ДОСТУП Є — ДРОТИ ВІДСУТНІ ГРОМАДСЬКІ ТОЧКИ ВИСОКОШВИДКІСНОГО БЕЗДРОТОВОГО ДОСТУПУ В ІНТЕРНЕТ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ, ЯК ГРИБИ ПІСЛЯ ДОЩУ. АЛЕ НЕ У НАС

Їздити по світу з ноутбуком стає не модою, а необхідністю. Адже портативний комп’ютер, окрім надання більшої свободи переміщення, значно підвищує продуктивність праці менеджерів. В епоху глобалізації доводиться займатися бізнесом, роз’їжджаючи у відрядження по всьому світу. При цьому необхідно, перебуваючи в будь-якій точці земної кулі, зберігати доступ у мережу Інтернет із можливістю відвідання корпоративного сайта, отримання електронної пошти й інших послуг.

Об’єктивно, що дедалі частіше зустрічаються громадські точки високошвидкісного бездротового доступу в Інтернет (за технологією Wi-Fi) або хот-споти. Передусім заводити їх стали міжнародні аеропорти, готелі, бібліотеки, залізничні вокзали й інші часто відвідувані громадські місця.

Wi-Fi-світ

У даний час у світі існують вже понад 24 тисячі перевірених на сумісність хот-спотів. Це удвічі більше, аніж прогнозувалося на 2003 рік. Лідером є Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де розташовані близько 11 тис. точок, і це без урахування Японії, котра має понад 3 тис. громадських місць бездротового доступу до мережі Інтернет. Далі йде Америка — 4300 і Європа — 2700 точок. У Росії вже налічується більш як 100 хот-спотів, із них понад 40 у Санкт-Петербурзі, в якому їх удвічі більше, ніж у Москві.

Аналітиками корпорації Intel за поширеністю технології Wi-Fi було визначено першу десятку найбільших міст світу. Для цього спочатку виявили першу десятку країн світу з найбільшою кількістю громадських точок бездротового доступу, а вже в них — міста-лідери. Серед рекордсменів виявилися Нью-Йорк, трохи відстає від нього Тайбей (Тайвань), на третьому місці знаходиться європейський лідер — Відень. Лондон із його численним населенням посів лише п’яте місце, пропустивши вперед Мельбурн.

За даними дослідницької компанії Ovum, нинішній рік стане переломним для технології бездротових локальних мереж. До початку 2004 року зі спробних вони перетворяться на комерційно вигідні. У доповіді компанії зазначається, що Wi-Fi стала повноцінною комерційною мережною пропозицією для бізнесу і приватних клієнтів. Ініціативи в галузі Wi-Fi від таких великих фірм, як Cisco і Intel, а також зусилля операторів із впровадження мереж — зайве тому підтвердження. Протягом року ще були сумніви в здатності цієї бездротової технології, але в даний час вони розвіялися.

Ovum очікує, що 2004 року продавці інфраструктур і надалі консолідуватимуться. Поштовх до зростання ринку дадуть нові Wi-Fi-стандарти 802.11е із поліпшеною безпекою і 802.11e з оптимізованою системою обміну мультимедійними даними.

За даними Gartner Dataquest, до 2005 року число користувачів громадських точок доступу по всьому світу зросте до 44 мільйонів, а 80% усіх проданих ноутбуків матимуть засоби бездротового доступу.

Мегабіти по повітрю

Для створення будь-якої бездротової мережі, у тому числі й громадської, використовується технологія Wi-Fi-стандартів IEEE 802.11x. Найпоширеніший IEEE 802.11b задає специфікацію продуктам бездротових мереж, які працюють на частоті 2,4 ГГц зі швидкостями доступу 11 Mбіт/с.

Такі швидкості доступу дозволяють успішно застосовувати дані пристрої у великих організаціях і в громадських місцях. Мобільний користувач, зареєстрований на кожній із точок доступу, може вільно переміщатися між зонами їхнього покриття. Досягнення максимальної площі покриття можливе за використання ретрансляторів й інших пристроїв, які забезпечують максимальну дальність поширення радіосигналу.

Сумісність продуктів різних виробників гарантується незалежною організацією Wireless Ethernet Compatibility Alliance (WECA). Її створили лідери індустрії бездротового зв’язку 1999 року. У даний час членами WECA є більш як 80 компаній, у тому числі такі відомі виробники, як Cisco, Intel, IBM, Lucent, 3Com, Apple, Compaq, Dell, Fujitsu, Siemens, Sony, AMD і ін.

Цією організацією для позначення даної технології був впроваджений і термін Wi-Fi.

Неосвоєна цілина

Зовсім недавно було зроблено почин і в нашій країні. Перший хот-спот відкрито у президент-готелі «Київський». У даний час бездротову мережу Wi-Fi розгорнуто в трьох найчастіше відвідуваних зонах чотиризіркового готельного комплексу: конгрес-холі, вестибулі і залі «Європейський». Радіус зони покриття кожної точки доступу становить близько 100 метрів.

Відкриття точок бездротового доступу стає модним явищем, що свідчить про прагнення керівництва компаній до технологічного розвитку. Зрештою, це створює сприятливий імідж закладу і є додатковою рекламою для залучення вітчизняних та іноземних бізнесменів і туристів. Тому хот-споти створено у великих міжнародних аеропортах Лондона, Парижа, Мюнхена, Копенгагена, Цюріха тощо.

Зовсім недавно зону бездротового доступу в Інтернеті відкрили й в аеропорту Домодєдово, розташованому за 22 км від Москви, — поки що в залах міжнародних і внутрішніх вильотів, зонах чекання, бізнес-центрах, а також у кафе і ресторанах. У майбутньому зона дії хот-спота буде поширена на всю будівлю аеропорту.

А без ліцензії пробували?

Сформована на даний момент ситуація в Україні не сприяє розвитку бездротових мереж. Відкриття хот-спотів вимагає ліцензування Укрчастотнаглядом і Державним комітетом із зв’язку. Останні керуються Законом «Про радіочастотний ресурс України», а він, хоча й ухвалений 2000 року, не готовий до виклику нової ери тотальної мобільності.

На радіовипромінювальне й передавальне обладнання встановлено імпортні мита в розмірі від 75 до 150 євро за кожен виріб, причому немає різниці, ввозиться базова стільникова станція чи карта Wi-Fi лише для одного комп’ютера.

Частина провайдерів мають ліцензії на використання частоти 2,4 ГГц, що уможливлює створення Wi-Fi-зон за стандартом IEEE 802.11b. Зате отримання ліцензій на створення бездротових мереж за стандартом IEEE 802.11 в Україні поки що взагалі вкрай утруднене, оскільки в ньому використовуються частоти від 5,1 до 5,8 ГГц, частково зарезервовані для військового використання.

Проте, як жартують фахівці, якщо взяти ноутбук із Wi-Fi-картою і пройтися з ним по Хрещатику, можна виявити чимало зон бездротового доступу різних компаній і організацій. Причому деякі з них примудряються обходитися і без ліцензій.