Боротьба з піратством збільшенням вартості техніки

26 червня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Держава не створює рівних умов для всіх, а підвищує навантаження на легальний бізнес, надаючи «тіні» явну перевагу.

Боротьба з піратством збільшенням вартості техніки

Мало хто з покупців ґаджетів знає, що вони переплачують. І що переплачені ними гроші опиняються в розпорядженні організацій колективного управління (ОКУ) і теоретично призначені для компенсації авторам легального контенту за його «скачування» з Інтернету: аудіо, відео, копіювання й друк книжок. Усе б нічого, але збори згідно із законом України стягують за скачування легального контенту (яким, як показало дослідження GFK-2020, користуються лише 16% українців), а «килимові бомбардування» новими тарифами накривають усі 100% завезених ґаджетів. Та й апетити посередників зростають, — попри коронакризу, ОКУ прийняли рішення суттєво підвищити свої тарифи на продавану техніку й навіть на офісний папір. Але замість грошей одержали головний біль. 18 червня імпортери та виробники техніки за підтримки Європейської Бізнес Асоціації провели круглий стіл за участі Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, на якому обговорювали не просто справедливу систему оплати відрахувань за авторський контент, а систему, що взагалі не передбачає наявності посередників...

Тарифи підвищуються в 3–4 рази

Імовірно, читачеві буде цікаво дізнатися, скільки йому доведеться доплачувати при купівлі техніки, якщо запропоновані посередниками тарифи приймуть. Так, Громадська спілка «Український музичний альянс» ще в лютому затвердила попередні тарифи винагороди за відтворення в домашніх умовах аудіо й відео. Розмір відрахувань при придбанні жорсткого або SSD-диска, зокрема в складі ПК, ноутбука або планшета, становитиме 2,61% від митної вартості або відпускної ціни підприємства. Відрахування за музичний центр із функцією запису — 2,61%; за флешку — 3,01; ПК, ноутбук, планшет, смартфон — ще 0,52%... Повний перелік можна подивитися тут.
Зауважте, всі тарифи дано без урахування ПДВ (20%). До того ж згідно із Законом «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав» їх спочатку оплачують імпортери (виробники) після переміщення товару через кордон (відпуску зі складу підприємства). Відповідно, на шляху до роздрібного маркету добавка ще зросте за рахунок маржі в ланцюжку продажів.
Однак тарифний рекорд поставила Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнське агентство авторських прав», установивши 4,71% відрахувань на багатофункціональне обладнання, 4,53 — на різографи й 2,7% — на ксерокси. А ще 1,95% — на офісний папір… Можеш копіювати книжки чи ні, а гроші плати.

А тепер порівняйте ці новації з відповідними розмірами збору з приватного копіювання, що нині діє відповідно до постанови Кабміну №992 від 2003 року: жорсткий диск — 0,75% (збільшення майже в 3,5 разу), ноутбук — 0,2% (2,6 разу), смартфон — 0,15% (3,5 разу), флеш-карта — 0,75% (збільшення в 4 рази).
Чому так? Згідно із Законом «Про ефективне управління…» нові тарифи встановлюють ОКУ. На переговори з платниками виділяється місяць, після чого тарифи вступають у дію, навіть якщо переговори не увінчалися успіхом. Тобто держава втрутилася в ринкові відносини різних галузей, по суті, створила податок, який стягується ОКУ й цими ж організаціями визначається його розмір, та… умила руки.

У результаті проблеми однієї галузі фактично вирішуються за рахунок іншої. І нікого не цікавить, як «білі» гравці ринку побутової електроніки конкуруватимуть за ціною із «сірими» (за даними GFK, їх приблизно 30% ринку), які податків узагалі не платять.

«Збільшення вартості друкувальної техніки майже на 5% зробить різницю у вартості офіційних і неофіційних товарів ще більш відчутною, — упевнена голова Комітету побутової електротехніки ЄБА Алла Ідобаєва. — Відповідно, це призведе до зростання «сірого» ринку, зменшення надходжень до держбюджету, погіршення ситуації з захистом прав споживачів…»

«Запровадження додаткових відрахувань у розмірі 4,71% на друкувальний апарат і 1,95% на папір матиме дуже серйозні наслідки для індустрії, — говорить представник компанії Konica Minolta Євген Шиляєв. — Нові відрахування вплинуть на всі види готової продукції в Україні: звичайні рекламні матеріали, транзакційну продукцію, а також етикетки й упаковку. Ідентична проблема стосується й українських друкарень, де вартість обладнання і паперу для друку може суттєво зрости в ціні. Країна довгі роки інвестувала в розвиток літератури, а запровадження збору на папір рубає ці інвестиції під корінь».

Плата за повітря?

Історія запровадження збору з приватного копіювання прямо пов’язана з використанням аудіо- й відеокасет, які раніше застосовувалися для некомерційного копіювання музики та відео. Але настала ера цифри й зберігання інформації в хмарних сервісах. Споживачі перемістилися в Інтернет. І що вони там і куди копіюють і чи копіюють?

На круглому столі ЄБА пролунали цифри травневого спеціального дослідження компанії GFK щодо використання цифрового контенту в Україні 2020 року. І з’ясувалося таке.

1. Українці використовують для прослуховування й завантаження аудіо або відео переважно піратський контент Інтернету. Тільки близько 10% із них користуються винятково легальними ресурсами. Зате 75% користувачів відеоконтенту й 80% любителів музики без розбору використовують і легальний, і піратський контент.

