Спеціальний представник США з питань клімату Джон Керрі прибув до Китаю в неділю, 16 липня, щоб після річної перерви відновити переговори про глобальне потепління та кліматичну кризу між двома найбільшими забруднювачами довкілля у світі. Про це повідомляє FT.
Офіційні кліматичні переговори між США і Китаєм Пекін припинив у 2022 році на знак протесту проти поїздки колишнього спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань - хоча Керрі неофіційно зустрічався зі своїм китайським колегою Сі Чженхуа в кулуарах кліматичних заходів.
Керрі сказав, що сподівається на прогрес у переговорах з Китаєм щодо скорочення викидів метану, відмови від вугілля, боротьби з вирубкою лісів і спільного збільшення впровадження технологій відновлюваної енергетики.
"І якщо ми зможемо досягти певного прогресу в цьому, то думаємо, що зможемо приглушити це гостре відчуття конкуренції, яке ризикує призвести до помилки, яка заведе туди, куди б ми не хотіли потрапити", - додав Керрі.
Попри помсту Пекіна за візит Пелосі на Тайвань, Вашингтон намагається відділити кліматичні переговори від ширших відносин із Китаєм, які погіршилися до найнижчого рівня з часу встановлення дипломатичних зв'язків між країнами у 1979 році.
"Китайці ніколи не погоджувалися з цим", - сказав Том Вудруф з Кліматичного центру Азійського товариства. На його думку, для Китаю геополітика безпосередньо пов'язана з кліматичними питаннями.
Вудруф каже, що візит можна буде вважати успішним, якщо Керрі і лідер Китаю Сі Цзіньпін повернуться "туди, де вони були у 2021 році" і відновлять дипломатичні межі для взаємодії з кліматичних питань.
"За останні 12 місяців є відчуття, що клімат повністю відійшов на другий план", - додав Вудруф.
У спільній заяві із США, оприлюдненій у Глазго в 2021 році, Китай пообіцяв боротися з викидами метану. Але він не дійшов так далеко, щоб приєднатися до пакту США-ЄС щодо скорочення викидів метану на 30% до 2030 року, і його план зі скорочення викидів метану досі неопублікований.
У 2020 році Сі пообіцяв, що Китай досягне піку викидів CO₂ до 2030 року і нульового рівня викидів до 2060 року. Реалізація цієї мети вимагатиме скорочення попиту на вугілля в Китаї, на який припадає половина світового споживання, майже до нуля.
Старший політичний радник кліматичного аналітичного центру E3G Байфорд Цанг вважає, що "успіх" Керрі буде вимірюватися тим, чи буде досягнуто прогресу в питаннях, узгоджених до того, як кліматичні переговори були призупинені.
"Це буде включати сигнали від Китаю про те, що він посилює свої кліматичні цілі, зокрема, запевнення, що він стримує свій вугільний енергетичний сектор, а також запускає план дій з контролю за викидами метану", - сказав Цанг.
Олден Мейєр з E3G вважає, що на Китай можна було б натиснути, аби Пекін узяв на себе більшу роль у фінансуванні "зеленого" переходу, в тому числі за рахунок внесків до Зеленого кліматичного фонду ООН.
Адміністрація президента США Джо Байдена намагається започаткувати регулярну взаємодію на високому рівні після тривалого періоду, протягом якого дві країни мали лише періодичні контакти. Байден і Сі погодилися під час зустрічі на Балі в листопаді минулого року, що їм необхідно стабілізувати відносини між США і Китаєм.
Але ці зусилля були зірвані на початку цього року, коли над Північною Америкою пролетів китайський шпигунський аеростат, який збили військові США.
Американські та китайські чиновники в приватних розмовах кажуть, що не очікують, що жодна зі сторін змінить свій стратегічний підхід. Наприклад, під час візиту до Пекіна глава Мінфіну США Джанет Єллен заявила китайським колегам, що США продовжуватимуть впроваджувати заходи для захисту своєї безпеки - такі як експортний контроль, в той час як Китай виступає проти такого підходу Байдена.
Керрі каже, що цей візит є частиною зусиль, спрямованих на "встановлення певної стабільності".
"Я не збираюся йти на жодні поступки. Ми намагаємося знайти шляхи співпраці, щоб реально вирішити [кліматичну] кризу", - додав він.
Візит Керрі до Китаю — його третя поїздка в ролі представника Штатів із питань клімату, відбувається після візитів міністра фінансів США Джанет Єллен та держсекретаря Ентоні Блінкена до Пекіна. Ці поїздки, а також очікуваний візит міністра торгівлі Джини Раймондо у Китай покликані створити канали комунікації, щоб країни мали механізми для подолання кризових ситуацій.
Переговори держсекретаря США Ентоні Блінкена в Пекіні від початку не передбачали нормалізації відносин і примирення сторін. По суті, конфлікт уже ввійшов у ту фазу, коли залишитися може тільки один переможець, і компроміс в інтересах обох сторін просто неможливий. То навіщо глава Держдепу літав до Пекіна? Про те, «Чого Блінкену вдалося домогтися в Китаї та що це означає для України» — у статті Віктора Константинова.