Чи настане край бурштиновим війнам?

23.04.2015 р. Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №1351/1 "Про видобування та реалізацію бурштину", покликаний розв'язати багаторічну проблему незаконного видобування бурштину в українському Поліссі та легалізувати його видобування "чорними" старателями. За законопроект у першому читанні проголосували 234 народні депутати. Це не перша спроба на законодавчому рівні покінчити з нелегальним видобуванням бурштину.

Актуальність документа очевидна. Адже на сьогодні в галузі створилася абсурдна ситуація. Судіть самі. Наша країна посідає друге місце у світі за запасами бурштину. При цьому офіційно Україна щорічно видобуває його близько 4 тонн, що становить майже 5% від реального видобування бурштину в Україні. У результаті країні щорічно завдається збитку на десятки мільйонів доларів. Не забуваймо і про те, що неминучим і дуже небезпечним наслідком дій "чорних" старателів є стрімке знищення лісів, для відновлення яких знадобляться десятиліття. У гонитві за швидкою наживою жителі регіону не замислюються про те, що піддаються ризику виникнення екологічної катастрофи національного масштабу. Тому тільки негайне розв'язання цієї проблеми на державному рівні дасть змогу запобігти непоправним наслідкам.

Здавалося б, ухвалення запропонованого законопроекту має, нарешті, вирішити болючу проблему Північно-Західного регіону України шляхом узаконення старательської діяльності через утворення старательських артілей і дозволити їм видобувати бурштин під захистом держави.

Однак при аналізі законопроекту виникають великі сумніви в тому, чи працюватиме запропонована система на благо держави і її громадян.

По-перше, для контролю всього старательського видобування бурштину автори законопроекту пропонують створити комунальні підприємства обласного значення. Зважаючи на те, що основні запаси бурштину України зосереджені насамперед у Рівненській, Житомирській і Волинській областях, держава створить два-три комунальні підприємства, які в найближчі 10 років стануть монополістами на ринку видобування бурштину України (адже відповідно до прикінцевих положень законопроекту всім іншим підприємствам спеціальні дозволи на користування надрами не видаватимуться). Чому виникла гостра необхідність монополізувати галузь видобування бурштину в Україні, автори не уточнили.

При цьому як фахівець у сфері розвідки та видобування корисних копалин можу з упевненістю сказати, що від моменту реєстрації підприємства до початку видобування корисних копалин (і бурштин не є винятком) мине щонайменше чотири-п'ять років при безперебійному фінансуванні в обсязі десятків мільйонів гривень. За цей час комунальне підприємство має отримати спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр, підготувати й затвердити проектно-кошторисну документацію, провести геологорозвідувальні роботи, апробувати/затвердити запаси, і тільки після цього зможе отримати право видобувати бурштин (після отримання нового спеціального дозволу на його видобування). Крім того, для видобувних робіт необхідно отримати в оренду земельну ділянку, на якій проводитимуться зазначені роботи.

Виникає запитання: чи зможе бюджет області фінансувати проведення цих робіт, зважаючи на те, що перші доходи від реалізації даного проекту можна отримати не раніше ніж через чотири роки? Адже економіка України переживає нині не найкращі часи, і такі витрати стануть непосильним навантаженням на державний бюджет. Тим паче, через чотири-п'ять років лісові масиви, скоріш за все, будуть повністю винищені незаконними старателями, і врегулювання даної ситуації втратить свою актуальність.

Другим нюансом, на який слід звернути увагу в законопроекті, є обов'язкова реалізація всього видобутого старателями бурштину через бурштинову біржу, засновником якої, всупереч усім чинним законодавчим нормам, буде згадане вище комунальне підприємство. Знову ж запитання: чому замість лібералізації ринку, про яку сьогодні всі говорять, законом пропонується запровадити додаткові обмеження на вільний обіг бурштину, який належатиме старателям на законному праві власності?

Такі "нововведення" нагадують ідеальний план зосередження всього українського ринку бурштину в "одних руках". Адже після зміни влади 2014 р. неодноразово виникали скандали за право "кришувати" бурштиновий ринок України. Скидається на те, що даний законопроект під приводом допомоги старателям дозволить створити механізм, який дасть можливість абсолютно законно контролювати все видобування та реалізацію бурштину в Україні, причому отримуючи ще й дотації з державного бюджету на проведення робіт підготовчого періоду. Все це зрештою призведе до того, що за 10 років монопольного становища на ринку комунальних підприємств бурштинова галузь України може взагалі зникнути.

Нещодавно у ЗМІ з'явилася інформація про те, що державне підприємство "Бурштин України", всупереч високим показникам прибутковості бурштинової галузі, опинилося під загрозою банкрутства - "завдяки" незаконним схемам, організованим високопоставленими чиновниками. Це один з прикладів того, наскільки неефективним є втручання держави в господарську діяльність підприємств і її надмірний контроль у тих галузях, де мають розвиватися вільні ринкові відносини.

А що ж у підсумку отримають самі старателі від упровадження такого закону? Відповідно до проекту закону, вони можуть об'єднуватися в артілі, зареєстровані тільки у формі повного або командитного товариства. Це означає, що старателі, об'єднані в артілі, змушені усвідомлено ризикувати всім своїм майном у разі виникнення заборгованості в артілі. Виникають сумніви, що такі артілі взагалі будуть створені, зважаючи на ступінь ризику й недовіри громадян до судової системи України. Крім того, запропонована процедура оформлення допуску старателів до процесу видобування настільки складна й заплутана для пересічного громадянина, що тільки створює додаткові можливості для виникнення корупційних схем. Схоже, інтереси рядового старателя в даному законопроекті враховано найменше.

Таким чином, ухвалення запропонованого законопроекту не дасть змоги розв'язати основні проблеми: легалізації видобування бурштину в найкоротший термін, забезпечення жителів регіону робочими місцями і за рахунок цього - наповнення державного й місцевого бюджетів податками та зборами.

Для вирішення цього завдання потрібен комплексний підхід. Проблему необхідно врегульовувати не ухваленням вузькоспеціалізованого закону про особливості видобування та реалізації бурштину, а розробкою нових законодавчих актів, які дозволяють створити спрощену процедуру для організації діяльності старательських артілей у цілому. Зокрема, робоча група Інституту суспільних досліджень і депутати об'єднання "Самопоміч" розробили альтернативний законопроект "Про старательську діяльність". У ньому запропоновано системний підхід до вирішення питання незаконного видобування всіх корисних копалин, які можуть видобуватися старательським способом. Ухвалення даного законопроекту максимально спростить отримання старателями дозвільних документів, що дасть змогу в найкоротший термін забезпечити їх зайнятість у сфері індивідуального видобування корисних копалин.