Українські аграрії заробили на експорті зерна вдвічі менше, ніж могли б без війни

Минулої весни-літа українські фермери заробили на торгівлі пшеницею вдвічі менше, аніж могли б. При цьому усі витрати на логістику вони були змушені фінансувати із власної кишені, пише експерт у галузі сільського господарства Лариса Гук у своєму матеріалі для ZN.UA «Врожай-2023: чи вистачить Україні хліба і що не так із цінами».

Так, при ціні продовольчої пшениці в світі на фізичних ринках у 330 дол./т FOB, українські виробники мали лише 150 дол./т. Різницю між 330 та 150 забирали логістика й дорога перевалка.

«Якби не війна та вимушені «коридори», на початку експортного сезону за тонну якісної продовольчої пшениці український аграрій отримав би 260–270 дол./т. Величезна машина експорту: «зерновий коридор» через порти, «шляхи солідарності» через європейські країни — все це працює внаслідок втрат вітчизняного фермера», - зазначає експертка.

У 2023/2024 сподіваються на кращу ситуацію, хоча за словами Гук, передумов для цього нема.

«Єдине, на що точно можна буде розраховувати, — відносно жвавий попит на продовольче зерно на тлі очікуваного падіння загального валу», - додає вона.

Саме тому фермери цьогоріч зробили  ставку на завжди ліквідний соняшник, хоча засіяли чимало і кукурудзи, ну і звісно пшениці, хоча орієнтація на овес чи просто творила б значно більші шанси для продажу.  

«Підігріти ситуацію може потенційно невисока якість зерна, адже технологічний пакет виробники звели до мінімуму. Тому традиційно слід очікувати на жорстку конкуренцію за високоякісне зерно між експортерами та борошномелами з пекарями», - прогнозує Гук.

І це при тому, що станом на кінець червня на тлі посухи в Європі експортні ціни на великі партії продовольчої пшениці (12,5% протеїну) на умовах FOB  порту Констанца в Румунії становлять 261–265 дол./т з постачанням у липні.