Агроекспорт: прощавай, Росіє, — торгуємо з Китаєм

Найбільшим покупцем українського продовольства став Китай, Росія - в аутсайдерах

РФ не тільки недавно влаштувала в себе розваги з масовим знищенням імпортного (переважно європейського) продовольства, вона готова в будь який момент ще й запровадити ембарго на імпорт українських харчів. І цей момент Х визначається набранням чинності п. 1 постанови Уряду РФ від 19.09.2014 р. №959 "Про введення ввізних мит на товари, країною походження яких є Україна", настане ж він не пізніше 1 січня 2016 р., коли почне діяти економічна частина Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.

До переліку товарів, що підпадатимуть під дію заборони на ввезення до РФ, потрапили: м'ясо-молочна продукція, овочі, фрукти і горіхи, готові продукти, включно з сирами на основі рослинних жирів, а також інші харчові продукти з вмістом молока на основі рослинних жирів.

Чи готові ми до такого повороту подій, і що зроблено, аби недружньо налаштований сусід, попри всі зусилля, не зміг нам ще більше зашкодити?..

Ембарго аутсайдера

Урожай зернових у поточному маркетинговому сезоні, попри анексію Криму та окупацію східних територій, оцінюється на рівні 60 млн тонн. Навіть Донецька і Луганська області (їх підконтрольні території) повторили торішній урожай ранніх зернових - відповідно, понад 1,3 млн і майже 800 тис тонн. Мимоволі спливає в пам'яті давня зустріч із представником одного з посольств в Україні. У 1997 р. він із великою недовірою ставився до мого прогнозу про виробництво в Україні 50 млн тонн зернових. Наразі ж експерти говорять уже про перспективи збору 100 млн тонн (у 2020 р.), що дасть можливість подвоїти експорт зерна і потроїти виробництво продукції з доданою вартістю. Та навіть урожаю-2015 достатньо не тільки для забезпечення продовольчої безпеки країни, а й для рекордного експорту - понад
36 млн тонн.

Проте це збіжжя не має жодного стосунку до торгівлі з РФ. Може, когось таке твердження дивує, але сусідня країна втратила статус найбільшого торгового партнера України. Сталося це не вчора. І є результатом непередбачуваності сусіда, започаткування ним ще у 2013 р. торгових воєн. Ще тоді, аби втриматися на плаву, бізнес почав активно шукати альтернативи. А потім анексія Криму і гібридна війна на Донбасі. Результат не забарився - тільки за перше півріччя 2014-го загальний обсяг вітчизняного експорту до Росії обвалилися на чверть (до 5,7 млрд дол.), порівняно з попереднім роком. Ще кардинальніші зміни географії експорту зафіксовані поточного року. Крім ускладнення торгових відносин із Росією, вони обумовлені новими можливостями, що пов'язані з автономними преференціями ЄС у рамках Угоди про ЗВТ. Та й профільне міністерство не сидить склавши руки.

- Відкривати нові зовнішні ринки - саме таку мету ми ставимо перед собою заради впевненості українських аграріїв у завтрашньому дні, - запевняє міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. - Нині географія ринків збуту нашої аграрної продукції істотно змінюється і вже не концентрується в Росії.

- Як ви, однак, оцінюєте наслідки для України цілком імовірного російського ембарго щодо вітчизняного продовольства?

- Увесь їхній словесний ряд загрозливо звучить лише за формою. За змістом же є не більш ніж ще одним порожнім залякуванням. Річ у тому, що для українського аграрного сектора "повне ембарго" не матиме якогось особливого значення. Уже понад 7 місяців частка Росії в загальному експорті української продукції не перевищує 2%. Якщо за 7 місяців 2014 р. Україна експортувала сирів та йогуртів до РФ на загальну суму 84,2 млн дол., то за аналогічний період
2015-го - лише на суму близько… 1 тис дол. Масла тваринного, зернових, насіння олійних культур, готової чи консервної продукції з риби та рибопродуктів за 7 місяців
2015 р. до Російської Федерації Україна взагалі не експортувала. Це чітко контрастує з досягненнями України на інших світових риках, де, за підсумками 2014 р., вона посідає:

- перше місце у світовій торгівлі соняшниковою олією та макухою;

- третє місце - за експортом зернових;

- четверте - за реалізацією кукурудзи;

- п'яте - за продажем сорго;

- сьоме - за експортом пшениці та сої;

- восьме місце - у світовій торгівлі курятиною.

- Як Міністерство агрополітики та продовольства може допомогти вітчизняним підприємствам, що втрачають можливість експортувати продукцію до РФ?

- Наша основна стратегія - відкривати нові ринки збуту для вітчизняної продукції. І півріччя 2015 р. переконливо доводить, що ця стратегія не просто перспективна, вона - успішна. Диверсифікацію аграрного експорту в американському, європейському, азійському та близькосхідному напрямах ми розпочали ще торік. Так, у 2014-му експорт української сільгосппродукції до США збільшився на 33,2%, до країн Азії - на 10,1%, до ЄС - на 4,4% і до Африки - на 0,9%. Наразі в України є кілька перспективних торгових партнерів, із якими ми не просто прагнемо розвивати співпрацю. Наша головна мета - надати вітчизняним сільгосптоваровиробникам право безпосереднього доступу на закордонні ринки.

Довідка DT.UA

Загальний зовнішньоторговельний обіг України (всі групи товарів) за підсумками січня-липня 2015 р. становив 42,4 млрд дол. США.

Зовнішньоторговельний обіг агропродукції за звітний період досяг 9,9 млрд дол., або 23,4% загального зовнішньоторговельного обігу України. При цьому, експорт продукції аграрного сектора за вказаний період становив 7,7 млрд дол. США, або 35,7% від загального експорту України; імпорт -
2,2 млрд дол., або 10,5% від загального імпорту України; сальдо позитивне і становить 5,6 млрд дол.

Диверсифікація спиною до СНД

Агропромисловий комплекс демонструє високі результати навіть у нинішніх екстремальних умовах. Це єдина галузь, яка в умовах загального занепаду економіки ще може мати позитивні економічні показники. Вона забезпечує 20% робочих місць в Україні, виробляє продукції у 2,5 разу більше, ніж споживає країна, експорт надлишків у майже 190 країн світу фактично рятує зовнішньоекономічний торговий баланс держави, підтримуючи курс національної валюти. Кожен третій зароблений долар - результат роботи аграріїв. У 2014 р. понад 14% загальної структури ВВП забезпечили сільське господарство та харчова промисловість. Помітно зростає частка галузі у ВВП. Так, якщо за
I квартал 2013 р. вона становила 3,1%, за I квартал 2014-го - 3,3%, то за відповідний період 2015 р. - уже 4,3%. Проте можливості галузі ще далеко не вичерпані. І розвиток експорту - ключове завдання її сьогодення. Насамперед - експорту продукції з доданою вартістю.

Держава ж повинна забезпечити передумови реалізації експортного потенціалу агропромислового комплексу, перш за усе усуваючи внутрішні та зовнішні бар'єри у торгівлі.

"У 2014 р. відбулася диверсифікація ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. На 31% зменшився експорт до країн СНД, зріс експорт продукції до США - на 33%, в Азію - на 10%, до країн Євросоюзу - на 4%, - зазначив міністр Олексій Павленко. - Причому географічна структура змінюється у бік збільшення часток експорту до країн Азії (частка експорту 46,6%, +12,8 п. п.), США (частка експорту 0,3%, +0,1 п. п.), інших країн (2,7%, +0,9 п. п.). До десятки країн - найбільших імпортерів української сільськогосподарської продукції - увійшли Китай, Єгипет, Індія, Туреччина, Іспанія, Іран, Нідерланди, Італія, Польща, Білорусь. За 7 місяців 2015 р. до цих країн було експортовано продукції на 4,4 млрд дол. США, що становить 56,9% загального експорту сільськогосподарської продукції".

Як вважає Олексій Павленко, одне з важливих завдань - започаткування ефективних партнерських відносин із Китаєм.

Апетит китайського дракона

Митна статистика засвідчує очевидний стрибок у торгових відносинах із Піднебесною. За 7 місяців 2015 р. аграрний експорт України до Китаю становив 889,7 млн дол., більш ніж удвічі перевищивши відповідний торішній показник
(407 млн дол.).

У розрізі окремих товарних позицій приємно відзначити, що за рік експорт до Китаю зернових зріс у 4,7 разу, шоколаду - вдвічі, кондитерських виробів - у 1,2 разу, спирту майже в 6 разів. Тобто помітні зрушення і в експорті не тільки сировини, а й продукції харчової промисловості.

Водночас, за січень-червень 2015 р. частка української продукції в імпортованій Китаєм кукурудзі становила майже 90%, олії соняшникової - 97%. І, як запевняє міністр аграрної політики, це лише початок:

"Ми робимо все можливе, щоб китайські партнери переконалися у серйозності наших намірів, відповідальності та надійності роботи з українською стороною. Українська делегація провела плідні перемовини з керівництвом Експортно-імпортного банку Китаю, представниками Генеральної адміністрації нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР, Китайської корпорації експортно-кредитного страхування, представниками бізнесу, державних аграрних організацій та сільськогосподарських асоціацій. Як результат цих перемовин, найближчим часом Україна отримає дозвіл експортувати до КНР соняшниковий шрот.

Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції і карантину КНР (AQSIQ) планує надати відповідні дозволи. Китайська сторона також запевнила, що не має додаткових вимог до українських цукру, вина та кондитерських виробів. Отже, у нас є можливість експортувати й цю продукцію.

У рибній галузі нам вдалося налагодити обмін технологіями, посилити взаємодію галузевих державних органів та імпортувати в Україну племінний матеріал. Україна також надасть китайським партнерам пропозиції щодо експорту сертифікованої продукції птахівництва, яка наразі успішно поставляється до країн ЄС. Обговорювалася також можливість поставок української молочної продукції. Українська делегація наголошувала на питаннях, пов'язаних із забезпеченням належного контролю за безпечністю та якістю продукції. Якщо ці вимоги буде виконано, китайські партнери готові працювати щодо кожної зазначеної товарної групи".

За оцінками аналітиків, наразі вітчизняні сільгосптоваровиробники використовують свій експортний потенціал до Піднебесної лише на 7,5%. Тобто перспективи розширення співпраці - надзвичайно значні. На вересень заплановано чергове засідання Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР у Києві. Перспективні напрями співпраці в агросекторі стануть одним із питань порядку денного.

Акцент на переробку

Як бачимо, диверсифікація і нарощування експорту української сільськогосподарської продукції - цілком реальні до виконання завдання. Проте зупинятися на досягнутому на рухливих світових ринках точно не доведеться. Перманентний процес потребує як роботи з наявними торговими зв'язками, так і відкриття нових ринків. Зокрема, недавно парафовано угоду про зону вільної торгівлі з Канадою, отримано дозвіл для двох українських компаній на експорт яєць до Ізраїлю, знято тимчасові обмеження на експорт українського молока та м'яса до Казахстану. Розробляються нові експортні позиції для торгівлі з Єгиптом. Готуються міжурядові угоди про співробітництво зі США і Францією.

Поступово змінюється й структура експорту на користь продукції, що пройшла переробку. У 2014 р. 40% загального аграрного експорту України становила продукція з високою часткою доданої вартості на
6,9 млрд дол. США. Так, якщо у першій половині 2014 р. частка в експорті до країн ЄС сировинних видів продукції становила 76%, то вже у 2015-му вона зменшилася до 67% при зростанні обсягів експорту продуктів переробки.

Найбільш показові приклади зростання експорту в позиціях:

- м'ясо птиці - в 3,1 разу, до 27,3 млн дол.;

- яєчні продукти - у першій половині 2014 р. така продукція не експортувалась, а за відповідний період 2015 р. обсяги експорту сягнули 4,5 млн дол.;

- томатна паста - в 9,5 разу, до 6,9 млн дол.;

- оброблене зерно зернових культур (лущене, плющене, у вигляді пластівців) - в 1,9 разу, до 5,6 млн дол.;

- цукор і кондитерські вироби з цукру - в 1,8 разу, до 17,8 млн дол.;

- готові продукти із зерна - в 1,3 разу, до 18,0 млн дол.

"У кожного, хто зараз готовий учитися, розвивати своє господарство та вдосконалювати методи його ведення, буде шанс знайти споживача для продукції власного виробництва. Виробникам слід підготуватися до змін і бути гнучкими. Можливо, навіть переглянути асортимент продукції, що виробляється. Виробництво яєчного порошку, сухого молока, баранини можуть знайти збут як у Європі, так і в Азії чи на Близькому Сході, - наголошує міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. - Неймовірно перспективне виробництво продукції з високою часткою доданої вартості. Сьогодні понад 200 українських підприємств експортують до країн-членів ЄС м'ясо птиці та м'ясні продукти з неї, яйця, рибу, мед, пух, шкірсировину, корми для непродуктивних тварин, інші субпродукти тощо. Тому українські підприємці цілком можуть шукати свій шлях у виробництві готової продукції.

Зі свого боку, ми готові запропонувати альтернативні ринки, залучення закордонних інвесторів, оптимально вільні від державного втручання можливості для розвитку бізнесу. За виробниками - вибір, чи готові вони продовжувати роботу в нових умовах, чи ні. Скажу лише, що від кожного українського аграрія залежить благополуччя всієї України..."