Відповідальність за боротьбу з корупцією лежить не лише на Національному антикорбюро, Спеціалізованій антикорпрокуратурі та Вищому антикорупційному суді, а й на Нацполіції, Державному бюро розслідувань та інших судах і прокуратурах. Однак через зосередженість НАБУ, САП та ВАКС на справах топкорупціонерів, поза межами уваги суспільства, держави та міжнародних партнерів лишаються інші правоохоронні органи, пише експерт Центру політико-правових реформ та Реанімаційного Пакету Реформ Микола Хавронюк у статті для ZN.UA «Цифри (НЕ) брешуть, або боротьба з корупцією за даними статистики».
Так, за даними Офісу генерального прокурора, минулого року слідчі підрозділи Національної поліції під процесуальним керівництвом прокурорів розслідували й направили до суду з обвинувальним актом переважну більшість кримінальних проваджень про корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення. Зокрема, це понад три тисячі справ.
Ще три сотні відповідних кримінальних проваджень 2022 року до суду направили слідчі ДБР. При цьому, як зазначив Хавронюк, більшість протоколів про адмінпорушення, пов’язані з корупцією складає саме Нацполіція, а не Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно, суди 2022 року винесли вироки щодо 1 344 осіб та постанови про звільнення від кримінальної відповідальності щодо 381 особи за статтями Кримінального кодексу України про корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення. Із них винесених ВАКС — 48, тобто менш як 3%.
Згідно із законом «Про запобігання корупції» Нацполіція та органи прокуратури прямо віднесені до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Попри це, як підкреслив автор, ні в Національній поліції, ні в ДБР немає слідчих відділів із відповідною спеціалізацією. Крім того, слідчі та оперативники цих органів не проходять належного добору та навчання, їм не надають необхідного фінансування, методичного, криміналістичного та іншого забезпечення, а також відповідних соціальних гарантій. Те саме стосується й прокуратур (окрім САП) і прокурорів.
«Такий підхід, вочевидь, є однією з причин досі високого рівня корупції, яка, хоч і не належить до так званої топкорупції, проте не є й надто вже «низовою», - пояснив Хавронюк.
Зокрема, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, слідчі Нацполіції уповноважені розслідувати корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення, вчинені, зокрема службовими особами, які посідають відповідальне та особливо відповідальне становище, керівниками суб’єктів великого підприємництва, у статутному капіталі яких частка державної або комунальної власності перевищує 50%. До НАБУ корупційні справи передають лише тоді, коли суми, які в них фігурують е 500 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а предмет або розмір завданої шкоди - у 2 тисячі й більше разів перевищує зазначений розмір.
Крім того, слідчі Національної поліції розслідують корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення, вчинені будь-якими службовими особами інших суб’єктів підприємництва — і середнього, й великого. Зокрема, отримання «Львівським арсеналом» від Міноборони 1,4 млрд грн у вигляді передоплати за контрактом про постачання великої партії мінометних пострілів 120 мм і 82 мм розслідують саме поліцейські. Адже «Львівський арсенал» не є державною організацією.
Зі свого боку слідчі ДБР розслідують усі корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення, вчинені генпрокурором, його першим заступником і заступниками, суддями ВАКС, директором НАБУ та його заступниками, прокурорами САП. Також Держбюро розслідує справи також справи, у яких фігурують інші прокурори, слідчі, дізнавачі, посадовці податкової та митниці, органів Нацполіції, інші працівники правоохоронних органів. Мова йде про справи, які не відносяться до підслідності НАБУ згідно зі вказаним вище винятком.
«Зрештою, саме слідчі Національної поліції та ДБР розслідують усі кримінальні правопорушення, які лише через неуважність законодавця не віднесено до корупційних», - пояснив автор.
Зокрема, йдеться про злочини, якщо їх учинили службові особи з використанням свого службового становища та з корисливих мотивів, а саме:
- порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборчої агітації чи агітації референдуму;
- підкуп виборця чи учасника референдуму, члена виборчої комісії чи комісії з референдуму;
- контрабанду;
- порушення прав інтелектуальної власності;
- продаж гуманітарної допомоги;
- протиправне заволодіння майном підприємства;
- незаконне видобування корисних копалин;
- незаконне полювання;
- торгівлю людьми;
- сутенерство;
- незаконні дії щодо усиновлення;
- незаконне переправлення осіб через державний кордон України й десятки інших.
«Як видно з наведених переліків, роль слідчих Національної поліції та ДБР у боротьбі з корупцією, зокрема топкорупцією, не варто применшувати. Всі відповідні кримінальні провадження розглядають звичайні суди, не ВАКС», - підсумував Хавронюк.
Вихідними для аналізу стали дані з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення за січень—грудень 2022 року, Звіт про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності та види кримінального покарання (Форма 6) за 2022 рік, а також звіти про роботу НАБУ і ДБР за 2022 рік, загальнодоступні на вебсайтах Офісу генерального прокурора, судової влади, НАБУ та ДБР.
Загалом 2022 року, згідно зі статистичними даними Офісу генерального прокурора, до суду з обвинувальним актом направлено 3430 кримінальних провадження щодо корупційних і пов’язаних із корупцією кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-3, 368-4, 368-5, 369-2 Кримінального кодексу України (КК).
Аналіз статистичної звітності дав змогу дещо інакше подивитися на сферу протидії корупції. І одне з того, що він показав, це значні статистичні похибки в офіційній звітності за 2022 рік.