Частотні шахи

Для повного покриття всієї території України швидкісним мобільним зв'язком потрібно вивільнити частоти і провести нові конкурси.

Проблема вирішується складно. Поки що питання навіть не стоїть про те, щоб зв'язок 3G і 4G добрався до найглухішого села. Сьогодні необхідно, як мінімум, повноцінно покрити всі автомагістралі й залізниці, забезпечити не точкове (по окремих населених пунктах), а килимове покриття. Для цього потрібно вивільнити діяпазони з 700 до 900 МГц.

Хід НКРЗІ

У травні в інтерв'ю DT.UA Олександр Животовський, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, заявив: "Що стосується 900 МГц, я планую вже цього року, щоб ми після дослідження дали операторам можливість апгрейдитися в цьому й у 800-му діяпазоні. Інша річ, що треба щось робити з концентрацією в "Київстару", і це питання ми теж якось будемо вирішувати".

Рішення чекати довелося недовго. На своєму засіданні 2 липня 2019 року НКРЗІ рекомендувала в місячний строк користувачам радіочастотного ресурсу України, що здійснюють операторську діяльність у смугах радіочастот нижче від 1 ГГц, звернутися до НКРЗІ з заявою про дострокове впровадження нової радіотехнології в цій смузі, згідно зі статтею 40 України "Про радіочастотний ресурс України" та Ліцензійними умовами користування радіочастотним ресурсом України.

"Водночас ПАТ "Київстар" і ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" рекомендовано одночасно із зазначеною заявою подати заяви про зменшення відповідних смуг радіочастот з урахуванням:

- принципів державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України та основних принципів користування радіочастотним ресурсом України, що визначені статтями 13 і 30 закону;

- кількости абонентів кожного оператора телекомунікацій, який надає послуги рухомого (мобільного) зв'язку, задіяного цими операторами номерного ресурсу, а також процентного співвідношення радіочастотного ресурсу в діяпазоні 900 МГц, яким користуються оператори телекомунікацій у країнах Європи;

- проблем міжнародної координації".

Просто кажучи, НКРЗІ пропонує "Київстару" й "Інтертелекому" поділитися частотами на користь інших операторів для розгортання 4G-мереж по всій Україні.

На думку НКРЗІ, виконання операторами запропонованих рекомендацій та ухвалення державними органами згаданих у цих рекомендаціях актів дозволить усім громадянам України, незалежно від їхнього місцезнаходження, користуватися всіма цифровими можливостями за допомогою отримання послуг мобільного зв'язку третього й четвертого поколінь, зокрема в сільській і гірській місцевостях, а також на автомобільних дорогах. Це дасть нові переваги населенню цих регіонів (шкільна освіта, отримання сучасних послуг медичного обслуговування, електронна комерція тощо) і дозволить перенести переваги міста в село".

Якщо подивитися на розподіл частот у діяпазоні 900 МГц, то побачимо меншу кількість доступних смуг порівняно з 1800 МГц (де нині розгортається 4G), високу фрагментацію і справді переважання "Київстару".

Що стосується "Інтертелекому", то оператор користується частотами в діяпазоні
800 МГц, де в нього поки що немає конкурентів. "Інтертелеком" створив суцільне покриття території України за технологіями EV-DO rev.A (швидкість до 3,1 Мбіт/с) і rev.B (до 14,7 Мбіт/с), які також належать до 3G.

Шах президента

Після цього з'явився президентський указ №497/2019 про стимулювання розвитку мобільного Інтернету в масштабах усієї країни. Володимир Зеленський поставив перед Кабінетом міністрів України завдання - у взаємодії з НКРЗІ забезпечити "здійснення заходів щодо поліпшення доступу до мобільного Інтернету, затверджених цим указом, і щомісячне інформування президента України про стан їх виконання".

Як видно з указу, Зеленський узяв ініціятиву у свої руки (як ми й припускали раніше), указуючи що "саме тут є ґрунт для дій уже нового президента, який міг би взяти ініціятиву в свої руки й підписати указ про вивільнення цих діяпазонів і проведення конкурсів на частоти, на яких оператори могли б розгорнути мережі 3G, 4G (а якщо в перспективі буде потрібно, і 5G) по всій країні".

Отже, президент пропонує "визначити до 1 серпня 2019 року умови спільного функціонування радіоелектронних засобів спеціяльних користувачів радіочастотного ресурсу України з радіоелектронними засобами мереж мобільного зв'язку третього й четвертого поколінь спільних користувачів радіочастотного ресурсу України в діяпазонах радіочастот 790–960 МГц". До цього ж терміну слід здійснити вивільнення радіочастотного ресурсу України в діяпазоні радіочастот 790–862 МГц.

Уже до 1 жовтня 2019 року планується визначитися з термінами й умовами вивільнення радіочастотного ресурсу України в діяпазонах радіочастот 880–915 МГц, 925–960 МГц спеціяльними користувачами радіочастотного ресурсу України. І до цього ж моменту потрібно усунути фрагментацію радіочастотного ресурсу України в діяпазонах радіочастот 824–960 МГц для впровадження систем мобільного зв'язку третього й четвертого поколінь.

