Чи знайдемо "валеріанку"?

Торговці конвертують новорічну виручку в долари: гривня злітає "за хмари"...

Дзвінок:

- Долар є?

- Можемо зробити.

- А скільки?

- Скільки треба, стільки й зробимо.

- А по чому?

- По вісім гривень.

- А це який банк?

- Це ДРУКАРНЯ.

Фольклор

Чому торішня валютна історія повторюється ледь не день у день, чому гривня реагує "істерикою" на зниження нафтових котирувань і чи є потенціал для зміцнення національної грошової одиниці - можливо, психологічних факторів більше, ніж реальних?

Раніше долар програвав гривні

Це було не так і давно, у період "золотого українського десятиріччя" 1998–2008 рр. Коли з'явилася "спрощенка" для малого й середнього бізнесу, а на світових ринках правила бал сприятлива кон'юнктура на продукти національного експорту. У ці роки в країну активно зайшов міжнародний банківський капітал, по всій території, як гриби після дощу, з'являлися автосалони відомих світових брендів. Міста активно забудовувалися, розвивався внутрішній і зовнішній туризм, супермаркети пропонували виключно "фірмову" побутову техніку, а бутики представляли продукцію відомих світових марок.

Тоді в країні зародилася передноворічна традиція. Вона полягала в тому, що Новий рік святкували з небувалим розмахом. Ресторани, феєрверки, "заморські" ласощі вимагали значних оперативних витрат, тому населення з легкістю витрачало придбані принагідно євро, долари, фунти й польські злоті. У результаті в останній декаді грудня національна грошова одиниця істотно зміцнювалася як офіційно, так і на "чорному" ринку. Звичайно, до обвалу американського долара, як це сталося 11 вересня 2001 р. через події в Нью-Йорку, не доходило. Нагадаємо, тоді долар до гривні на "чорному" ринку короткочасно обвалився ледь не на 20%, майже на 1 грн, і досяг значення близько 4 грн/дол.

У різні роки бувало по-різному, але мінімум 10–30 коп. (що тоді становило в середньому 5%) долар гривні під Новий рік програвав і трохи відновлювався лише після свят, у 20-х числах січня.

Валютний ринок: торішня історія повторюється

Десятирічна традиція різко змінилася в пам'ятному 2008-му. Тоді лопнула бульбашка на ринку нерухомості, впала іпотека й уперше за десятиріччя захиталася національна грошова одиниця. У той Новий рік надії населення розжитися доларом за старими цінами вперше не виправдалися.

Нинішні непрості часи породжують нові фінансові закономірності.

Основні віхи провалу гривні такі: літо-осінь 2013 р. - 8 грн 12 коп. за 1 дол., грудень 2013-го - 8 грн 30 коп., весна 2014-го - 10 грн і заяви вищих чиновників держави, що курсу 12 грн за 1 дол. наша економіка просто не витримає. Економіка витримала курс "дванадцять". Понад те, восени 2014-го, щоб отримати свою омріяну сотку-дві за таким курсом, бабусі і студенти займали чергу в один з держбанків з п'яти ранку.

2014-й країна зустріла з курсом на "чорному" ринку 19 грн/дол. А вже на початку лютого на валютному ринку розпочалася повномасштабна паніка, яка досягла свого піку наприкінці місяця, що й відобразилося в офіційному курсі НБУ 26 лютого 2015 р. Один "білий" долар за версією регулятора коштував 30 грн і 1 коп., його колега на "чорному" ринку досягав у різних регіонах країни 36–38 грн "на купівлю" і близько 42 грн "на продаж", євро уперто підтягувався до 50 грн, а польський злотий до 10.

Населення хапливо скуповувало в торговельних точках "хоч скількись", одночасно впадали в кому промисловість, торгівля й економіка в цілому.

Утім, уже в березні психоз минув, долар стрімко покотився вниз, а в середині квітня населення мало не з бридливістю відверталося від пропозицій купити долар по 25.

1 жовтня 2015 р. після спокійного літа й не менш застійного початку осені на валютному ринку запанували тиша й спокій. Валютники ліниво купували "зелений" по 22,30–22,50 і без ажіотажу продавали по 22,60–22,80, євро на ринку легко можна було купити по 25,5 грн.

