США та Бахрейн підписали угоду про співпрацю у сферах безпеки та економіки, що є сигналом про відновлення взаємодії Вашингтона з союзниками в Перській затоці і потенційним планом для подальших угод з Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Про це повідомляє FT.
Угода, про яку в середу, 13 вересня, домовилися держсекретар США Ентоні Блінкен і прем'єр Бахрейну, спадкоємний принц Салман бін Хамад Аль Халіфа, посилить військову і розвідувальну координацію, заявили в Білому домі.
Бахрейн, де базується П'ятий флот ВМС США, вже є союзником Вашингтона, який не є членом НАТО і розглядається Заходом як підтримка у боротьбі проти іранського впливу.
"У країнах Перської затоки існує велика зацікавленість в укладенні чітких угод про безпеку із США. Угода з Бахрейном далеко не відповідає тому, чого прагнуть сусіди, але вона стане ключовим орієнтиром для їхніх переговорів", - сказав аналітик Джон Альтерман.
Держави Перської затоки шукають захисту, подібного до зобов'язань НАТО за статтею 5 про взаємну оборону, але Сенат США не прагне створювати обов'язкові для країни зобов'язання вести ще одну війну на Близькому Сході, додав Альтерман.
Бахрейн, як і ОАЕ, нормалізував відносини з Ізраїлем у 2020 році. США сподіваються отримати аналогічну відповідь від Саудівської Аравії в обмін на гарантії безпеки та економічні стимули.
Минулого тижня США і ЄС підтримали розвиток морського і залізничного коридору, що з'єднує Індію з Середземним морем через ОАЕ, Саудівську Аравію, Йорданію та Ізраїль.
Тривалі дискусії між США та ОАЕ щодо нового всеосяжного партнерства ще не досягли прориву. ОАЕ були обурені тим, що вони вважали млявою реакцією Штатів на ракетні удари, завдані єменськими повстанцями по їхній столиці минулого року. Технологічна співпраця Абу-Дабі з Китаєм також викликала тривогу у Вашингтоні.
Ер-Ріяд і Абу-Дабі, хоча обидва занепокоєні іранською загрозою, працюють над поліпшенням двосторонніх зв'язків із Тегераном, оскільки регіон прагне до деескалації.
Угода укладена в той час, коли королівство Перської затоки бореться з внутрішніми розбіжностями. Напередодні візиту кронпринца до Вашингтона сотні опозиційних ув'язнених припинили протести проти умов утримання у в'язницях Бахрейну після того, як уряд погодився запровадити зміни.
Королівство не може досягти соціального миру з часів Арабської весни 2011 року, коли протести, очолювані мусульманами-шиїтами були придушені урядом, очолюваним сунітами, за підтримки лідерів країн Перської затоки, які побоювалися поширення демократичних рухів та зазіхань Ірану на Аравійський півострів.
Білий дім заявив, що просування дотримання прав людини було "важливою темою" переговорів із кронпринцом.
Пакт також охоплює економічне співробітництво, сподіваючись розвинути угоду про вільну торгівлю між США і Бахрейном від 2006 року, яка допомогла збільшити товарообіг до $3 млрд на рік.
Пакт сприяє розвитку "надійних" цифрових технологій для підтримки безпечних телекомунікаційних мереж, що, за словами США, є першою подібною зобов'язувальною угодою.
Занепокоєння зростанням впливу Китаю на Близькому Сході сприяло зусиллям США, спрямованим на те, щоб утримати своїх історичних союзників. Саудівська Аравія та Іран домовилися відновити дипломатичні відносини в межах угоди за посередництва Пекіна.
Китай посів місце поруч зі США як держава, відповідальна за події на Близькому Сході. До цього моменту американці залишались єдиною силою, котра мирила ворогуючі сторони та встановлювала регіональний порядок. Навіть СРСР це було не до снаги. Тепер увесь світ побачив картинку, коли ту саму роль виконує Китай. Чи є загроза "вигнання" США з Близького Сходу або перетворення Китаю на регіонального гегемона? Які стратегічні цілі Пекіна в цьому надзвичайно складному регіоні? Про це — у статті Віктора Константинова "Між США і Китаєм розгортається холодна війна: де зараз головний фронт".