 млрд дол.). Через зростання світових цін на нафту й природний газ, вартісні обсяги імпорту нафтопродуктів збільшилися в 1,5 разу, попри значне вповільнення зростання фізичних обсягів їх закупівель. Загалом дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в липні збільшився до 1,1 млрд дол. І тут знову виручили українські заробітчани. Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у липні становив 0,9 млрд дол. і, як зазначає НБУ, був забезпечений операціями приватного сектора, тобто переважно переказом грошей гастарбайтерів із-за кордону. У результаті дефіцит зведеного платіжного балансу за сім місяців становив усього 0,2 млрд дол.

Трудова міграція українців за кордон, сезонна або постійна, нині об'єктивно стала одним з основних чинників, що впливають на стан і перспективи вітчизняної економіки. Позитивний чи негативний цей вплив, остаточно поки відповісти, напевно, неможливо. З одного боку, українці, які працюють за кордоном, забезпечують зростання припливу валюти, дозволяючи НБУ й уряду розв'язувати поточні фінансові проблеми країни, з другого - для економіки було б набагато ефективніше, звичайно, надати нашим громадянам гідні робочі місця в Україні. Поляки про працьовитість наших заробітчан складають легенди. Можливо, час уже прискорювати зростання ВВП і своєї країни, а не тільки сусідів? Суто теоретично, оскільки ВВП Польщі в чотири рази перевищує ВВП України, то ті 1-2%, які наші люди вносять в економіку сусідів, можуть, за створення певних умов, принести Україні додаткових 4-8% ВВП на рік. І головне - надати впевненості в майбутньому країни.