Потім у гру вступили психологічні й реальні фактори.

Психологічних було два. Перший - населення чудово пам'ятало, як гривню кинули напризволяще відразу після виборів 2014-го, тому в 2015 р. вирішило зіграти на випередження і почало скуповувати дефіцитні купюри, не чекаючи результату виборчих перипетій. Другий - населення й бізнес пам'ятали, як у лютому 2015-го з гривні "знесло дах", і вона в лічені дні почала чимось нагадувати фантики від цукерок. Свою роль відіграв і горезвісний Новий рік, який святкували здебільшого економваріантом - доларовий запас домогосподарств залишився практично недоторканим.

І ось у 2016-му "найрозумніші" вирішили розпочати скупку не в лютому (як це було у 2015-му), а трохи раніше, навіть не чекаючи закінчення зимових свят.

У результаті при офіційному курсі НБУ (на 19.01.2016 р.) 24,63 грн/дол., вечірні курсові значення "чорного" ринку 18 січня перевищили позначку 27 грн за 1 дол. "на купівлю".

Буде це "загінка оленів" чи це чергова сходинка ослаблення гривні як відображення реальних проблем в економіці - покажуть уже найближчі місяць-два.

Аргументи на користь девальвації

Психологічним факторам цього разу підігрують фактори реальні.

Недостатня диверсифікація експорту. Повноцінної заміни ринків збуту поки що, на жаль, не відбулося. За даними Держстату, обсяг експорту товарів з України в країни ЄС у січні-жовтні 2015 р. становив 10,472 млрд дол., або 33,4% від загального обсягу експорту, і зменшився порівняно з відповідним періодом 2014 р. на 28,4%. Імпорт товарів з країн ЄС становив 12,547 млрд дол., або 40,5% від загального обсягу, і зменшився порівняно з 10 місяцями 2014 р. на 27,9%. Україна шукає зовнішні ринки збуту товарів, щоб компенсувати збитки від втрати російського ринку (експорт у Росію за перше півріччя 2015 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року впав у 2,3 разу і становив 3,55 млрд дол. У попередні роки експорт становив від 15 до 20 млрд дол. щорічно, тобто відбулося падіння у 5–6 разів).

Недостатнє просування у сфері енергоощадних технологій. Погана теплоізоляція будинків і зношена інфраструктура систем централізованого опалення призводять до істотних енерговтрат. А економія енергоносіїв і відповідно скорочення їх імпорту відбувається усе ще насамперед за рахунок спаду у промисловості.

Недостатня інвестиційна привабливість країни. У рейтингу інвестиційної привабливості країн світу International Business Compass за 2015 р. Україна розташовується на 89-му місці. Серед сусідів - Молдова, Білорусь, Гватемала, Бразилія, Намібія, Нікарагуа, В'єтнам та ін. А ось, наприклад, Польща - на
34-му місці у списку зі 174 країн. Україна змогла за рік поліпшити свої показники всього на 20 позицій.

Несприятлива для гривні передноворічна макроекономічна ситуація. Навіть в економічно складні часи імпортери всіляко намагаються заробити на передноворічному бумі продажів, відповідно, екстремальні передноворічні закупівлі валюти імпортерами розбалансовують ринок саме в останні дні року, що минає. І оскільки націнка на побутовій техніці зазвичай зашкалює (про що свідчать найчастіше 20-відсоткові знижки на акційний товар), імпортерам однаково - купувати долар по 22 чи по 28. Головне - достатні товарні запаси, адже потрібно на рік уперед забезпечити себе за рахунок святкового ажіотажу.

В один з грудневих днів довелося спостерігати, як у маркеті електроніки одна за одною "пішли", причому за готівку, без кредиту, дві ТБ-панелі - одна вартістю 170 тис. грн, друга - 85 тис. ТБ-техніку скромнішу, вартістю 20–35 тис., узагалі розмітали.

Незначна пропозиція валюти на початку року. Населення останнім часом "гуляє" переважно за гривню, не чіпаючи валютних заничок. Чергова хвиля податкових сплат має бути лише наприкінці першого кварталу, тобто в другій половині березня. Аграрний сектор виручену восени гривню перетворює на "зелень", і зворотний процес раніше за початок посівних робіт не почнеться. Промисловість уже традиційно для останнього часу - в депресії.

