А ВАЗ і нині там. У режимі вільної торгівлі

Скасування пільг і преференцій вітчизняному автопрому поставили його перед жорстким вибором — або законсервувати розвиток галузі до кращих часів, або шукати «приховані резерви», які бодай певною мірою дозволять адаптувати виробництво до нових умов, мінімізувати як галузеві, так і державні втрати.

Занадто добре також погано?

Пріоритетність розвитку автомобілебудування як наукоємної галузі, що дає змогу швидко окупити вкладені кошти, виправдала себе в багатьох країнах і значною мірою сприяла їхньому переходу в розряд високорозвинених. Необхідність пріоритетного розвитку цієї галузі донедавна визнавали й у нас. Ухвалення ряду законодавчо-нормативних актів створило сприятливі умови для залучення інвестицій у вітчизняне автомобілебудування. Кабінет міністрів затвердив інвестиційні програми розвитку таких провідних підприємств галузі, як Запорізький, Луцький і Львівський автомобілебудівні заводи та Кременчуцький автоскладальний.

Тимчасове послаблення податкового тиску та створення умов для залучення інвестицій дозволили збільшити випуск автомобілів 2004 року порівняно з 2000-м у 5,6 разу, а частку вітчизняних транспортних засобів на ринку України — до 56%. Лише від ЗАТ «ЗАЗ» і його підприємств-суміжників торік державний бюджет одержав 1,17 млрд. грн. А загалом від діяльності автомобільного ринку відповідно до чинної на той час законодавчої бази бюджет-04 отримав 4 млрд. 971 млн. грн. (табл. 1).

Передбачалося, що, завдяки реалізації підприємствами інвестиційних зобов’язань, до 2008 року буде створено потужності з виробництва 380 тис. легкових і 18 тис. вантажних автомобілів, 8 тис. автобусів. Очікувані обсяги реалізації автотранспортних засобів, відповідно до прогнозу розвитку автомобільного ринку, 2008 року мали становити 675 тис. легкових, 65 тис. вантажних автомобілів і 7,5 тис. автобусів.

Таким чином, перспективи розвитку вітчизняного автомобілебудування для насичення внутрішнього ринку й розвитку експортного потенціалу країни були багатообіцяючими. Проте недавні кардинальні зміни податкової політики в цій галузі поставили під сумнів усі ці плани.

Дірка в захисті завбільшки
в 1,6 мільярда гривень

Заради справедливості слід зазначити: поряд із скасуванням податкових преференцій підприємствам автомобілебудування України уряд передбачив і деякі компенсаційні заходи. Це 10-разове зменшення акцизних ставок на транспортні засоби, 20-відсоткове збільшення ввізного мита на легкові, вантажні автомобілі й автобуси, а також 5-відсоткове — на імпорт вузлів, агрегатів і комплектуючих для промислового складання автомобільної техніки.

Здавалося б, збільшення ввізного мита на імпорт транспортних засобів певною мірою захищає вітчизняних виробників. Проте ефективність цього заходу зводить до нуля «Угода між Урядом України й Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю» від 24 червня 1993 року. Відповідно до неї транспортні засоби російського виробництва поставляються до нашої країни взагалі без сплати ввізного мита. За таких умов вони тепер будуть на 27% дешевші від своїх українських аналогів. Чи можна обмежити загрозливе для вітчизняного автомобілебудування переорієнтування автомобільного ринку України на продукцію Російської Федерації та створити умови для збільшення частки автомобілів українського виробництва в загальному обсязі споживання в нашій країні? Запитання зовсім не пусте, враховуючи, що його ціна — скорочення надходжень до держбюджету на 1 млрд. 641 млн. грн. унаслідок зменшення обсягів власного виробництва й митних платежів від імпорту (табл. 2).

Кожній Галі по лялі

Найлогічнішим кроком українського уряду в цьому напрямі, вважають вітчизняні автомобілебудівники, стало б скасування режиму вільної торгівлі з Російською Федерацією для автобусів, легкових і вантажних автомобілів. Лише ухвалення відповідного рішення допоможе у цій ситуації зберегти тенденцію 2000—2004 років зі збільшення обсягів автомобільного виробництва в країні, заповнення існуючих і створення нових робочих місць в українській промисловості, підвищення заробітної плати працівників галузі.

Звісно ж, головним спонукальним мотивом до ухвалення такої постанови має стати кардинальна зміна цін на імпортовані з Російської Федерації автомобілі та їхні аналоги, вироблені в Україні, а також очікуване скорочення надходжень до бюджету.

Якщо з режиму вільної торгівлі з Російською Федерацією виключити автомобілі, то, відповідно до розрахунків, надходження до державного бюджету зростуть до 5 млрд. 961,8 млн. грн. (табл. 3).

Позаяк в уряду не забракло рішучості вкотре похитнути довіру вітчизняних виробників і їхніх західних партнерів до сталості нашого законодавства, що заважає йому переглянути свої зобов’язання й перед східним сусідом? Тому, ясна річ, це дуже не сподобається, але ж ідеться про національні інтереси.

До речі, минулого вівторка російський прем’єр підписав постанову про зниження мит на автомобільні комплектуючі для промислового складання. Тепер більшість із них ввозитимуться до РФ безмитно. Тим самим він віддав перевагу не автомобілям вітчизняного виробництва, а іномаркам російського складання. Російські автовиробники поки що стримано коментують підписаний документ. А от іноземні не приховують радості, небезпідставно вважаючи: тепер у них можливостей для організації виробництва в Росії стало значно більше.