ОСІННЄ ЗРОСТАННЯ ЦІН: ЗАКОНОМІРНІСТЬ ЧИ ПРОВОКАЦІЯ?

На ринках Криму знову неспокійно. Черговий ажіотаж спричинений осіннім зростанням цін на фрукти, дорожчають хліб та інші продукти. Уряд Криму ось уже третій квартал поспіль намагається боротися з цим явищем: укотре — до лютого наступного року — продовжено дію граничних цін на два види хліба й деякі продукти. Але це не завжди рятує ситуацію. Які ж «таємні пружини» знову зрушили баланс на ринку?

Останнім часом на сімферопольських ринках ціна хорошого винограду підскочила від 8 до 15 гривень, хоча вистачає й дешевшого, але гіршої якості. Свіжі овочі подорожчали в 1,5—2 рази. Заодно періодично «нервуються» й намагаються підскочити ціни на хліб. Буханець нерідко коштує 2 гривні й більше; «Південний», приміром, — уже 2 грн. 30 коп., ціна нарізного батона також на 20—50 коп. перевищує дві гривні. Водночас дефіциту немає, у магазинах практично завжди є дешевший хліб — «Український» і «Дарницький» по 1,1—1,2 грн.

Начальник кримської інспекції з цін Марина Смирнова вважає: нинішнє зростання знову «кимось спеціально спровоковано, як це було в травні—червні поточного року, тому доводиться знову вживати адміністративні заходи». І справді, недавньою своєю постановою Рада міністрів трохи підвищила граничні ціни на борошно, а на інші регульовані продукти — знизила. Водночас глава уряду Криму Сергій Куніцин каже, що уряд поки що досить успішно протистоїть зростанню цін — «зарегульовано» продукти, які є основою харчування. Проте «зарегулювати» все не можна, інакше буде порушено закони ринку, а втримати ціни однаково не вдасться.

Нині за рішенням уряду для всіх підприємців встановлено граничну рентабельність у розмірі 5% від повної собівартості при формуванні оптово-відпускних цін на пшеничне борошно, крупи, цукор, макаронні вироби, яловичину, варені ковбаси, молоко, сир, вершкове масло й олію, а також гранична торговельна надбавка в 10% до оптово-відпускної ціни виробника чи митної вартості цих продуктів. Крім того, на рівні 30% встановлено граничну рентабельність переробки борошна (помельна плата) й випічки хліба на давальницьких умовах. Витрати з доставки до сільських магазинів включаються в роздрібну ціну товарів понад встановлений граничний рівень торгової надбавки, але не більш як 5% від оптово-відпускної ціни виробника. У таких умовах манна крупа має коштувати в Криму не більше 2 грн. за кілограм, крупа гречана — 3,50, ячна — 1,30, пшоно — 1,80, рис — 2,00, цукор — 2,60, борошно пшеничне, вищого гатунку — 1,70 грн. Підприємців, спійманих «на гарячому» при підвищенні цін понад цю межу, штрафують... Але сил для організації тотального контролю навряд чи вистачить, тому уряд спеціально не розширює перелік обмежень, аби не створювати «чорного ринку»...

А що ж із фруктами й овочами? На думку низки кримських експертів, нічого надприродного не відбувається — так, звичайні сезонні коливання. Виробники й переробники несуть підвищені витрати на збереження цієї продукції в холодильниках, крім того, собівартість осінніх свіжих овочів набагато вища, ніж улітку, через те, що необхідно використовувати закритий грунт, обігрів тощо. Водночас значного зростання споживчих цін у республіці не спостерігається: за даними статистики, вони вищі від торішніх на цей самий час у середньому на 5%, що в межах рівня інфляції.

Звісно, кримчан непокоять передусім ціни на хліб і основні продукти. Сергій Куніцин запевняє: уряду вдасться ще досить тривалий час, принаймні до весни наступного року, утримувати ситуацію «в межах норми», тобто два сорти хліба, ціни на які регулюються, так і коштуватимуть 1,10—1,15 грн. за його даними, на рік Криму необхідні 240 тис. тонн продовольчого зерна. Нинішнього року на півострові його зібрано понад 400 тис. тонн, із яких 100 тис. тонн посіяно під врожай майбутнього року, що на третину більше від торішнього, 150 тис. продано на насіння сусіднім областям, котрі постраждали від посухи, а 116 тис. тонн спрямовано на продовольчі потреби. Приблизно такою самою ситуація була завжди: половина потреби закладається з осені, адже людина не купує хліб на рік наперед, а друга половина купується взимку й навесні. Сьогодні об’єднання «Кримхліб» має п’ятимісячний запас зерна, «Кримспоживспілка» — двомісячний. Надалі вони також будуть забезпечені зерном і борошном. Тому, на думку глави уряду, «підстав для паніки на ринку немає. Хліба всім вистачає, і немає підстав купувати його взапас, роздуваючи ажіотажний попит. Завтра ситуація буде такою самою, як і сьогодні...»

Водночас, поза сумнівом, зростання цін на борошно наявне: замість весняних і літніх 400—600 гривень, його тонна нині коштує не менш як 1200. Тому уряд і не намагається регулювати ціни на всі сорти, аби виробники могли підтримувати рівень рентабельності своїх підприємств.

Покупці тривожаться: чи не виникне дефіцит так званих «соціальних», тобто дешевих, сортів хліба через перекупників? Для уникнення цього в Криму налагоджено взаємодію хлібопереробних підприємств із місцевими органами влади. Практично скрізь вони, за рекомендацією уряду, уклали договори на поставку необхідної кількості як соціального хліба, так і інших видів продукції, і боятися дефіциту, вважають у Криму сьогодні, не слід.

Приміром, у Сімферополі, за словами Сергія Куніцина, міськрада та хлібозавод уклали договір, відповідно до якого місто зобов’язується допомагати підприємству в розв’язанні його проблем, а хлібозавод — забезпечувати городян достатньою кількістю продукції. Це надає впевненості в завтрашньому дні як городянам, так і працівникам хлібозаводу. Перші не залишаться без хліба, другі застраховані і від збитків, і від безробіття...