UA / RU
Підтримати ZN.ua

Торф як альтернативне паливо. Розвінчуємо міфи

Автори: Анатолій Вдовиченко, Олена Ремезова, Володимир Гнєушев, Катерина Ярошовець-Баранова

Торф може бути дешевим, високорентабельним і доступним альтернативним джерелом енергії. До того ж він не потребує значних капіталовкладень і часу на їхнє освоєння, а його комплексне використання — це можливість значно скоротити споживання природного газу в Україні за суттєвого зменшення собівартості виробленої енергії.

За результатами досліджень, проведених групою науковців Інституту геологічних наук НАН України, Академії технологічних наук України і Національного університету водного господарства та природокористування, було встановлено, що торф у сучасних умовах в Україні є одним із найбільш ефективних і екологічних альтернативних джерел енергії на місцевому і регіональному рівнях.

Усього на території України виявлено близько двох тисяч торфових родовищ із загальними запасами більш як 2 млрд тонн, розвідано майже 700 родовищ із промисловими запасами близько 760 млн тонн. При доведенні загального щорічного видобутку до 10 млн тонн промислових запасів торфу вистачить на 70 років, а прогнозних — на понад 300.

Що ж перешкоджає відродженню торфовидобутку в Україні?

Насамперед відсутність розуміння і державної політики у розвитку цього напряму. Внаслідок цього, наприклад, Законом «Про альтернативні джерела енергії» торф узагалі не відносять до альтернативних джерел енергії. Та найбільшим стримуючим фактором розробки родовищ торфу в Україні є штучно створені міфи, якими значно перебільшено позитивний вплив неокультурених боліт на довкілля. Розвінчувати ці міфи є на сьогодні головним завданням наукової спільноти.

Читайте також: В Мінприроди порахували, скільки українських родовищ корисних копалин окупувала Росія

Міф перший: болота очищають атмосферу

Останні дослідження показали, що старі обводнені болота є найбільшим джерелом надходжень в атмосферу метану, який акумулює енергію інфрачервоного випромінювання в 30 разів ефективніше від вуглекислого газу і є другим за значенням парниковим газом. За даними NASA, до 30% загального потоку метану в атмосферу надходить із боліт. При площі всіх боліт світу 5,7 млн кв. км викиди метану в атмосферу становлять до 200 млн тонн на рік. Порівняйте: Світовий океан, маючи площу поверхні 361 млн кв. км (у 60 разів більше), виділяє лише 20 млн тонн (у 10 разів менше).

В опублікованому в Global Biogeochemical Cycles дослідженні британського центру повітряних атмосферних вимірів з використанням сучасних методів аерофотозйомок метану зазначено, що тропічні водно-болотні угіддя, на які припадає приблизно п'ята частина світових викидів метану, виділяють значно більше цього парникового газу, ніж вважалося раніше.

Читайте також: До 2030 року вітер і сонце забезпечуватимуть понад третину світової електроенергії — Reuters

Міф другий: болота є головним джерелом прісної води для річок

Існує одне джерело прісної води, яке живить річки, — атмосферні опади. Все інше виконує лише функції регулятора інтенсивності випаровування, поповнення ґрунтових вод і стоку у річки. Виконані дослідження болотознавців підтверджують, що болота нерідко затримують і накопичують воду для власного споживання. Якщо рівень ґрунтових вод високий, то торфовище повністю насичене водою й атмосферні опади не поповнюють його, а вся вода з часом стікає без якоїсь затримки у річки.

Інтенсивність випаровування з боліт залежить лише від наявності в них рослинності. В засушливий період рівень ґрунтових вод знижується разом із вільною водою торфовища. З часом вода, яку утримує торф, випаровується в атмосферу, що негативно впливає на екосистему. Болотні річки, якщо такі збереглися, неглибокі, зарослі травами, мохом, що ускладнює рух води в них і зменшує стік. Водночас поширення боліт скорочує площі земельних угідь і ускладнює будівництво в проблемних регіонах.

Міф третій: болотна вода є майже цілющою та рекомендується до вживання з метою лікування

Болотна вода перенасичена органікою, має характерний «болотяний» аромат і містить багато заліза та інших елементів. Значний вміст у болотній воді вугільних і перегнійних кислот створює несприятливі умови для розвитку більшості рослин. Разом з тим вона дуже агресивна відносно бетонів будівельних споруд. У болотну воду постійно у значній кількості потрапляють трупи, залишки і відходи всього, що населяє болота (тварин, плазунів, комах, рослин, серед яких є й отруйні), а також шкідливі речовини та інші забруднювачі. У болотах масово розмножуються кровосисні комахи, які є переносниками небезпечних інфекційних захворювань: малярії, злоякісної болотної лихоманки, ковтуна, ящуру, хвощових захворювань та інших.

Читайте також: Вчені знайшли нову екосистему під дном океану

Міф четвертий: при окультуренні боліт зникнуть рідкісні рослини і тварини

Болота є несприятливими для розвитку більшості тварин і рослин, а ті екзотичні окремі їхні види, що населяють болота, не мають особливого значення для збереження їх у великій кількості. Окультурення боліт і раціональне освоєння торфовищ створять сприятливі умови для збереження і розвитку рідкісної фауни і флори в достатній кількості. Важливим при цьому є створити умови для ретельних наукових досліджень усього цінного, а також загроз, що несуть болота.

В умовах глобального потепління останніх років болота пересихають, і виникає загроза самознищення торфовищ унаслідок інтенсивного їхнього вивітрювання і пожеж. Майже четверта частина розвіданих торфових родовищ в Україні стрімко деградують, не акумулюючи карбону, а навпаки, збільшуючи викиди в атмосферу вуглекислого газу. Для зменшення таких викидів необхідно негайно розпочати розробку більш як 150 розвіданих торфових родовищ, запасів яких достатньо, аби забезпечити першочергову потребу у цій сировині протягом 30 років. Таким чином, інтенсифікація торфовидобутку водночас розв’язує паливну й екологічну проблеми, а також забезпечує сировиною інші важливі сфери діяльності.

Читайте також: Індустрія 5.0: зміна парадигми в промисловому секторі — людина в центрі уваги

Недарма в багатьох країнах видобуток і використання торфу не зменшуються. Світовим лідером у використанні торфу є одна із найрозвиненіших європейських країн — Фінляндія, частка торфу в енергетичному балансі якої становить 11%. В Ірландії така частка дорівнює 15%. Лідерами з експорту торфу і торфопродукції є Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Канада, Литва, Естонія, Норвегія і Швеція. В цих країнах, крім палива, торф широко використовується в хімічній промисловості, сільському господарстві, будівництві, медицині та інших сферах.

Читайте також: Економія ресурсів: експерт розповів, як Україна готується до зими

Тож, враховуючи попередній вітчизняний, а також сучасний досвід розвинених європейських країн, в Україні є всі передумови та мотивація для відродження торфовидобутку як одного із найважливіших напрямів вирішення енергетичних проблем.