У разі ухвалення рішення про можливість дострокового впровадження 3G і 4G у цих діяпазонах рекомендується змінити План використання радіочастотного ресурсу України, видати й переоформити у встановленому порядку на об'єктивній, пропорційній і прозорій основі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України в діяпазоні 790–960 МГц, забезпечивши гармонізоване з Європейським Союзом використання радіочастот у зазначеному діяпазоні й конкурентні умови на ринку надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку.

Хід "Київстару"

"Київстар" вважає за можливе за 24 місяці забезпечити доступ до 4G для 90% населення України. Про це заявив президент компанії Олександр Комаров.

"Ми підтримуємо ініціятиву президента України і розуміємо потребу ліквідувати цифровий розрив між мегаполісами і селами. Тому готові розглядати питання про здачу смуги частот розміром 86 МГц, що належать компанії, які регулятор зможе продати на тендері іншим телеком-операторам", - зазначив він. Як вважає керівник "Київстару", протягом 24 місяців з моменту отримання ліцензії на 4G-зв'язок у діяпазоні 900 МГц можливо забезпечити доступ до високошвидкісного мобільного Інтернету для 90% населення України й охопити автомобільні дороги міжнародного значення.

"Для цього нам треба буде модернізувати приблизно три тисячі базових станцій - установити додаткові радіомодулі, розширити канали зв'язку, прокласти нові волоконно-оптичні кабелі. За попередніми оцінками, це коштує кілька мільярдів гривень, - додав Олександр Комаров. - Також треба буде встановлювати нові базові станції, щоб не допустити зниження якости зв'язку в результаті зменшення кількости радіочастот".

Коментуючи заяви деяких гравців ринку про паритетний розподіл радіочастот, Олександр Комаров наголосив: "Потреби в частотному ресурсі визначаються, виходячи з кількости активних користувачів і навантаження, яке вони створюють. "Київстар" обслуговує найбільшу кількість абонентів мобільного зв'язку, і, відповідно, частот нам треба більше".

Нагадаємо, що "Київстар" надає послуги 26,3 млн клієнтів, з них приблизно 9 млн - жителі сіл. Трафік передачі даних у мережі "Київстар" порівняно з 2018 роком зріс удвічі і продовжує збільшуватися.

Керівник "Київстару" вважає непридатними ідеї окремих учасників ринку про паритетний розподіл частот. "Такі підходи незастосовні на ринку, що сформувався, і можуть бути негативним сигналом для інвесторів", - вважає О.Комаров. "Київстар" отримував частоти на законних підставах, за ринковою ціною, беручи участь у тендерах, здійснюючи купівлю й злиття з іншими компаніями. Така ж можливість була й в інших гравців телеком-ринку.

Олександр Комаров також звертає увагу на помилковість заяв про те, що в компанії понад 50% частот діяпазону 900 МГц. Обсяги частот цього діяпазону встановлені міжнародною асоціяцією операторів стільникового зв'язку для кожної країни. В Україні 39% частот віддано спецкористувачам і технології CDMA, яка ніде в Європі не використовується. Таким чином, у "Київстару" тільки 36% частот діяпазону 900 МГц.

"Київстар" вийшов на телеком-ринок України не першим. Але ми не боялися інвестувати - в купівлю радіочастот, будівництво сучасних мереж зв'язку, створення якісного продукту. Тому вийшли в лідери з найбільшою абонбазою. Тільки за 2018 рік, з урахуванням витрат на ліцензії, частоти й будівництво, ми залучили в Україну понад вісім мільярдів гривень. Ми готові й далі інвестувати, щоб кожен українець, де б він не перебував, міг користуватися сучасними технологіями зв'язку", - додав Комаров.

2018 року "Київстар" став донором рефармінгу частот у діяпазоні 1800 МГц. Компанія добровільно передала державі частину радіоспектра. Завдяки конструктивній позиції "Київстару" НКРЗІ змогла провести тендер із продажу ліцензій для зв'язку 4G у цьому діяпазоні.

Позиційна боротьба

Своєю чергою два інші оператори виступають практично єдиним фронтом проти "Київстару".

"Тільки за останні півроку Vodafone майже в чотири рази збільшив покриття 4G-мережі. Нині мережа Vodafone доступна 62% українців, що проживають у понад чотирьох тисячах населених пунктів, серед них дуже багато сіл і селищ. У нижчих діяпазонах це можна буде робити швидше й дешевше, адже радіус дії базової станції в такому випадку буде ширшим, - зазначили в компанії. - Ключовим принципом на цивілізованих ринках є рівномірний розподіл обмеженого природного ресурсу між операторами. Це дозволяє створити рівні конкурентні умови, забезпечити жорстку конкуренцію на ринку і сприяти припливу сумірних інвестицій від усіх учасників ринку. Нерівномірний розподіл ресурсу, прив'язка його до абонбази старих технологій при впровадженні нових технологій призведе до перекосу, монополізму оператора з більшою абонбазою і до менших інвестицій цього оператора в галузь".

