4G в очікуванні старту

Нещодавно Кабмін ухвалив рішення провести наприкінці цього року конкурси на ліцензії для розгортання зв'язку четвертого покоління (4G) за стандартом LTE. Для цього було ухвалено низку важливих для телекому рішень: визначено частотні діапазони, в яких оператори отримають право розвивати 4G; відповідно до вимог ЄС полегшено санітарні норми електромагнітних випромінювань; скасовано санітарні паспорти на телекомунікаційне обладнання.

Та чи готові українські оператори впроваджувати новий зв'язок, і чи аж так він необхідний, якщо йде повним ходом розгортання 3G-зв'язку?

Нові можливості

Запуск нових технологій завжди означає загальний виграш. Ринок отримує нові можливості, держава - більше доходів від продажу ліцензій і відрахувань у вигляді податків з нових послуг, абоненти -ширші можливості для комунікації. Нові технології сприяють прискореному розвитку економіки країни, створенню нових робочих місць. Це можливість для України надолужити технологічне відставання, що утворилося через надто тривале "зволікання" з видачею ліцензій на 3G.

Середня швидкість у мережі 4G вища в 5-10 разів порівняно з найсучаснішими мережами 3G/HSPA. Особливо зросла швидкість вивантаження контенту - до 25 Мбіт/с (практично до 100 разів) для мереж LTE Advanced.

Для користувачів - це можливість швидко обмінюватися "важким" контентом, користуватися онлайн-ТБ високої роздільної здатності (HD, 4K-відео) й отримувати інші сучасні послуги.

Малі часові затримки дозволять, наприклад, віддалено управляти різними машинами й механізмами. Усі ці переваги технології 4G не тільки поліпшать якість уже наявних сервісів, а й дозволять упроваджувати нові послуги (хмарні технології, віртуальна й доповнена реальності, IOT, Smart-Home тощо), формувати більш сегментовані комерційні пропозиції, виходячи з профілю споживання послуг кожного окремого абонента й необхідного рівня якості та швидкості передачі даних.

"Цифрова економіка" є акселератором соціально-економічного розвитку в сучасному світі й здатна швидко підвищити ВВП країни. Кілька прикладів: свого часу впровадження принципів цифрової економіки дозволило таким країнам як Естонія, Ізраїль, Ірландія і Швеція зробити ривок, що вимірюється від 12 до 20% ВВП цих країн", - написав із приводу впровадження 4G прем'єр-міністр Володимир Гройсман у Facebook.

4G Ready

Нове обладнання, яке встановлюють оператори, як правило, вже дозволяє використовувати його і як 3G, і як 4G.

Так, "Київстар", як заявляють його представники, на сьогодні на 70% готовий до впровадження 4G. 2016 року і в першому кварталі ц.р. оператор оновив більшу частину радіомережі, установивши мультистандартне обладнання. Це обладнання працює на базі рішення Single RAN (єдиний радіодоступ), що відоме як "конвергенція технологій". Дане рішення дозволяє в рамках єдиного програмно-апаратного комплексу базової станції використовувати обладнання для різних стандартів мобільного зв'язку, у тому числі 3G і 4G. Щоб підготувати мережу до зростання дата-трафіку, компанія у 2015-2016 рр. інвестувала в інфраструктуру понад
9,4 млрд грн (включаючи вартість 3G ліцензії. - Г.Б.). На сьогодні компанія модернізувала 8200 базових станцій.

У свою чергу й lifecell наприкінці минулого року протестував фрагмент 4.5G-мережі, досягши рекордної швидкості 1,5 Гбіт/с, на черзі - тестування технології 5G.

Проте терміни запуску 4G залежать від того, як саме впроваджуватиметься ця технологія - через конкурс на вільні частоти, які в Україні у великому дефіциті, чи на основі принципу технологічної нейтральності, який дозволяє телеком-операторам розвивати нові технології на вже проліцензованих частотах.

В Україні дотепер, щоб надавати послуги мобільного зв'язку в тому чи іншому стандарті, оператор повинен одержати ліцензію на частоти й ліцензію на вид діяльності, а телеком-регулятор (НКРЗІ) - виділити операторові такі частоти на конкурсній основі.

