Чи подолає "тіньову" зайнятість дозвіл на перевірки?

Оскільки впродовж тривалого часу держава й суспільство зжилися з цим явищем, то розраховувати на швидку перемогу не доводиться. Спроби подолати це шкідливе соціальне явище сприймаються неоднозначно, адже стосовно перевірок існує упередженість, яка досить часто має під собою реальне підґрунтя.

Який відсоток вітчизняної економіки перебуває в "тіні", і скільки робочих рук там задіяно, достеменно не знає ніхто. Називають різні цифри: від третини й аж до 60–70%. Та якщо навіть правда десь посередині, це дуже багато. Тож влада всерйоз взялася за неформальне працевлаштування.

У вересні 2018 р. прийнято розпорядження Кабміну "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення", які спільно проводитимуть Держпраці, Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд, Національна поліція з участю органів місцевого самоврядування. Розпорядженням передбачалося до 5 жовтня 2018 р. проводити інформаційно-роз'яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин, а з 5 жовтня - комплексні заходи щодо детінізації зайнятості та доходів населення.

- Під комплексними заходами, - пояснила заступник директора Держпраці Олена Коновалова, - маються на увазі не так перевірки з участю всіх державних органів одночасно, як координація їхніх спільних зусиль на виявлення підприємств, котрі ухиляються від обов'язку укладення трудових договорів. Таким чином, під контрольні заходи підпадають лише ті підприємства, стосовно яких є достатні підстави вважати, що вони не оформляють працівників офіційно.

Вона ж перелічила основні й найбільш актуальні форми вияву незадекларованої праці в Україні. До них належать: неформальна зайнятість у формальному секторі, зайнятість у неформальному секторі, приховування фактично відпрацьованого робочого часу та виплата заробітної плати "в конверті", підміна фактичних трудових договорів цивільними та господарськими. Сюди ж належить штучне використання дистанційних та аутсорсингових механізмів для приховування найманої праці, не оформлена належним чином вторинна зайнятість осіб, які мають оформлені трудові відносини за основним місцем роботи.

Ось один із типових прикладів неофіційного працевлаштування. На підприємство, котре надає послуги з пасажирських автоперевезень за трьома міськими й чотирма приміськими маршрутами, навідались інспектори управління Держпраці в Миколаївській області і встановили факт використання праці 68 робітників без укладення трудових договорів. Водії працювали на підприємстві згідно із затвердженим режимом робочого часу та графіків обслуговування автобусних маршрутів, про що свідчать дані табелю обліку робочого часу і видані водіям дорожні листи. Але між товариством та водіями не були оформлені трудові відносини. За допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на суб'єкт господарювання накладено штраф у розмірі майже 7,6 млн грн.

Загалом же, на 23 листопада 2018 р. головні управління Держпраці в областях провели 1929 інспекційних відвідувань, під час яких виявили 4045 працівників, допущених до роботи без належного оформлення трудових відносин. Причому 1386 осіб працювали без оформлення трудового договору; 1127 працівників виконували роботу на підставі цивільних договорів, що мали ознаки трудового; 22 особи працювали на підставі господарського договору, що має ознаки трудового; 1510 - допущені до роботи без повідомлення органів ДФС.

За результатами перевірок понад половину цих працівників (2450) було офіційно оформлено шляхом укладення з ними трудових договорів. За результатами інспекційних відвідувань, на розгляд керівникам територіальних органів Держпраці передано матеріалів про накладення штрафних санкцій відповідно до ст. 265 КЗпП України на загальну суму 223 млн 703 тис. грн.

До наведених цифр, як і до самих перевірок, ставлення неоднозначне. Одні схвалюють таку активність влади, яка врешті вирішила навести лад на ринку праці, інші ж бачать у цьому лише перешкоджання бізнесовій діяльності та спосіб наповнення бюджету штрафами за нелегальне працевлаштування. Однак, хто б що не казав, позитивний ефект є. Наприклад, лише в жовтні нинішнього року було офіційно працевлаштовано удвічі більше людей, ніж у серпні.

Аби зрозуміти, яку "економію" має роботодавець від "тіньового" працевлаштування, подивімося на найпростіші розрахунки. Приміром, якщо йдеться про ділові відносини з фізичною особою-підприємцем, то зазвичай обирається третя група єдиного податку, при якій сплачується 5% з обігу, плюс єдиний соціальний внесок, а це 22% з мінімальної заробітної плати. Якщо ж мова про трудові відносини, то тут слід відрахувати податок на дохід з фізичних осіб у розмірі 18%, воєнний збір 1,5 та 22% ЄСВ.

