«ВОЗНЕСІННЯ» ЗЕМЕЛЬНОГО КОДЕКСУ

Катуюся роздумами: продавати — не продавати, кому і за скільки? Власний земельний наділ. Розробники нової земельної Конституції пообіцяли чітко виписати це право, та ніяк не дочекаюся її прийняття. Минулого «голосувального» четверга законопроект перенесли через порушення терміну подання на розгляд. А цього знову стався демарш — аж до блокування трибуни з «матір’ю» Земельного кодексу Катериною Ващук. Тому ятрить сумнів: чи прийме нинішній склад Верховної Ради вкрай потрібний законодавчий акт?

Торік, 6 липня, народні депутати прийняли у першому читанні проект нової редакції Земельною кодексу і вже тоді опоненти рясно всіяли шлях до приватного чорнозему камінцями суперечностей. Аграрний комітет намагався їх повизбирувати, провівши понад 20 засідань, а робоча комісія — більш як 200. На них розглянули альтернативні законопроекти, 1700 зауважень і пропозицій 80 народних депутатів України, майже 200 — від комісій обласних рад з аграрних питань, міністерств і відомств. Близько 80% зауважень і пропозицій враховано в цілому або частково. Одначе процес доопрацювання затягнувся і координаційна рада більшості ВР увійшла з клопотанням створити спеціальну робочу комісію з прийняття Земельного кодексу, звинувативши аграрний комітет у млявості.

Власне, саме така «оцінка» й активізувала членів агрокомітету ВР. 18 квітня 2001 року, о 17.00, зала, де засідали «земельники», вибухнула оплесками: Земельний кодекс готовий до другого читання! По 13 статтях — найсуперечливіших, які відкладали «на потім», було досягнуто консенсусу. Після локального тріумфу Катерина Ващук, голова комітету з питань аграрної політики і земельних відносин, сказала у бліцінтерв’ю:

— Первісний варіант кодексу на 90% довелося перекраяти. Відтак структура його докорінно змінилася, але повністю збереглася ідеологія законопроекту, прийнятого у першому читанні. Тепер земельна Конституція складається із десяти розділів і 37 глав, зменшили кількість статей — з 229 до 212. Вирішили за доцільне ввести нові положення — «Землі України», «Право на землю», «Набуття та реалізація права на землю», об’єднали в одну главу повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, оскільки саме з цього питання надійшло найбільше зауважень з місць. Значну увагу приділено інституту власності на землю: приватній, державній і комунальній... Знаєте, що для мене було найголовніше? Не розсваритися між собою, примирити, здавалося б, непримиренне, знайти спільну мову, бо робота комітету не обмежується прийняттям лише Земельного кодексу, попереду — цілий спектр правового базису аграрної політики. Потрібно було і колектив зберегти... Як сприйме результат нашої законотворчості сесійна зала? Певна, багато дебатів точитиметься з питань приватної власності на землю, купівлі-продажу і застави, а також управління земельними ресурсами, контролю за використанням землі.

Отже, Катерина Тимофіївна прогнозувала нелегке проходження законопроекту у другому читанні. Але щоб настільки... Релігійне свято Вознесіння Господнього було для неї зіпсоване. Сценарій падіння режисирувала наймасовіша парламентська фракція — комуністів. Народний депутат Василь Круценко запропонував відхилити земельний законопроект як неприйнятний, проте його варіант не набрав необхідної кількості голосів.

Треба віддати належне Василю Яковичу: його мотивація не демагогічна, а досить-таки аргументована. До слова, саме він пропонує прийняти окремий закон про власність на землю та інші природні ресурси. Спірними видаються деякі засадні принципи Земельною кодексу, які не узгоджуються, а то й суперечать конституційним положенням, зокрема ст.ст.77 і 154, де йдеться про врегулювання земельних відносин законодавчими актами, тоді як ст.92 Конституції України проголошує, що: ці питання мають визначатися виключно законами України. Ст.158 законопроекту передбачає обов’язковий попередній розгляд земельних спорів у так званому адміністративному порядку і лише після цього можна звернутися до суду, хоча відповідна стаття Конституції не встановлює будь-яких обмежень чи умов за зверненнями до суду. Чергова несумісність — ст.ст.83 і 84 Земкодексу передбачають, що управління земельними ділянками територіальних громад, котрі об’єднали земельні ділянки комунальної власності на договірних засадах, здійснюється рай- або облрадами. Однак це суперечить ст.142 Конституції України, за якою ради не наділені такими функціями.

Годинна консультація, оголошена на вимогу двох фракцій — комуністів і соціалістів — не додала певності розробникам Земельного кодексу. Навпаки, виступ лідера Компартії Петра Симоненка ще більше розвіяв ілюзорну надію на те, що законопроект буде прийнятий.

Яких тільки епітетів не «чіпляли» цього дня на землю і пов’язаний із нею законопроект та його авторів! Вона: «годувальниця без цінника», «ненька, яку не продають»... Він: американський, буревій для України... Вони — антидержавники; запроданці, під ногами яких повинна горіти земля; безрозсудні... Як не благала Катерина Ващук прийняти Земельний кодекс у другому читанні, щоб до третього підготувати зауваження, зробити документ більш струнним і вже тоді провести постатейне обговорення, її не послухали. «Зняти з розгляду», «повернути на доопрацювання», «на повторне друге читання»... Жоден з проектів постанови не набрав голосів.

І що ж? Третій захід! От тільки коли ми станемо свідками праведного вознесіння? Питання...