У складні часи і населення, і бізнес воліють зберігати тимчасово вільні обігові кошти в купюрах зелених кольорів. А оскільки кінець січня й лютий традиційно застійний час, то для комерції необхідності конвертувати валюту в гривню поки що немає.

Нарешті, нафта. У понеділок Іран анонсував своє повернення на нафтову арену, і гривня відразу скотилася на чергову сходинку вниз. Річ у тім, що від розгрому нафтових цін потерпають не тільки Росія, Венесуела і Канада. Разом із нафтовими котируваннями закономірно знижуються й біржові котирування зерна, металу й добрив (усе ще основні статті українського експорту). Країна недоотримує валюту не тільки через кількісне зменшення експортних поставок, а й унаслідок обвалу цін на товарних ринках. Маємо потрійне падіння нафти до середнього рівня 2013 р. і першої половини 2014-го, коли ціна коливалася в діапазоні 95–110 дол. за барель. І від такого обвалу котирувань однозначно виграє тільки американський долар. Навіть євро й канадський долар до американської валюти безпрецедентно обвалилися. Нові мінімуми до долара "ставлять" майже всі: польський злотий, білоруський рубль, індійська рупія. У таких умовах не змогла встояти й українська гривня.

Очевидно, у цьому й полягає розгадка, здавалося б, непоясненної багаторічної кореляції падіння російського рубля і наступного зниження української гривні. Якщо раніше кореляція логічно пояснювалася значним торговельним оборотом між країнами, то тепер, коли офіційний оборот наближається до суто символічних значень, український експорт, а в кінцевому результаті й гривню пригнічує все той самий розгром на ринку нафти.

"Ідеальний шторм" на валютному ринку

Отже, як і торік, практично в той самий післяноворічний період на валютному ринку України стався своєрідний "ідеальний шторм". Це ситуація, коли все, що можна уявити поганого, відбувається одночасно, підсилюючи ефект кожного з факторів. У результаті ідеального шторму на морі, здавалося б несподівано, виникає хвиля нереальних розмірів, яка змітає все на своєму шляху.

Сукупність факторів зробила нас свідками "ідеального шторму" на валютному ринку країни ось уже другий рік поспіль.

Тільки, судячи з усього, нинішня хвиля буде меншою і більш короткочасною, ніж торішня.

Аргументи на користь стабілізації національної грошової одиниці.

Після святкового споживчого урагану, який спустошив полиці супермаркетів, ритейл очікує традиційна навіть у некризові роки лютнева стагнація, яка плавно переходить у "сплячку". Торговці переводять святкову виручку у валюту, але новий товар, який на неї закуплять, розходитиметься доволі туго, адже грошові запаси населення виснажені не тільки святами, а й "зимовою" комуналкою, а отже, попит на долари з боку ритейлу та опту тільки спадатиме.

Аграрії "несподівано" виявлять, що залишків продукції, яку можна продати на ринку, ніяк не вистачає на повноцінне фінансування посівних робіт, а тому треба викинути на ринок притримані "бакси".

Незабаром зимові морози минуть, відповідно, знизяться закупівлі імпортного газу, "пилососити" долари з ринку будуть менше.

Ну й МВФ попсує, звичайно, нерви, але, ймовірно, не кине Україну напризволяще. Адже, по-перше, країна заявляє про відданість європейським цінностям. По-друге, без грошей міжнародних кредиторів нам зараз як без повітря. Якщо теоретично уявити, що чергового траншу не буде, український фінансово-економічний землетрус струсоне так, що відчують навіть у найвіддаленіших куточках ЄС. Згадаймо, як азійська криза, що стартувала в липні 1997 р., зрушила весь світ і вже за рік, у серпні 1998-го, обернулася дефолтом у далекій від азійських країн Росії. Західні кредитори чудово розуміють наслідки можливої фінансово-економічної катастрофи в Україні. Тому, принаймні в найближчій перспективі, без допомоги не залишать. Тільки б пауза сильно не затяглася.