Ця вимога, на наш погляд, є анахронізмом і заважає розвитку нових технологій. Радіочастоти - обмежений ресурс, він зайнятий тими чи іншими компаніями. Не секрет, що в Україні є компанії, які володіють частотами, придатними для 4G, і практично не використовують цього цінного частотного ресурсу. Водночас сучасне обладнання дає операторам мобільного зв'язку змогу надавати послуги 4G на частотах GSM 900/1800. Однак відсутність в українському телеком-законодавстві принципу технейтральності не дозволяє цього робити. Тому оператори мають чекати, коли НКРЗІ знайде вільні частоти й організує конкурсний продаж ліцензій на право використовувати ці частоти. Такий процес може розтягтися в часі - це ми бачили на прикладі 3G.

Крім того, в Україні практично немає вільних частот для запуску нової технології.

З "частотним" питанням пов'язані не тільки терміни запуску нових технологій, а й масштаби розгортання мережі. Тут також усе свідчить про переваги використання діапазонів 900/1800 Мгц. Як ми вже казали, на мережах мобільного зв'язку в Україні використовується мультистандартне обладнання. У разі ухвалення закону про технологічну нейтральність, компанії зможуть оперативно запустити послуги 4G на вже діючих базових станціях. Не треба освоювати нові частоти, будувати нові мережі. Слід зауважити, що діапазон 1800 Мгц - найбільш універсальний і популярний для розвитку такої технології. У світі, наприклад, уже понад 580 комерційних мереж 4G, і половина з них - на частотах 1800 Мгц.

На сьогодні НКРЗІ пропонує два шляхи впровадження технології 4G: використання діапазону 2600 Мгц і діапазон 1800 Мгц. Обидва передбачають добровільне повернення спектра національному регулятору й проведення конкурсів на цей спектр з дозволом упроваджувати в ньому нові послуги зв'язку. Як відомо, нещодавно три провідні оператори мобільного зв'язку і регулятор підписали протокол, яким підтвердили намір провести рефармінг частот у діапазоні 1800 Мгц. Відповідно до цього документа, оператори передають державі наявні в них частоти 1800 діапазону, а НКРЗІ забезпечує операторам право пріоритетного викупу частот за квотами й вартістю, визначеною Кабміном. Таким чином, в операторів будуть рівні можливості для запуску 4G на вже використовуваних частотах. Дане рішення вигідне для всіх: операторів, держави, клієнтів. Слід зауважити, що "Київстар" стане "донором" рефармінгу. Адже зараз у цього оператора зосереджено найбільшу кількість частот у діапазоні 1800 Мгц, а після рефармінгу цей обсяг зменшиться. Однак у компанії розуміють, що відмова від низки частот сприятиме якнайшвидшому впровадженню 4G для всього ринку, а отже - цифровому прориву України.

Що ж до діапазону 2600 Мгц, розгортання в ньому мереж вимагає великих витрат на додаткові базові станції і часу на реалізацію проекту. При цьому всі згодні, що цей діапазон буде необхідний для подальшого збільшення ємності.

4G-смартфони і планшети

Крім наявності частот для запуску нової технології, необхідне також і високе проникнення смартфонів, які її підтримують. До 2022 р. трафік від смартфонів зросте, за прогнозами експертів, в 10 разів порівняно з 2016 р. Багато в чому це відбудеться за рахунок використання 4G-модуля.

Уже нині понад 7 тис. моделей смартфонів підтримують LTE. Це, наприклад, усі iPhone, починаючи з 5-го, і всі Samsung, вироблені з 2016 р.

За даними "Київстар", на 1 травня ц.р. з 10,5 млн смартфонів і планшетів, які працюють у мережі оператора, 3,3 млн підтримують 4G, що становить 31,4%. Як правило, дані пристрої належать користувачам, які активно послуговуються мобільним трафіком.

Подібна ситуація характерна для всіх українських мобільних операторів. Так, в lifecell за останній рік загальна кількість смартфонів у мережі збільшилася майже на 9%, досягши фактично 60%. За темпом зростання в оператора лідирують смартфони Apple, останні моделі яких, як сказано вище, мають LTE-модуль, їх проникнення збільшилося на 20,7% за рік.

