Ажіотаж за графіком

Парадоксально, але факт: кожна зміна «правил гри» на авторинку викликає шалений бум продажу. Друге за останній рік підвищення мита на ввезення іномарок змусило деяких експертів задуматися: а чи не самі автопродавці провокують бум продажу, ініціюючи обговорення чергових нововведень?

Два буми за один рік

Аналізуючи кількість реєстрацій нових легкових автомобілів в Україні за останні кілька років, можна помітити видимі сплески у продажу двічі-тричі на рік. У ці пікові моменти продаж нових автомобілів перевищував приблизно вдвічі реєстрації у звичайні місяці. Таке підвищення попиту практично завжди було викликане змінами в законодавстві, що підвищують певні податки для окремих або всіх учасників ринку. Так, рік тому, наприкінці травня, набрав чинності закон, який підвищує ввізні мита на імпортні авто з 2—10% до 15—20% від їхньої митної вартості. У зв’язку з цим реєструвалося автомобілів у травні й червні так багато, що в Державтоінспекції закінчилися номери для видачі їх зареєстрованим машинам. Усього за ці два місяці 2004 року українці купили близько 40 тисяч нових легковиків — більше, ніж за перші три місяці цього року. Другий пік продажу 2004 року (майже 25 тисяч машин за місяць) припав на жовтень — період політичної нестабільності, при якій за всіх часів люди вкладали знецінені гроші в товари довгострокового споживання.

Автопром скривдили, але ненадовго

Початок 2005 року не віщував швидких змін законодавства. Та вже в березні у зв’язку з коригуванням державного бюджету країни на поточний рік багатьом підприємствам скасували податкові пільги. А в Україні всі автомобільні заводи, які виробляють або збирають із машинокомплектів легковики, працювали саме за рахунок таких преференцій. Одні заводи не платили ПДВ і мита, інші — тільки мита та акциз. При цьому акцизний збір на нові машини знизили в 10 разів, що стало причиною нерентабельності складання не лише західних, а й російських машин у нашій країні. Якби пільги скасували без підвищення ввізних мит на іномарки, ціни на аналогічні закордонні та вітчизняні автомобілі зрівнялися б, у результаті чого країну мав заполонити чистий імпорт, а заводи могли зупинитися. Щоб цього не сталося, ввізні мита на машини з невеликим обсягом двигуна (до 2,0 л), які й становлять основну конкуренцію вітчизняним машинам, підняли на 5% — із 15% до 20% від митної вартості ввезеної машини.

У результаті таких змін автомобілі, випущені в нашій країні, подорожчали на 5—20%, імпортні малолітражки — на кілька відсотків, зате престижні легковики й позашляховики з великим обсягом двигуна подешевшали на 5—7%. Оскільки закон про зміни в бюджет-2005 прийняли досить швидко, без багатомісячного обговорення (31 березня він уже став чинним), то споживачі довідалися про прийдешнє підвищення цін лише за два тижні до цієї події. Тому наприкінці березня та початку квітня автосалони (передусім ті, що продають вітчизняні машини) прийняли черговий «дев’ятий вал» покупців. Деякі столичні автосалони продавали понад сотню машин щодня, хоча їх потужності та кількість персоналу розраховані максимум на десяток. Цього разу в органах реєстрації автомобілів ДАІ закінчилися вже не номерні знаки, а техпаспорти. Щоб уникнути величезної кількості незареєстрованого транспорту, ДАІ використовувало торішні бланки цих документів.

Плюс двічі по п’ять відсотків?

Здавалося б, справедливість перемогла — всі оператори ринку працюють за новими правилами. Та автовиробники опинилися в менш вигідних умовах. Вони підняли ціни, і попит на машини вітчизняного складання різко пішов на спад. Російські автомобілі ввозять до нашої країни безмитно (завдяки договорам про вільну торгівлю, хоча імпорт легковиків з обсягом двигуна 1,0—1,5 л і квотується). У зв’язку зі зменшенням акцизного збору випуск російських машин у нашій країні став невигідним (раніше складання було рентабельне саме через те, що місцевий виробник не платив акциз). У результаті складання УАЗів, «Волг» і підакцизних «газелей» у нашій країні припинилося. ВАЗи знову почали впевнено займати український ринок, який вони «віддавали» українським автомашинам упродовж двох років. Автомобілі, що збираються на ЗАЗі, також подорожчали й істотно втратили попит, хоча й не так катастрофічно, як передбачали керівники підприємства. Загалом, вітчизняний автопром уперше за останні кілька років виявився нерентабельним.

Автовиробники, використовуючи солідну підтримку в парламенті, вкотре ініціювали зміни «правил гри» на авторинку. Цього разу під шумок гармонізації українських тарифів із нормами СОТ. Та якщо на більшість товарів увізні мита знизилися, то на автомобілі було запропоновано їх підвищити. Хоча б на 5%. Невеличке обговорення і — повне порозуміння з Міністерством промислової політики, не дуже сильний опір автоімпортерів дозволили змінити митний тариф із вигодою для вітчизняних автовиробників. Ввезення готових легковиків тепер оподатковуватиметься митом у 25% від їх вартості (проте ж існує ще акцизний збір і ПДВ), а для виробників комплектуючі та запчастини для складання будуть імпортувати усього за 5% або взагалі безмитно. У результаті таких змін, які мають стати чинними наприкінці літа, у покупців ще буде час створити ажіотаж на іномарки. Майбутнє підвищення цін на 4—5% для іномарки найпопулярнішого С-класу вартістю близько 100 тис. гривень — це 4—5 тисяч гривень на кожній машині. Для людини, яка збиралася купувати автомобіль восени (у період традиційного пожвавлення попиту), така економія стане приводом перенести дату купівлі на літні місяці. А для автопродавців, які влітку сидять майже без діла, спостерігаючи сезонний спад продажу, такий настрій покупців — слушна нагода пожвавити торгівлю. Втім, на деякі іномарки вже сьогодні існує черга до вересня. А в парламенті тим часом ходять чутки про недостатній захист автопрому й у зв’язку з цим про можливість підвищення мита на іномарки ще на 5% — до 30% від їхньої митної вартості... Треба ж буде й восени продавати автомобілі.