2. Відео, звичайно, ніхто вже не копіює, — 82% користувачів Інтернету щотижня дивляться онлайн-фільми без скачування файлів. Серед респондентів GFK лише 16% завантажують відео з платних платформ, зате 65% завантажують файли з торентів.

3. Музику в Інтернеті теж воліють слухати онлайн. А якщо завантажують із платних джерел, то тільки 13% опитаних. Зате 71% тих, хто скачує музику, надають перевагу піратським файлообмінникам, 29% — торентам.

Найцікавіше, що законодавство передбачає оплату скачування (а не онлайн-використання), причому легального (а не піратського) контенту з Інтернету. Адже випадки піратського поширення контенту в Інтернеті — це тема вже для кримінального права та судових розглядів з інтернет-розповсюджувачами й ніяк не стосується оплати користувачами легального контенту. Тобто компенсація за нелегальний контент в Інтернеті — в суді, а не в гаманці споживача.

А за фактом (див. цифри GFK) виходить, що українські інтернет-користувачі у своїй переважній більшості віддають перевагу онлайн-доступу (а не скачуванню). Це перше. І друге: дуже мала їх кількість користуються винятково легальним контентом.

Тетяна Ситник, представляючи на круглому столі дані GFK, резюмувала: «Практика запису файлів на фізичних носіях відходить у минуле: серед тих 54% опитаних, хто має ноутбуки й будь-коли використовував функцію запису, лише 20% зберігали файли на CD-дисках. Серед власників телевізорів із можливістю записувати авторські твори цей показник становить 17%. Дуже рідко споживачі, що читають книжки в Інтернеті, роздруковують їх на домашньому принтері. За результатами дослідження, таких усього 15%».

Так за що ж ми платимо?

Усе перевернуто з ніг на голову. Держава не створює рівних умов для всіх, а збільшує навантаження на легальний бізнес, надаючи «тіні» явну перевагу. Замість того, щоб боротися з піратством, вона фактично його заохочує під виглядом компенсації шкоди авторам творів за рахунок усіх без розбору покупців легальної техніки. Причому оплачують шкоду спочатку імпортери й виробники ще на етапі, коли вони не впевнені, чи продасться цей товар і чи його використають для приватного копіювання.

Дорогий посередник

Однак лихо криється не тільки в тарифах. Проблема в тому, вважають учасники круглого столу, що ОКУ не дослухаються до думки імпортерів і виробників. За словами адвоката Дмитра Терземана, ОКУ піклуються лише про власні «дивіденди», намагаючись за результатами переговорів затвердити тарифи, що перевищують економічно обґрунтовані суми відрахувань майже в 20 разів.

Із ОКУ від самого початку все було не так однозначно. До комісії з акредитації, яку своїм наказом №512 створило Міністерство розвитку економіки, входили засновники ОКУ, що за результатами конкурсу одержали акредитацію, тобто, по суті, самі себе вибирали.

Нині в судах перебувають позови про визнання протиправним і скасування цього наказу. Як і наказу про затвердження Положення про Комісію з акредитації організацій колективного управління. Тут завзятості Мінекономіки можна позаздрити. Початковий наказ №8 було скасовано в судовому порядку. Міністерство відразу прийняло аналогічний під №375, який також було оскаржено в суді, а його дію припинено ухвалою суду. Але в цей час Мінекономіки дає акредитацію двом ОКУ: УМА й ВААП.

Запитання виникають і до аргументів ОКУ, якими вони обґрунтовують свої нові тарифи. Цікаві цифри озвучив голова Комітету інтелектуальної власності Асоціації «Підприємств інформаційних технологій України» (АПІТУ) Геннадій Сможевський.

За його словами, під час попередніх консультацій ОС «УМА» обґрунтовувала ставки нових тарифів, посилаючись на досвід Польщі. При таких же ставках в Україні потенційний обсяг зборів оцінюється в 6 млн дол. (162 млн грн). Але в результаті виявилося:

— у Польщі ніколи не збирали понад 1,5 млн дол.;

— останні чотири роки збір за копіювання в Польщі було заблоковано;

— у Польщі ВВП на душу населення 2019 року в чотири рази вищий, ніж в Україні.

От із такими економічними обґрунтуваннями ставок тарифів мають справу майбутні його платники. Хоча чому тут дивуватися, адже збір платиться не прямо авторам, а спочатку спрямовується в ОКУ. А, судячи з інформації ЗМІ, у цій сфері ситуація теж дуже непрозора й давно потребує наведення ладу, в чому зацікавлені передусім автори творів.

Нова система

Для вирішення наболілих проблем учасники круглого стола наполягають на необхідності створити Антикризову робочу групу за участі Мінекономіки, яка зможе закласти основи для побудови справедливої системи оплати відрахувань за авторський контент.
Поки ж слід призупинити дію несправедливих норм закону з обов’язкової оплати за приватне копіювання і в рамках робочої групи розробити сучасну систему компенсації авторам контенту.
Причому не факт, що в новій системі залишаться нинішні посередники. Адже сучасні технології дозволяють здійснювати компенсацію авторам контенту напряму.
«Із кожним днем споживання дедалі більше переміщується з фізичних носіїв в Інтернет. Ми вважаємо стару систему збору роялті не повністю прийнятною в цифровому світі. Крім того, постачальники легального контенту (дистриб’ютори) надають його безпосередньо споживачам (ендюзерам). І також можуть повертати роялті безпосередньо власникам контенту. І виникає запитання: навіщо нам взагалі сторона між ендюзером, дистриб’ютором і правовласником?» — резюмувала керівниця департаменту мобільних пристроїв компанії Samsung Elecrtonics Україна Елліна Лебедєва.

Всі статті автра читайте тут

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК