ОСТАННІЙ ПОЇЗД МАЙНОВОЇ ОРЕНДИ

Плата за оренду землі, або невеселих 1,05 відсотка вартості земельної частки, яких торік змогли забезпечити орендарі Тернопільщини, — виявляється, ще півбіди. У загальному грошовому виразі вона становить майже 44 млн. гривень. Але той мізер не йде в жодне порівняння з орендою майнових паїв. Новоутворені приватні господарства, які уклали із селянами договори на спільне володіння, користування і розпорядження майном, платили за нього смішні гроші. У масштабах області набігло всього-на-всього 2,5 млн. гривень. Оренда майна видавалася чимось само собою зрозумілим, але не узаконеним. Тут не існувало ні мінімального одного відсотка, ні максимальної плати. Одне слово, не було чітких зобов’язань перед власниками майна. І президентський указ «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян» від 29 січня, виданий через рік після базового указу про аграрну реформу і на десятий рік з часу проголошення незалежності, хоч і прорубує вікно до законного оформлення орендних майнових відносин, проте нагадує пасажира, який наледве заскочив в останній вагон відправленого поїзда.

У документі записано, що в кожному колишньому КСП має бути уточнено розмір пайового фонду з урахуванням майна, не використаного для погашення заборгованості перед бюджетами, тобто тієї, яку списали. Логічно, вартість всього майна і кожного майнового паю повинна трохи зрости. «Про яке майно ви говорите? — запитали мене в одному із сіл, де пайовики ніяк не можуть його розподілити. — Від нього залишилися роги та копита. Більшість машинерії та худоби, того, що, так би мовити, рухалося, — люди або самі розтягнули, або продано».

КСП, кажуть, більше не існує. Про їх повну ліквідацію керівники області торік голосно рапортували Президентові і уряду: до 1 квітня всі колективні господарства реорганізовано у приватні, на засадах приватної власності і оренди землі. Колгоспи здано в архів історії. Однак 1 квітня саме та дата, яка не перестала бути днем сміху. Бо закон стверджує, що підприємство припиняє існування з моменту вилучення його з державного реєстру. А за даними обласного управління статистики, понад 500 вчорашніх колгоспів спокійно собі стоять у тому реєстрі. Живуть КСП. І житимуть доти, доки не зникнуть їхні боргові зобов’язання перед комерційними структурами.

Директор приватно-орендного підприємства, який учора був головою колгоспу, має в руках дві печатки, а у банку — два рахунки. Старий, колгоспний, існує нібито для погашення комерційних боргів, яких ніхто не списував. Але не будьте наївними, вважаючи, що він заблокований і що через нього не можна проводити операцій. Отож можна, користуючись колгоспним рахунком, продавати нерозподілене майно колгоспу, яке перебуває у борговій заставі. Та якби ж то розпоряджалися тільки заставленим!

Фермерам із села Чернихівців Збаразького району, які господарюють уже майже десять років, довірили земельні частки понад 300 селян (люди віддають їм паї і зараз). Їм належала також третина майнового фонду колишнього КСП. Кілька разів збиралася комісія з реорганізації, бралася ділити колективне майно, але щоразу призупиняла розподіл: директор реформованого колгоспу завжди був зайнятий важливими справами. Конкурентам не дісталося нічого. Селяни, які пішли за ними, від залишеного у колгоспі майна отримують поки що дулю. За свої кошти фермери придбали комбайни, трактори, іншу техніку, збудували господарські приміщення. А усім КСПешним майном розпоряджається вчорашній голова. Він і тепер вважає себе головою, а не керівником уже комерційного підприємства, який повинен взяти в оренду довірене майно, а інше — віддати.

— На виконання указу в господарствах невдовзі відновлять роботу комісії, які проведуть нову інвентаризацію наявного майна, і стане ясно, куди воно поділося за останній рік, — заспокоїв керівник Центру реформування сільського господарства обласного управління АПК Ярослав Тимчишин. — Буде видно, як змінилася перша група основних засобів, друга, третя... Голова колгоспу, який нині обіймає іншу посаду, не має права відчужувати майно пайового фонду КСП. Бо є власники цього майна. І потрібна їхня згода.

А насправді багато голів КСП роблять інакше. Тому торік вони не дуже-то квапилися з розподілом майна. В області утворилося понад 20 «гарячих точок». Колгоспне майно, за всіма рекомендаціями, ділиться пропорційно кількості і розмірам майнових паїв, але також «за взаємною згодою сторін». А принаймні одна із сторін неодмінно діє, як пан каже, і зовсім не бажає досягти тієї згоди. Досі довкола розподілу майна у деяких селах, як, наприклад, Заздрість Теребовлянського району, Дзвинячка Борщівського району, точаться стихійні селянські війни.

Законодавча недоврегульованість права на майновий пай, швидше за все, невдовзі ще більше посилить соціальну напругу на селі. Чимало людей, які віддали колгоспові десятки років праці, або їхні нащадки, залишилися без частки спільного майна. А ті керманичі, хто зумів за два-три роки добити господарство, отримали право на майновий пай. Ще спритніші голови навіть заробляють на чужому, не оформленому в оренду, майні, використовуючи на власний розсуд господарські приміщення, надаючи послуги з обробітку городів. Розцінки виходять золотими — і амортизаційні відрахування включають, і прибуток. А техніка ця належить селянам. Ошукують їх їхньою ж власністю! Дуже сумнівно, чи такі орендарі платитимуть бодай обов’язковий один відсоток від вартості майна. І чи масово не оббиватимуть пайовики порогів суду?

Новітні перетворення на селі досі не мають завершеної правової бази, проводяться з великим запізненням. «Майновий» президентський указ написаний явно навздогін «земельному», коли вже багато майна безслідно зникло. Перефразовуючи слова «батька аграрної реформи», це ж треба мати кебету, щоб дозволити керівникам КСП зайвий рік маніпулювати колективним майном, як заманеться, і зволікати з його розподілом! Усіх до кримінальної відповідальності не притягнеш, а одиниці нечесних, що сіли на Тернопільщині за грати, пересторогою для тисяч не стають.

Можливо, у Президента чи Верховної Ради уже лежить завершальний правовий акт для аграрної реформи: як зникне в КСП останнє ліквідне майно, нумо знімати колгоспи з реєстрації.