БОРОТЬБА ЗА РИНОК: ХТО ПОКВАПИТЬСЯ, ТОЙ НЕ СПІЗНИТЬСЯ

Після подій 11 вересня акції високотехнологічних компаній, зокрема розробників програмного забезпечення (ПЗ), різко здали свої позиції в усьому світі. Багато відомих фірм сьогодні думають не стільки про розвиток, скільки про виживання, різко скорочуючи робочі місця та зменшуючи свої видатки.

І все-таки фінансова криза, що накрила світ, дає Україні унікальний шанс зробити потужний ривок у розвитку IT-індустрії. Таку парадоксальну, на перший погляд, думку висловив в інтерв’ю «ДТ» директор компанії «ТелесенсКСЦЛ Україна» Едуард Рубін. На перший погляд, заява занадто смілива, але аргументи, наведені людиною, котра зуміла за три роки створити одну з найбільших у країні «софтверних» компаній (300 співробітників, 4,5 млн. дол. річного обороту), заслуговують на пильну увагу.

Після трагічних вересневих подій світ став іншим. І ці обставини, вважає пан Рубін, створюють передумови для перерозподілу сил і ресурсів на загальносвітовій сцені. За відправну точку для своїх міркувань він бере приклад власної компанії. Світова корпорація TelesensKSCL AG скоротила в цілому майже третину робочих місць: розрахунок одержали 350 із 1100 нинішніх співробітників. А розташована в Харкові українська філія «ТелесенсКСЦЛ Україна» не звільнила жодного(!) фахівця.

І цей приклад далеко не поодинокий. Компанія Siemens, скорочуючи тисячі робітників у багатьох країнах світу, одночасно розширюється на пострадянському просторі. Днями було оголошено, що Siemens відкриє центри з розробки ПЗ і навчання в Москві й Санкт-Петербурзі. Формується тенденція, якою, вважає пан Рубін, гріх не скористатися.

— Для мене цілком очевидно, що нині починається перерозподіл замовлень із традиційних ринків на нетрадиційні, — говорить Едуард Рубін. — І це абсолютно природно. Останнім часом західні компанії визнають за краще розміщати замовлення на розробку програмного забезпечення в країнах, що розвиваються. Сильний ривок у цій сфері кілька років тому зробив, приміром, Пакистан. Річний обсяг експорту програмного продукту з цієї держави досяг 120 млн. дол. Але нині в Пакистані ринок IT-розробок із цілком зрозумілих причин практично «лежить».

Один із світових лідерів програмування Індія, у якій свого часу для IT-індустрії було створено надзвичайно пільговий, майже безподатковий режим діяльності, теж опинилася небезпечно близько від зони воєнних дій. І тут набирає сили психологічний чинник: західні компанії тепер десять разів подумають, перш ніж перенести розробку в цей регіон. А либонь індійський обсяг експорту програмного забезпечення оцінюється в 6 млрд. дол.! Не випадково деякі місцеві компанії починають швидко відкривати представництва в Східній Європі.

Ізраїль, що славиться високорозвиненими інформаційними технологіями, теж у небезпечній ситуації. Це все, звісно, дуже страшні речі. Але в України справді з’являється шанс на повен голос на весь світ заявити про себе як про новий перспективний ринок розвитку IT-технологій. Адже ми — нейтральна держава, і тепер є можливість переплавити цей політичний статус у реальні економічні вигоди, «затягнувши» сюди західні капітали, призначені для інших регіонів світу. Ми за своєю компанією відчуваємо, що до нас уже з’являється «сторонній» інтерес. Сьогодні в нас побували американці, вчора — японці. Усі говорять про бажання співробітничати. І в нас є що їм запропонувати, навіть крім своїх розробок. Ми, приміром, нині впроваджуємо абсолютно нову послугу — «софтверна компанія під ключ».

Звичайно, не всі можуть довірити якісь ідеї «чужим» структурам. Деякі іноземні фірми, приходячи на новий ринок, хотіли б мати тут власні ресурси. Тож ми їм пропонуємо підготовку кваліфікованих кадрів (у нас є власний навчальний заклад — IT-інститут), повне організаційне оформлення нової фірми, надання площ, комунікацій тощо.

Однак самотужки ми не в змозі розв’язати весь комплекс проблем. Важливо на рівні держави створити умови для швидкого розвитку IT-бізнесу. Згодом психоз на біржі мине, технологічні акції знову піднімуться в ціні й у цей сектор знову поллються величезні гроші інвесторів. На той момент Україна повинна зайняти нове, більш гідне місце у світовому розподілі праці.

Директор «ТелесенсКСЦЛ Україна» вважає, що в цьому напрямі можна було б зробити кілька кроків, які різко підвищать привабливість місцевого ринку для інвесторів. Так, компанії, що займаються «офшорним» програмуванням, тобто поставляють програмне забезпечення на експорт, необхідно звільнити від оподатковування прибутку. Не таємниця, що нині багато представників IT-індустрії вимушено ховаються в тіні. А запровадження пільги стало б достатнім стимулом для легалізації їхньої діяльності. При цьому невеличкі втрати бюджету цілком компенсувалися б сплатою прибуткового податку (усе-таки праця програміста в нас цінується відносно дорого, хоча, звісно, не так високо, як на Заході).

А вже іноземні компанії, приходячи на наш ринок, вестимуть тільки одну бухгалтерію, тобто сплачуватимуть пристойні податки з зарплат своїх співробітників. (Зауважмо, що відповідний законопроект, який передбачає скасування податку на прибуток для компаній, що виконують IT-замовлення іноземних фірм, уже розроблено народним депутатом Олександром Чубатенком і навіть схвалено парламентським комітетом із питань науки та освіти. Тепер справа за розглядом у сесійній залі.)

Створення нових податкових стимулів має супроводжуватися оперативними PR-діями Кабміну, переконаний пан Рубін. На його думку, потрібно продумати швидку й ефективну рекламну кампанію IT-можливостей України: організувати презентації в розвинених країнах світу, розмістити публікації в зарубіжних ЗМІ, провести переговори з конкретними потенційними замовниками тощо. Не зробивши всього цього, ми можемо вже вкотре програти конкуренцію Росії. Принаймні там ідею податкового «раю» для програмістів пропонує сам уряд: наприкінці жовтня на виїзній сесії Давоського форуму в Москві міністр економічного розвитку РФ Герман Греф оголосив, що незабаром у Держдуму передадуть проекти законів про створення для програмістів спеціальних безподаткових зон.

Справді, інформаційні розробки — це той інтелектуальний продукт, який має у світі сталий комерційний попит. Нині, мінімізуючи свої видатки, західні компанії шукають ринки з кваліфікованою та водночас недорогою робочою силою. Україна, де програмістів високого рівня випускають десятки вузів, цілком може стати одним із них. Ми не раз чули, як на високому державному рівні говорилося про потужний науковий та інтелектуальний потенціал країни. А що, власне, зроблено для того, щоб цей потенціал розкрити?