Ви знаєте, що я помітив у дописах українців, які розповідають про те, як вони та їхні бізнеси долають складні умови сьогодення? Майже у кожного якщо не в першому, то у другому реченні є словосполучення «незважаючи на війну». І це свідчить не просто про те, що ми переможемо. Це наша світоглядна позиція у цьому світі, фундамент нашої непохитності та віри. Може, дещо пафосно, скажете ви, але це так і є насправді, — нічого не вигадується. І ще одним свідченням цілеспрямованих зусиль у досягненні кращого майбутнього, у тому числі у фінансовій сфері, є безумовна цифровізація українського соціуму. І участь наших фахівців у значущих подіях фінтех-світу на кшталт панельних дискусій у Давосі та на Money20/20 в Амстердамі, ХХІІ міжнародної конференції Financial IT 2022, що відбулася у Чехії, та інших.
Нещодавно натрапив на досить цікаву бізнес-книгу Digital for Good від чудового автора фінтех-бестселерів Кріса Скіннера. Відомий незалежний оглядач фінансових ринків, один із найвпливовіших людей у фінтех-секторі, писав у ній про метавсесвіт і його перспективи, про цифрову трансформацію людської цивілізації та про те, які технології допоможуть Україні відновитися після війни, особливу увагу приділяючи фінансовій складовій.
Суть тих процесів, що зараз відбуваються у фінтеху, хоч як дивно, можна описати словами давньоримського філософа-стоїка Луція Сенеки, який сказав: «Грошима треба управляти, а не служити їм». Тож основа сучасного фінтеху — об’єднання технологій і фінансів задля побудови кращої планети. Але ж реально, коли заглибишся в те, наскільки сучасні цифрові технології допомагають нам поліпшувати цей світ, наскільки вони вдосконалюють наше життя та дають змогу уникати надзвичайних соціально-економічних і кліматичних змін, розумієш: виграє не той, хто багатший чи жорстокіший. Перемагає той, хто спрямовує всю енергію на позитив і добро.
Звичайно, розумію, що ця безглузда і жорстока війна, зростаюча інфляція, закінчення пандемії, що, до речі, неабияк сприяла активізації розвитку фінтеху, — все це призвело до нових викликів, на які наразилися фінтех-компанії в усіх країнах, що опікуються цими процесами. Так, до початку цьогорічної кризи інвестиції у фінтех-стартапи злетіли до історичної максимальної позначки. За даними CB Insigths, 2021 року фінансування з боку приватних інвесторів досягло 132 млрд дол. Це на 170% перевищує рівень 2020 року! Проте «чорний лебідь» 2022-го зробив свою справу — потік інвестиційних угод сповільнився, позики подорожчали, а індекс Nasdaq, що орієнтований на технології, впав на 30%. Але це не стало на заваді фінтех-прогресу навіть за умов глобального погіршення макроекономічної ситуації.
Отже, якими є ключові тенденції фінтех-ринку на сьогодні
Насамперед хочу відзначити, ні, не цілковите скорочення фінансування чи ще якісь погіршення інвестиційного клімату навколо фінтеху. Розумію, що це все має місце, але вбачаю у сьогоднішньому розвиткові подій нові можливості і нові партнерства. Наприклад, провідна платіжна система MasterCard, яка розпочала співпрацю з фінтехом Aiia з Данії. Ця колаборація запустила платіжну опцію Pay by link, тобто «Оплата за посиланням», що дасть змогу підприємству, компанії будь-якої галузі виключити зайві етапи оплати та створити посилання для миттєвої оплати. Це вже працює у скандинавських країнах, а по всій Європі з’явиться до кінця року.
Крім того, MasterCard стала партнеркою платформи електронної комерції Checkout.com та італійської біржі криптовалют Young Platform, що спільно запустили функцію MasterCard Send. Вона дає можливість власникам цифрових гаманців здійснювати платежі на картки у реальному часі у будь-якій країні світу. Або згадайте партнерство європейської платформи відкритого банкінгу Tink із британською фінтех-компанією Revolut чи нідерландським платіжним провайдером Adyen.
Другою яскравою тенденцією сьогоднішнього фінтех-ринку є розвиток крипторинку, який начебто зазнав нищівного удару після краху стейблкоїнів, але встояв і продовжує наразі зростати. І хоча, на думку експертів, зараз ми бачимо використання лише 1% можливостей NFT, проте насправді стоїмо на порозі активізації до життя метавсесвіту і віртуальних світів. Чим вони так приваблюють фінтехи? Передусім бажанням бути першими і можливістю просувати власний бренд уже сьогодні, новими форматами обслуговування клієнтів і цифровою мультивалютністю.
А от який сегмент зростає вражаючими темпами, то це сервіси BNPL — Buy now, pay later. Проте фахівці вже сьогодні дискутують щодо оновленої структурованої моделі такого виду кредитування, яку вони назвали BNPL 2.0. І хоча багато хто вважає кредитування, особливо за умов кризи, справжнім злом для споживача на кшталт короткострокових позик до зарплати, насправді це не так. Головне — бути фінансово освіченим і приймати виважені рішення, основою яких є достовірна інформація BNPL-сервісів, банків, кредитних кас щодо умов позики саме у момент укладання угоди. Гадаю, всесвітньо відома компанія Apple інакше не оголосила би про запуск аналогічного роздрібного кредитування для продавців своєї продукції.
І, звичайно, open banking, що стане пріоритетним у нинішній і завтрашній економіці. Про це свідчить кількість гравців фінтех-ринку, торговців фондового ринку, які прагнуть користуватися його перевагами. Безумовно, що це частково вмотивовано позитивним досвідом піонерів open banking, які голосно заявляють про зростання оборотів при використанні відкритого банкінгу. Банки поводяться обережніше, але й їх не оминуть ці технології. Наведу лише дані, які озвучив Стефано Вакчіно, засновник і виконавчий директор британського розробника програмного забезпечення Yapily: open banking розвивається на 40% швидше, ніж безпрецедентні безконтактні платежі.
До речі, варто не забувати і про такий вектор розвитку фінтех-ринку, як SaaS (Software as a Service). Ця бізнес-модель торік була чи не найпопулярнішою серед венчурних компаній. Звичайно, вони також зіштовхнуться зі складнощами, бо їхні клієнти, що купують у них програмне забезпечення для впровадження фінтех-процесів, теж перебувають у складному становищі. Проте кожна криза, по-перше, рано чи пізно закінчується, а по-друге, як казав Альберт Ейнштейн, саме в кризу народжуються винахідливість, відкриття та основні стратегії.