Отже, флагманські моделі оснащені 4G-модулем, а що можна сказати про бюджетний сегмент? Там теж спостерігається зростання моделей з наявністю такого модуля. Так, найдешевші 4G-смартфони доступні сьогодні в Україні й коштують усього від 1500 грн. Це, наприклад, моделі Coolpad K1 7620l, Doogee X3 й X5S, а також Huawei Union. Усі вони належать до дешевих смартфонів, вартість яких (без 4G) сьогодні стартує з 1100 грн.

Що ж до бюджетних планшетів, серед них поки що не так поширені моделі з 4G. Їх іще нечасто зустрінеш у найбільших українських інтернет-магазинах, зате їх запросто можна замовити в китайських онлайн-супермаркетах. І ціна стартує від 100 дол.

Водночас потужні планшети від Apple й Samsung само собою мають 4G.

Природно, що з поширенням LTE-мереж у всіх країнах світу радіомодуль для даного стандарту зв'язку встановлюватиметься в усіх моделях - від найдорожчих до найдешевших. Такі моделі, зрозуміло, підтримують і 3G, тому немає причин боятися залишитися без зв'язку у разі відсутності 4G-сигналу.

Світ іде вперед

Сьогодні в усьому світі активно будуються мобільні мережі LTE, які забезпечують максимальні швидкості 75/50 Мбіт/з (download/upload) і LTE Advanced - 300/150 Мбіт/с. Реальні ж середні значення трохи нижчі, проте вони набагато перевищують показники 3G.

Згідно з останнім дослідженням OpenSignal, найвища середня швидкість передачі даних на сьогодні - у Південній Кореї, де вона становить 37,5 Мб/с, далі йдуть Норвегія (34,8 Мб/с) й Угорщина (31,0 Мб/с). До рейтингу потрапили 87 країн, і, природно, України серед них немає. Зате є, наприклад, Грузія (10,8 Мб/с), Перу (10 Мб/с), Білорусь (9,5 Мб/с), Кенія
(6,8 Мб/с), Іран (5,8 Мб/с) і навіть Гондурас (6,8 Мб/с). Загальна швидкість у дослідженні визначається як середнє мобільне з'єднання для передачі даних, яке користувач має як на основі швидкості, так і доступності мереж 3G й 4G у країні. Загальні виміри швидкості на сьогодні значно варіюються від країни до країни залежно від конкретної стадії розробки 3G і 4G. Наприклад, країна з хорошими швидкостями LTE, але з низькою доступністю 4G може мати набагато нижчу загальну швидкість, ніж країна з посередньою швидкістю LTE, але дуже високим рівнем доступності 4G.

У США (36-те місце в рейтингу) з покриттям майже всієї території наприкінці 2016 р. 4G-оператори забезпечували середню швидкість передачі даних усього 12,5 Мб/с, а максимальний показник середньої швидкості 4G у Verizon - 16,9 Мб/с. З іншого боку, про широту покриття свідчить той факт, що в усіх операторів у 80% і більше доступний сигнал саме LTE, а в Verizon даний показник становив 88,2%. І оскільки оператори забезпечують дедалі повніше покриття LTE, 3G-з'єднання стає менш актуальним.

Сьогодні Україна дедалі більше технологічно відстає не тільки від розвинених країн світу. Так, у тій-таки Індії доступність 4G порівняно з 3G у всіх операторів становить (за даними OpenSignal) понад 50%.

Тому і оператори, і насамперед влада повинні багато й наполегливо працювати, щоб скоротити наявне відставання країни в галузі телекомунікацій. Для початку необхідно розробити державну стратегію розвитку телекому й ІТ, створити план упровадження широкосмугового бездротового доступу до Інтернету. Далі потрібно буде послідовно виконувати намічені завдання, контролювати відхилення й адаптувати плани. Це постійна й кропітка робота галузевого регулятора, операторів і громадських організацій. Це складний шлях, але іншого до успіху не існує. У світі немає прикладів країн з успішною економікою, яка не має розвиненої і сучасної телеком-інфраструктури.