Агрокредити та інші форми допомоги хліборобам

У загальній структурі вітчизняного ВВП частка АПК ще до війни становила 20%, а в експорті продукції — понад третину. Наразі ж, коли металургія зазнала величезних втрат, агропородукція, як і агроекспорт, — основне, на чому тримаються українська економіка та її платіжний баланс. І хоча цільове кредитування аграріїв і раніше було доволі розвиненим, зважаючи на короткий цикл окупності, нині ці кредити — чи не єдина позикова сфера, яку дійсно розвиває банківський сектор.

Загалом змусити банки хоч щось кредитувати у війну — доволі складне завдання. В Україні ж воно ускладнене ще й тим, що заробити, вкладаючи гроші у держоблігації або депозитні сертифікати НБУ, можна значно більше, при цьому ризики за цих вкладень мінімальні, на відміну від кредитів реальному сектору. Тож сама наявність кредитних пропозицій — це вже хороший результат. Переваги агробізнесу порівняно з іншими виробниками в короткому циклі окупності, гарантованому попиті і відносно визначеній логістиці. Фактично агрокредити — це сезонні кредити. І саме зараз починається сезон.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мінагрополітики просить допомогти Євросоюз із забезпеченням посівними матеріалами та добривами

Насамперед агробізнес чекає, що невдовзі уряд оновить пільгове кредитування для аграріїв у межах «5–7–9», за якого розмір кредитної гарантії буде вже піднято до рівня 50% від суми кредиту. Крім цього, на розгляді Верховної Ради перебувають законопроєкти, що передбачають звільнення від оподаткування платників єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що розташовані на територіях бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях. А також звільнення від сплати податку на нерухомість власників знищеного або пошкодженого майна в результаті збройної агресії РФ.

Однак і без цих урядових ініціатив банківському сектору є що запропонувати хліборобам. З початку року вже понад п’ять тисяч аграріїв отримали кредити на суму 20,15 млрд грн. З цієї суми за програмою «Доступні кредити 5–7–9%» було отримано 11,1 млрд грн. Найбільше кредитів аграріям видали «Креді Агріколь Банк», Приватбанк, Ощадбанк, ПУМБ, «Прокредит Банк», «Райффайзен Банк», «ОТП Банк», Укргазбанк, Укрексімбанк. Щоб вибрати банк для індивідуальних потреб із найкращими умовами, необхідно чітко розуміти мету кредиту, бо продукти у банків різні: одні дають позику під техніку, інші — на закупівлю посівного матеріалу, а хтось кредитує лише бізнес з історією від трьох років тощо.

«Креді Агріколь Банк», наприклад, займається фінансуванням купівлі агротехніки/обладнання. Термін кредитування 60 місяців (п’ять років), а за вартістю гривневі кредити коштуватимуть 15% річних, доларові — 6,5%, а в євро — 5,5% річних.

Ощадбанк пропонує ті ж таки «Доступні кредити 5–7–9%» на ті ж п’ять років, навіть у деякі моменти за ставкою 0%. Але за умови сплати разової комісії у розмірі 0,75% від суми кредиту і лише якщо річний дохід не перевищує 50 млн євро, а сума кредиту — не більш як 60 млн грн. Крім того, позичальник має внести не менш як 15% своїх грошей під позику.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українські аграрії поліпшили прогноз щодо цьогорічного врожаю

Також варто звернути увагу на ПУМБ, який входить до ТОП-5 найактивніших банків на ринку за програмою «Доступні кредити 5–7–9%», посідаючи четверте місце за обсягом виданих позик. Загальна сума фінансування бізнесу банком за минулий рік становила майже 16 млрд грн. Також у ПУМБ видають кредити на нову сільськогосподарську техніку. Умови середньостатистичні. Термін кредиту до п’яти років, перший внесок від 20%, і потрібна наявність своєї землі під сільськогосподарське призначення.

У наш час, коли економічна невизначеність і геополітичні конфлікти в Україні та світі можуть сильно вплинути на банківські операції, історія та досвід банків хоч і важливі, але не є єдиним критерієм для вибору банківської структури для співпраці у сільськогосподарському бізнесі. Найважливішим критерієм може бути кількість схвалених кредитів у банках і навіть регіони, у яких ці банки найбільш активні. Це пов'язано з тим, що банки можуть мати певні переваги щодо певних регіонів, що може вплинути на успішність співробітництва. Крім того, додаткові преференції, які банк готовий запропонувати своїм клієнтам, такі, як нижчі відсоткові ставки або додаткові послуги, можуть стати вирішальним фактором у виборі банківської структури для співпраці.

Найбільші обсяги кредитів отримали аграрії Київщини, Вінниччини, Кіровоградщини, Одещини та Дніпропетровщини. Однак слід пам'ятати, що регіональні преференції можуть змінюватися залежно від політичної обстановки в країні, і у разі воєнних дій у регіоні банки можуть ухвалити рішення зупинити кредитування бізнесу в цьому регіоні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Війна і крадіжка». Хто й чому захоплює сільськогосподарські землі України?

Таким чином, при виборі банківської структури для співробітництва у сільськогосподарському бізнесі необхідно враховувати не лише історію та досвід банку, а й реальну обстановку в країні.

Також нагадаємо, що Кабінет міністрів України надає фінансову підтримку мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих унаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку. Зокрема, підприємці можуть отримати позику на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до п’яти років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов’язань за такими кредитами частково (до 80%) забезпечуватиметься державною гарантією.

Умови для отримання такого кредиту:

• виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково або викрадені внаслідок війни чи окупації (що підтверджено документально);
• підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу РФ (що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 01.2022);
• відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не перебувають під окупацією.

Також агровиробники зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів на онлайн-платформі Державний аграрний реєстр.