Безплатно програмне забезпечення все одно не роздаватимуть

Рівень використання неліцензійного програмного забезпечення в Україні залишається дуже високим. Так, за даними дослідження аналітичного агентства IDC за замовленням BSA (міжнародної асоціації виробників програмного забезпечення), він становить в середньому 91%. Найвищий рівень «піратства» — у дрібних компаніях (99%), які використовують до п’яти комп’ютерів, що знижується до 81% у великих компаніях із комп’ютерним парком понад 500 ПК.

Відомо, що компанія «Майкрософт» є відомим борцем із піратством. Саме вона свого часу представила в Конгрес США дані про багатомільйонні фінансові втрати через реалізацію в Україні неліцензійного програмного забезпечення і піратських копій аудіовідеопродукції, що призвело до торговельних санкцій США проти України. Така занепокоєність компанії зрозуміла — адже левова частка всіх програм, що використовуються користувачами на ринку, це операційні системи Windows і офісні пакети.

Соціологічна компанія GfK-USM на замовлення «Майкрософт» провела дослідження українського ринку й отримала ще більш приголомшуючі результати. За даними компанії та Держкомстату, у 55,2% підприємств узагалі немає комп’ютерів! А малих і середніх компаній, що використовують від одного до 30 ПК, не більш як 37,5% від загальної кількості. Ще менше підприємств, які бажають легалізувати своє ПЗ. Адже це вимагає не лише істотних зусиль від їхніх керівників і ІТ-персоналу, а й досить великих коштів. Тому велика частина директорів підприємств узяли на озброєння політику поступової легалізації. У цьому випадку впродовж тривалого часу підприємство використовує як легальні копії програмного забезпечення, так і нелегальне ПЗ.

За даними GfK-USM, основною перевагою використання легального ПЗ є послуги з технічної підтримки, запропоновані компанією-постачальником ПЗ, що зменшує витрати на оплату ІТ-фахівців підприємства. Для компаній, що експлуатують 3—50 ПК із легальним ПЗ, витрати на оплату праці ІТ-фахівців у 2,5 разу менше, ніж в аналогічного підприємства, яке не отримує послуги технічної підтримки. Крім того, використання ліцензійного ПЗ підвищує рівень технічної безпеки та захищеність інформації від несанкціонованого доступу.

Зниження рівня використання нелегального ПЗ здатне не лише допомогти у веденні бізнесу, а й дати серйозний поштовх соціальному та економічному розвитку країни в цілому. Так, за даними IDC, зниження рівня комп’ютерного піратства в Україні на десять пунктів сприяло б збільшенню обсягу ІТ-ринку до 1,1 млрд. дол., створенню тисяч нових робочих місць, зокрема подвоєнню кількості робочих місць у ІТ-індустрії.

Аргументи вражають, але... Звісно ж, більшість місцевих компаній хотіло б отримати реальні знижки при впровадженні легальних продуктів. Проте на це борці за чистоту рядів програмного забезпечення не йдуть. Розроблювачі програмного забезпечення зацікавлені отримувати в повному обсязі свої доходи від продажу ПЗ. «Майкрософт» — не виняток.

Єдине, на що спромоглася «Майкрософт», — знайшла банки-партнери, які погодилися розпочати пільгове кредитування купівлі ліцензійного ПЗ. При цьому зауважимо, що гроші для купівлі ПЗ потрібні чималі. Для середнього офісу від п’яти ПК вартість закупівлі Windows і Office становитиме від 6 тис. дол.

Експерти побоюються, що багатьом свідомим компаніям для отримання такого кредиту доведеться навіть нерухомість закладати. Приміром, для оформлення кредиту в «Райффайзенбанку-Україна» обов’язковою умовою є саме надання нерухомості як застави. Хоча, за словами Володимира Лавренчука, члена правління «Райффайзенбанку-Україна», банк готовий у цьому випадку надати кредити під пільговий відсоток (для кредиту в гривнях він знижений лише на 1%) і спростити процедуру кредитування.

Кредитне ж послаблення від «ПроКредит Банку», другого учасника програми, полягає в підвищенні порога беззаставного кредиту. Олена Малінська, фінансовий директор «ПроКредит Банку», повідомила, що банк кредитуватиме без внесення застави для суми кредиту, який не перевищує 30 тис. грн. (з одним поручителем). Хоча звичайно беззаставні кредити (експрес-кредити) видаються банком на суму лише до 15 тис. гривень. Розмір же відсоткової ставки визначається відповідно до встановлених тарифів банку для відповідних сум кредитів і не має ніяких пільгових складових.

І нарешті — навіть цей легкий реверанс українських банків із подачі «Майкрософта» триватиме лише три місяці. Дуже сумнівно, що за цей час і з такими апетитами відомого розроблювача програмного забезпечення вдасться впоратися з піратством. Швидше, ця акція може підштовхнути банки до надання кредитів на придбання ліцензійного ПЗ в майбутньому, що, цілком можливо, прискорить легалізацію програмних продуктів у сфері малого й середнього бізнесу.