Золотовалютні резерви Нацбанку станом на 1 січня 2016 р., за попередніми даними, становлять 13,3 млрд дол. США. За уточненнями прес-служби НБУ, за минулий рік обсяг резервів зріс на 77%, або на 5 млрд 767 млн дол. У період різкого торішнього знецінення гривні, станом на 28 лютого 2015 р., ЗВР становили критичні трохи більше ніж 5,5 млрд дол. США. Звичайно, 13,3 млрд дол. - це не 34,5 млрд, з якими країна зустріла 2010 р., але все ж таки сума більш як удвічі перевищує торішні резерви.

Нарешті, нафти, металу, добрив і зерна, образно кажучи, безплатно ніхто не роздаватиме. Рано чи пізно (не виключено, що найближчими місяцями) ціни на товарних ринках відштовхнуться від дна, а слідом підтягнуться вгору й ціни на товари українського експорту. Відповідно валюти в країну надходитиме більше, і з урахуванням вирівнювання торговельного балансу ситуація й на валютному ринку стане спокійнішою.

"Валеріанка" для населення і бізнесу

Поки що маємо дефолт де-факто, але не де-юре.

Україна де-факто перебуває в дефолті, бо не може виконувати свої зобов'язання без допомоги міжнародних фінансових організацій. Від дефолту де-юре, з масштабними, справді катастрофічними наслідками країну поки що убезпечують реструктуризація боргу і сподівання на нові транші фінансових уливань.

Україна, на відміну від багатьох країн, які побували в офіційному дефолті, має дієву програму МВФ, очікує чергового значного траншу "свіжих" доларів, що послужить своєрідним маяком для світового фінансового співтовариства і "валеріанкою" для населення та бізнесу країни, які запанікували.

ЗВР країни за минулий рік не тільки не були остаточно розгромлені, а й чітко зафіксували тенденцію до стабілізації та поступового збільшення.

Якимсь непоясненним дивом, попри весь розгром в економіці, у країні поки що не працює в три зміни друкарський верстат, за оцінками експертів, сума "готівки" у країні за останні два надзвичайно важкі роки зросла порівняно неістотно.

Для довідки: у 2015 р. монетарна база в Україні збільшилася всього на 0,8%, або на 2,8 млрд грн, повідомило Мінекономрозвитку в четвер, посилаючись на оперативні дані Нацбанку.

Мінекономрозвитку зазначає, що така жорстка монетарна політика у поєднанні із жорсткою фінансовою політикою - консолідований бюджет за 11 місяців 2015 р. було зведено з профіцитом 19,97 млрд грн - стали стримуючими факторами для зростання цін у грудні і вплинули на сповільнення інфляції до 0,7% з 2% у листопаді.

Голова Нацбанку Валерія Гонтарева на підсумковій прес-конференції 29 грудня повідомила, що монетарна база з початку 2015 р. скоротилася на 1,1% - до 329 млрд грн, а чисті внутрішні активи збільшилися всього на 1,6% - до 309 млрд грн, і ці показники нижчі від закладених у програму розширеного фінансування МВФ.

Отже, можна припустити, що:

1) нинішня хвиля девальвації захлинеться раніше, ніж торішня;

2) хвиля девальвації буде не тільки менш масштабною, а й більш короткостроковою, ніж хвиля торішньої зимової паніки на валютному ринку;

3) навесні, максимум до початку літа, курс відкотиться назад, гривня традиційно зміцниться. Хоча повного повернення до значень літа минулого року, скоріш за все, не відбудеться.

***

Звичайно форс-мажорні обставини (надмірна затримка чергового траншу валютного кредиту, загострення політичної ситуації, як зовнішньої, так і внутрішньої) можуть знівелювати всі стабілізуючі фактори, і прогнози потребуватимуть коригування відповідно до розвитку ситуації та нових обставин.

Однак у короткостроковому періоді поки що не проглядається достатніх економічних підстав для різкої девальвації національної грошової одиниці, і нинішня хвиля обвалу має ознаки панічної і спекулятивної.

Водночас у довгостроковому періоді ризики чергового загострення в Україні фінансово-економічної кризи, а отже й чергового витка девальвації гривні, - досить великі.