КРИМСЬКА КАМПАНІЯ: ОДИНАДЦЯТЬ «ХЛІБНИХ СПРАВ»

Зернова криза, що вибухнула у країні, спонукала всі гілки влади вжити термінових заходів для стабілізації ситуації.

Президент України підписав доручення, яким зобов’язав забезпечити в установленому порядку продаж зерна і борошна з Державного резерву безпосередньо борошномельним і хлібопекарським підприємствам за умови реалізації ними готової продукції з фіксованою торговельною надбавкою.

Прем’єр-міністр закликав Верховну Раду прийняти законопроекти, що встановлюють пільговий імпорт зерна, з метою забезпечення стабільності на ринку хліба нинішнього року і зобов’язав регіональні органи влади до 1 липня надати уряду «чіткий баланс використання кожної тонни зерна», постійно відслідковувати кон’юнктуру регіональних зернових ринків, щоб не припустити зростання цін на продовольство.

Жваво відгукнувшись на заклик, депутати внесли зміни до закону про державне регулювання імпорту сільгосппродукції, встановивши до 1 листопада поточного року нульову ставку ввізного мита на зернові культури. Потім Верховна Рада України внесла і свою лепту в стабілізаційний процес у формі змін до держбюджету на 2003 рік, що передбачають виділення 760 млн. гривень на закупівлю зернових вітчизняного виробництва і компенсацію сільськогосподарським товаровиробникам втрат від пересівання площ.

Авральні заходи центру супроводжувалися грізними інструкціями. Так, Президент наголосив, що місцева влада обласного і районного рівнів має постійно контролювати кількість зерна — «що в них на сьогодні і що — до наступного врожаю». «Керівники обласних державних адміністрацій нестимуть персональну відповідальність за забезпечення областей насіннями зернових і продовольчим зерном», — запевнив прем’єр-міністр.

Перший віце-прем’єр Микола Азаров віддав розпорядження Державній податковій адміністрації, Держінспекції по цінах та обласним держадміністраціям провести перевірки на предмет одержання надприбутку компаніями для вилучення його на користь держави.

Як говорили раніше — «Цілі зрозумілі, завдання визначені — за роботу, товариші!»

Проте за «зведеннями з місць бойових дій» можна судити, що далеко не скрізь товариші, які уособлюють середню ланку влади, демонструють її належну надійність і готовність виконувати директиви згори. Швидше, навіть навпаки. Зокрема, в Автономній Республіці Крим зусилля з подолання зернової кризи, за свідченням самого голови Радміну АРК Сергія Куніцина, наштовхуються на протидію.

У результаті консультацій керівництва АРК із ВАТ «Кримхліб», що об’єднує дев’ять найбільших хлібозаводів півострова загальною продуктивністю 160—170 тонн хлібобулочних виробів на день, було прийнято низку спільних рішень. Зокрема, зафіксувати граничні ціни на два основні види хліба — із борошна першого гатунку і житньо-пшеничний. Селянам рекомендовано реалізовувати продовольчу пшеницю насамперед компанії «Кримхліб»; торгову мережу компанії перевести в режим роботи з 7 до 21 години, а її вузлові магазини — на цілодобовий режим. Там, де немає торгових точок «Кримхліба», організувати виїзну торгівлю.

Також було вирішено розширити мережу фірмової торгівлі і сприяти ВАТ «Кримхліб» у закупівлі 40 тис. тонн продовольчої пшениці нового врожаю в господарствах Кримського півострова. Компанія, у свою чергу, знизила ціни на основну продукцію на 15%. Отже, між урядом АРК і ВАТ «Кримхліб» було досягнуте цілковите порозуміння, що дало змогу розробити низку заходів для стабілізації на ринку хліба і приступити до їхнього виконання.

Про те, як ці заходи реалізовувалися, і йтиметься далі.

Ввечері 3 липня від генерального директора ВАТ «Кримхліб» Тетяни Хміль надійшло тривожне повідомлення: сімферопольська влада закриває хлібні магазини ВАТ. «За станом на сьогоднішній ранок, — повідомляє гендиректор, — працівники пожежної служби, посилаючись на санкції, підписані вищими чинами, вже опечатали хлібний кіоск №6 і 6-й магазин міста. На завтрашній ранок компанії «Кримхліб» уже виписані розпорядження на закриття магазину «Колос» і магазину №7».

Вона також розповіла, що працівники санепідслужби закрили магазин у селищі ГРЕС, що належить «Кримхлібу», а в усіх магазинах і на підприємствах, що відносяться до компанії, проводяться перевірки різноманітних служб: санепідстанції, пожежної охорони і податкової інспекції...

Не менш своєрідно до боротьби із зерновою кризою долучилися батьки міста-героя Керч. За інформацією все тієї ж Тетяни Хміль, міська влада має намір відібрати в місцевого заводу хлібопродуктів, що входить до структури ВАТ, низку торгових точок по продажу хліба, мотивуючи це тим, що для міста нібито важливішими є магазини головних уборів. Чи то самим «батькам» напекло голову, чи то їм доповіли, що ажіотажний попит населення на хлібопродукти спричинений сонячним ударом, але гасло «панамка замість хлібини» там стали заповзято впроваджувати в життя.

«Рівень порозуміння між місцевою владою і хлібовиробниками, — вважає член спостережної ради ВАТ «Кримхліб» Володимир Слабовський, — багато в чому є чинником, від якого залежить стабільність місцевого ринку хліба». Про це він днями говорив у Києві на прес-конференції новоствореної Асоціації пекарів України. «Сьогодні центральна влада і більшість обласних роблять усе можливе для зняття напруги на ринку продовольства. Важливо, щоб ці зусилля не розбивалися об саботаж деяких міських керівників», — застеріг він.

Як позитивний приклад на прес-конференції називали Одесу. Там міською владою і пекарями прийнята й успішно реалізується програма «Хліб Одеси». Як пояснила голова правління ВАТ «Одеський коровай» Тетяна Погребна, основна цінність цього проекту полягає в його соціальній орієнтації, зокрема у впровадженні ринкових механізмів регулювання цін на хліб і хлібобулочні вироби для малозабезпечених прошарків населення. На прес-конференції також зазначалося, що позитивні тенденції спостерігаються в Харкові, деяких інших регіонах країни.

Крим, природно, у цьому контексті не згадували. Торік там було зібрано 1,1 млн. тонн зернових, тоді як щорічна внутрішня потреба не перевищує 120 тис. Проте ціни на борошно вищого гатунку в червні підвищилися в середньому на 100 гривень за тонну порівняно з травнем. На початку осені 2002 року за участі першого заступника голови правління Радміну АРК Анатолія Корнійчука був організований продаж майже 30 тис. тонн (піврічна потреба «Кримхліба») продовольчої пшениці з регіональних ресурсів американській компанії «Каргілл» за ціною близько 430 гривень за тонну. «Кримхлібу» ж зерна не дісталося...

Очікується, що Асоціація пекарів України об’єднає близько 150 із 400 існуючих в Україні великих хлібопекарських підприємств. Гадаю, це своєчасне об’єднання, тому що воно має стати досить авторитетним і зможе захищати інтереси підприємців, які обрали для себе бізнес у сфері хлібопродуктів.

Про необхідність такого захисту говорить те, що кожного разу, як у країні виникає ситуація на кшталт нинішньої, держава уперто прагне покласти провину, а отже, і відповідальність на «непорядних» бізнесменів. При цьому вона якось забуває про те, що підприємець діє згідно з кон’юнктурою ринку, тоді як державний чиновник зобов’язаний не випускати ситуацію в країні з-під контролю.

«Усе, що сталося, — говорив Президент про ситуацію, яка склалася в країні, — це безгосподарність чиновників, котрою скористалися непорядні люди». Та мимоволі закрадається сумнів: а чи не скористалися нею самі чиновники? На таку крамольну думку наштовхує те, що прокуратурою Криму, як випливає з повідомлення прес-служби Ради міністрів АРК, порушено вже 11 так званих хлібних справ, за якими до відповідальності притягнуто 12 посадових осіб. При цьому в повідомленні зазначається, що заступник прокурора Автономної Республіки Крим Сергій Левін піддав різкій критиці позицію міської та районної влади за цілковиту бездіяльність у питаннях формування споживчих цін на регіональному рівні. На його думку, мери міст і глави районних державних адміністрацій зайняли пасивну позицію, що межує із потуранням. Вплив на формування цін обмежується лише зусиллями уряду і Верховної Ради Криму, тоді як місцеві влади просто не діють.

«Прокуратура республіки, — заявив Сергій Левін, — має намір перенести вістря прокурорського реагування з підприємницьких структур на організації, що перевіряють, і керівників місцевих органів влади».