Vodafone вважає, що на етапі розвитку нових технологій, на якому перебуває український ринок 4G, для операторів слід створити паритетні умови щодо низьких частот, які раніше використовувалися з іншою метою, з дотриманням принципів прозорости й рівного доступу до обмеженого ресурсу.

"Що ж до указу, то ми вважаємо, що він містить справді комплексний підхід до вирішення проблеми запуску нових технологій у низькочастотному діяпазоні:

- порушує питання спільного використання РЧР мобільними операторами, спецкористувачами і телебаченням. Передбачає необхідність вивільнення спектра останніми;

- передбачає продовження діялогу щодо дефрагментації в 900-му діяпазоні;

- і головне - передбачає, що ліцензування здійснюватиметься на європейських принципах: об'єктивний, пропорційний і прозорий механізм із забезпеченням конкуренції на ринку", - зазначили в компанії lifecell.

Водночас у компанії вважають, що рекомендації комісії в нинішньому вигляді спричинять ризик, що один оператор ("Київстар") отримає антиконкурентну перевагу, оскільки тільки він зможе запустити LTE-900 у 5 МГц. lifecell виступає за перерозподіл спектра на рівних і недискримінаційних засадах. Оператор готує свої пропозиції щодо ефективного перерозподілу (який дасть рівні можливості всім операторам) і подасть їх у встановлений термін.

Але, на наш погляд, не зовсім коректно вимагати від "Київстару" перерозподілити всі частоти, щоб "було все рівномірно". Так, оператор може й повинен віддати частину частот, але ситуація склалася так, що кількість його абонентів практично така сама, як сумарно в двох інших. У "Київстару" - 26,6 млн абонентів, у Vodafone 19,9, а в lifecell - 7,6 млн.

Мат аналоговому ТБ

Головна проблема полягає в тому, що на сьогодні діяпазони 700–800 МГц зайняті телемовниками, радіолокаційними службами, радіостанціями тощо. Згідно з даними асоціяції "Телас", названі суб'єкти використовують 73% радіочастотного ресурсу України, а мобільні оператори - 27%. При цьому мобільники платять 97% рентних платежів за використання РЧР. Ставки ж за використання РЧР у них вищі в 502 рази!

"Держава має зрівняти плату за використання РЧР, і тоді багатьом службам доведеться вивільнити ресурс. Адже мобільний зв'язок генерує набагато більше надходжень до бюджету, і в цьому зацікавлені всі українці", - вважає президент "Київстару" Олександр Комаров.

Так, оператори мобільного зв'язку є найбільшими платниками податків, надходження від них до бюджету постійно зростають і 2018 року становили 12,6 млрд грн. Водночас податкове навантаження на мобільних операторів в Україні становить 35%. Топменеджер компанії зауважив, що ефективну роботу й розвиток мереж можна забезпечити при навантаженні до 20%.

Аналогове телебачення вже давно мали б вимкнути, а споживачі мають отримувати цифровий сигнал. Це загальноєвропейська практика вивільнення так званого цифрового дивіденду. Україна перейшла на цифрове мовлення з великим запізненням 1 вересня минулого року.

Правда, з цифровим телебаченням також не все гаразд. Не так давно Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (Концерн РРТ) звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням розглянути питання про те, що компанія "Зеонбуд" маніпулює Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Концерн стурбований непрозорою власністю компанії, а також її монопольними правами на поширення цифрового ефірного сигналу українських загальнонаціональних каналів.

На думку представників концерну, саме під тиском "Зеонбуду" вимкнули аналогове телебачення. Також у зверненні згадується про продовження цифрової ліцензії компанії "Етер".

"Прикладом згубного впливу на Національну раду є продовження нею ліцензії провайдера ТОВ "Етер" (стандарт DVB-H), компанії, близької до "Зеонбуду", на 10 років. Ще 2009 року багато частот було розписано під застарілу технологію, яка ні в Україні, ні в Європі не використовується", - сказано у зверненні.

Концерн РРТ раніше звертався до Нацради з проханням провести конкурс для побудови ще однієї мережі ефірного цифрового мовлення, оператором якої буде концерн. Однак цих пропозицій не прийняли.

Своєю чергою "Зеонбуд" спростовує твердження концерну про те, що нібито саме під тиском було вимкнуто аналогове телебачення.

"Зеонбуду" був стратегічно невигідний варіянт різкого переходу від аналогового до цифрового телебачення. По-перше, оператор мережі потрапляв під перехресний піяр-вогонь медіягруп, половина з яких була за вимкнення, а інша - проти (так воно й сталося). По-друге, при різкому переході "Зеонбуд" об'єктивно втратив значну частину потенційної аудиторії, коли телеглядачі оперативно мусили робити вибір між ефіром, кабелем і супутником", - ідеться у повідомленні.

Однак, ураховуючи ситуацію з "Зеонбудом", який за структурою власности є офшорною компанією, бажано було б розглянути питання про побудову альтернативної мережі цифрового ефірного телемовлення на базі Концерну РРТ. Хай там як, а сьогодні й мобільні оператори пропонують телевізійні послуги, тому з розвитком їхніх мереж конкуренція на ринку тільки посилиться. І зрештою виграє споживач.