ДОМАШНІЙ КІНОТЕАТР

Мода на походи в кіно зійшла нанівець у роки перебудови. Кінотеатри дуже швидко занепали. Здавалося, їх замінив відик, і це вже назавжди. Але сьогодні кінотеатри повертаються з небуття. Нині вже в новій якості, з об’ємним звучанням. Відеотехнології також не стояли на місці. З’явилися системи домашнього кінотеатру, спочатку майже недоступні за ціною середньостатистичному глядачеві. Але технологія дешевшає, і ось уже багатьом по кишені влаштувати кінотеатр у себе вдома.

Передусім це DVD...

Домашній кінотеатр —це відеовідтворююча система, великий телевізійний екран і система колонок для створення об’ємного звучання. Спочатку використовувалися записи на відеокасеті у форматі Super-VHS. Звук кодувався системою DolbyPrologic для створення «кругового» звучання. Відеомагнітофони цього формату так і залишилися дорогими. Було зрозуміло, що з аналоговим відео далеко не поїдеш. Хоча спочатку й цифрове не особливо надихало: формати відеозапису на компакт-дисках (VideoCD тощо) не дозволяли одержати достатньої якості, навіть порівняно з VHS. Але ситуація почала різко змінюватися з появою формату DVD, який створювався передусім для домашнього відео.

DVD розшифровується як Digital Versatile Dіsс, тобто «цифровий багатосторонній диск». DVD масового виробництва з мінімальною конфігурацією (1 бік, 1 шар) має обсяг запису, що в 6—7 разів перевищує ємність CD. Якість DVD-відео наближається до студійної (стандарт D-1). Тому на його базі найкраще створювати домашні кінотеатри з «круговим» звуком (Dolby Digital, DTS). У ньому використовується система стиску відеоданих, а це дозволяє записати фільм тривалістю 133 хвилини. Записується багатоканальний звук кількома мовами з можливістю вибору користувачем під час перегляду.

Для відтворення використовують DVD-програвачі. Це універсальні апарати, здатні відтворювати й компакт-диски з різними форматами запису: VideoCD, AudioCD, MP3, надалі й DVD-Audio, і SuperAudioCD, причому вони можуть читати записи як на тиражованих компакт-дисках, так і на CD-R і RW. Спочатку DVD-плеєри коштували сотні доларів (800 і вище). Нині нормальну DVD-деку в магазинах Києва можна купити навіть за 800 гривень.

Плюс акустичні системи...

Свого часу бажаючі придбати домашній кінотеатр здійснювали тривалі екскурсійні походи в поодинокі магазини та прислухалися до звучання ексклюзивних колонок. Нині все вже поставлено на потік. Масово пропонуються невеликі музичні центри, виробники пропонують кінотеатри «з однієї коробки», де зібрані всі необхідні акустичні системи плюс DVD-ресивер. І не треба тривожитися щодо узгодженості роботи компонентів, оскільки про це вже по-своєму подбав виробник.

…і великий екран

Над цим елементом доведеться посушити голову. Ніхто не надає готового рішення. Є звичайні телевізори на електронно-променевих трубках (ЕПТ), плазмові дисплейні панелі (PDP), рідкокристалічні (РК) панелі, а є відеопроектори на РК-матрицях і на ЕПТ, а також відеопроектори, побудовані на мікродзеркальній технології DLP (Digital Light Processing) плюс різного вигляду екрани, що дозволяє одержувати зображення будь-якого розміру. Якщо ціни на телевізори постійно знижуються і вже тепер можна придбати 29-дюймові телевізори за 600 доларів і нижче, то за новомодну PDP-панель доведеться викладати тисячі доларів (32-дюймові сьогодні коштують 6—7 тис.).

Альтернативу як плазмовим панелям, так і великим телевізорам становлять відеопроектори, використовувані в сукупності з великими екранами. Рідкокристалічні проектори належать до категорії новітньої відеотехніки. Спочатку вона з’явилася на ринку презентаційного устаткування, а нині широко використовується для домашнього кінотеатру. Порівняно з рідкокристалічними, DLP-відеопроектори забезпечують кращу контрастність і хорошу передачу кольору, але їм властивий «ефект мигтіння», крім того, вони дорожчі.

І, нарешті, самі екрани. Їх виготовляють на текстильній основі, з вінілу й акрилу та інших матеріалів. Бувають як відбиваючі — до них належать перших два типи, так і пропускаючі, з формуванням оберненого зображення, до них належать акрилові й голографічні екрани. При виборі екрана слід враховувати кілька ключових чинників: коефіцієнт підсилення, контрастність, відбиваючі властивості при загальному освітленні, різкість, рівномірність освітлення й формат зображення — співвідношення висоти до ширини залежно від джерела зображення.

Загалом, створення домашнього кінотеатру — заняття захоплююче, але потребує часу та коштів.