Ті, хто йде на ризик, нариваються на великі штрафи за неправильно оформлених працівників. Частина підприємств намагається судитися з державними контролюючими органами. Звісно, є виграшні справи. Однак це за умови, що цивільно-правовий договір не можна класифікувати як трудовий. Коли, наприклад, вдається довести, що оплата проводиться не за перебування працівника певну кількість часу на підприємстві, а за фактичний обсяг виконаної роботи.

Але далеко не завжди перемога в судах за роботодавцями. Оскільки договори часто складені так, що довести свою правоту досить важко. Адже на невеликих підприємствах юридичні служби слабкі або їх взагалі немає. Тож розібратися у правових нюансах договорів нікому, як і доводити, що не було наміру обманити державу.

Тому юристи радять звернути увагу на такі основні аспекти при укладанні договорів. Передусім це робочий час і обсяги робіт: за цивільно-правовим договором, оплата проводиться за робочий час, тоді як найманому працівникові - за обсяг виконаних робіт. Важливою складовою є й факт місцезнаходження працівника (він має робоче місце, на нього поширюються соціальні пільги, правила робочого розпорядку, правила охорони праці), яке свідчить про наявність трудових відносин. Якщо ці нюанси враховувати, ймовірність утрапити в халепу значно знижується і зростають шанси на виграш справи в суді.

Наразі не підтверджується той факт, що перевірки приносять разючу користь держави, як і таку ж саму шкоду бізнесові. Хоча певні застереження є, адже на 2019 р. заплановано 17 тис. перевірок. Від того, наскільки вони будуть прозорими й залишатимуться у правовому полі, залежить багато. Бо вже нині деякі аналітики висловлюють побоювання, що така політика може поставити хрест на малому та мікробізнесі.

Однак поки що зарано бити тривогу. Як сказав на радіо голова Спілка захисту підприємництва Сергій Доротич, наразі невідомо про велетенські штрафні санкції, застосовані до ФОПів. За результатами перевірок карають юридичних осіб-підприємців. Уже накладено 1,5 млрд грн штрафів на 8 тис. роботодавців-порушників. Щодо фізичних осіб, то під великі фінансові санкції фізична особа-підприємець може потрапити лише після рішення суду, коли доведено несплату податків. А це вже кримінальна відповідальність, за яку можуть списати на користь держави всі кошти, отримані за так званими фіктивними договорами, і застосувати штраф 2 млн 600 тис. грн.

Проте масові перевірки малого бізнесу таки справді можуть йому зашкодити. Адже кожна перевірка - це стрес для підприємства. І чим воно менше, тим для нього цей параліч серйозніший (відволікає нечисленний персонал, відлякує клієнтів, постачальників). Тому увагу контролюючих органів варто зосереджувати на контролі великих підприємств, де від правопорушень може бути значно більша шкода державі й суспільству.

В Україні, здається, не залишилося людини, котра б не чула про шкоду неофіційного працевлаштування та покарання за нього. Тож, мабуть, не завадить укотре нагадати, що незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров'я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення. Вона ще й сприяє створенню недобросовісної конкуренції щодо тих суб'єктів господарювання, які в повному обсязі забезпечують виконання зобов'язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників, та спонукає державу посилювати податковий тиск через недобір у бюджет.

Неофіційне працевлаштуванні безпосередньо б'є по кожному, за кого роботодавець не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки. Як наслідок, така особа втрачає страховий і трудовий стаж, соціальні гарантії, а також захищеність у разі прийняття роботодавцем одноособового рішення про розірвання таких відносин.

Зважаючи на всі ці обставини, політика на посилення боротьби з нелегальним працевлаштуванням цілком виправдана. Ідеться про затверджений постановою Кабміну у квітні 2017 р. порядок державного контролю за додержанням законодавства про працю "Деякі питання реалізації ст. 259 Кодексу законів про працю України та ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який визначив новий механізм виявлення неоформлених працівників. Це черговий крок уряду в боротьбі за легалізацію доходів громадян та недобросовісних підприємців.

Згідно з новим порядком, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань і невиїзних інспектувань фахівцями Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів місцевих рад щодо своєчасної і в повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

І це ще не все: 23 лютого 2018 року набрала чинності урядова постанова "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", прийнята у грудні минулого року. До зазначеного переліку включено Держпраці та її територіальні органи. Тобто нині немає обмежень щодо контролю за додержанням законодавства про працю, у тому числі й стосовно виявлення незадекларованих трудових відносин.