UA / RU
Підтримати ZN.ua

Зовнішньоторговельні граблі і снігова куля

Кількість проблем України в галузі міжнародної торгівлі наростає, як снігова куля. Тільки-тільки, здається, позбулися проблеми з якістю експортованих до Росії сирів. А от уже й США знову незадоволені рівнем захисту інтелектуальної власності в нашій країні.

Автор: Сергій Козьяков

Останніми днями Україна зіткнулася з наростанням проблем, пов'язаних із відсутністю стратегічно і тактично продуманої, а також інституційно оформленої політики в галузі міжнародної торгівлі.

Із 14 квітня 2013 р. Україна застосовує спеціальні мита на імпорт у країну нових легкових автомобілів з об'ємом двигуна 1000–1500 куб. см у розмірі 6,46% і 1500–2200 куб. см - 12,95% незалежно від країни походження та експорту. А 9 липня стало відомо, що Росія згідно з процедурою попередила Світову організацію торгівлі про те, що вона планує запровадити підвищені мита на імпорт з України шоколаду, цукру, кам'яного вугілля та флоат-скла. Такий захід Росія вживає у відповідь на запровадження спеціальних захисних мит України на весь імпорт автомобілів, здійснене на основі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі за підсумками спеціального розслідування. Раніше такий же крок зробила Туреччина щодо волоських горіхів. І якщо підвищення мит на горіхи було сприйняте без особливого засмучення, то заходи з боку Росії викликали значно більший резонанс.

Сума компенсації, яку передбачає отримати Росія (36,1 млн дол.), значно більша за суму компенсації, на яку розраховує Туреччина (6,11 млн дол.). А види товарів, на імпорт яких Росія підвищить мита, дуже чутливі для України. Адже зрозуміло, кому належать шахти, на яких видобувається кам'яне вугілля. Та й власники фабрик, що виробляють шоколад та експортують його до Росії, - відомі та впливові люди в країні. І ще: хоч би не вийшло снігової кулі, коли слідом за Росією і, треба гадати, Митним союзом з аналогічними ініціативами виступлять й інші країни. Ми вже звертали увагу на проблеми, що існують при розробці та здійсненні міжнародної торгової політики України (DT.UA №16 від 26 квітня 2013 р.). Остання історія змушує звернути увагу й на інші проблеми, пов'язані вже з тактикою ведення міжнародної торгівлі.

Газета "Коммерсант" зазначила, що дії Росії стали несподіванкою для українських чиновників. А у своїй заяві для цієї ж газети урядовий уповноважений з питань співпраці з РФ, країнами СНД і ЄврАзЕС Валерій Мунтіян сказав узагалі дивовижну річ: "Я зараз перебуваю на переговорах у Москві, однак щодо цього рішення з нами ніхто не радився. Будемо розбиратися". Сміємо припустити, що передбачити такий розвиток подій було неважко. І час уже в урядових колах України із цим визначитися.

Погодитися з тим, що заходи Росії стали несподіванкою, ніяк не можна. По-перше, існуюча стаття 8 Угоди СОТ "Про захисні заходи" передбачає право члена цієї організації на адекватні заходи торгової компенсації за несприятливі наслідки для їхньої торгівлі від запровадження іншою стороною захисних заходів.

По-друге, про можливість запровадження таких заходів було відомо ще на початку
2012 р. під час того самого розслідування щодо автомобілів. У процесі торгових розслідувань Міністерство економічного розвитку та торгівлі, котре здійснює їх, зобов'язане запропонувати зацікавленим сторонам надати необхідну статистичну інформацію та надати власні коментарі. Саме розслідування має відповідати встановленій національним законодавством процедурі і правилам СОТ. Під час розслідування зацікавлені сторони - імпортери, іноземні виробники та уряди якраз і звертали увагу української влади на невідповідність розслідування нормам і практиці СОТ і на можливі зустрічні заходи, які сторони можуть запровадити щодо України.

От що, наприклад, було написано в розділі "Національні інтереси" (України. - С.К.) у письмових коментарях однієї із зацікавлених сторін: "Зі вступом України до СОТ Україна взяла на себе низку зобов'язань, невиконання яких може мати своїми наслідками застосування відповідних санкцій із боку інших держав, не кажучи вже про погіршення іміджу нашої країни. Тому в разі застосування спеціальних заходів без достатніх на те підстав Україна може порушити свої зобов'язання, взяті на себе в рамках членства в СОТ, і спровокувати застосування аналогічних заходів з боку інших держав". Тобто Міжвідомча комісія, до складу якої як в момент прийняття рішення, так і в момент його публікації входили два представники Мінекономіки (міністр і його перший заступник), мала бути поінформована про можливі негативні наслідки. Не виключено, що саме тому Петро Порошенко, який у момент прийняття рішення був міністром економіки та головою комісії за посадою, зовсім не квапився з публікацією цього її рішення про мита. Документ було опубліковано, а отже, він набув чинності вже за нового міністра і голови комісії Ігоря Прасолова.

В офіційному повідомленні про прийняте рішення Міжвідомчої комісії у розділі "Національні інтереси" написано просто: "Міжнародні зобов'язання, прийняті Україною, не забороняють застосовувати спеціальні заходи щодо зростаючого імпорту, який загрожує завданню значної шкоди національному виробнику". Але ж це банальна фраза! Справді не забороняють! Але ж потрібно було проаналізувати можливі зустрічні заходи, які передбачені угодою і про які прямо говорилося в документах, наявних у розпорядженні уряду, і під час численних зустрічей іноземних та українських переговірників з цієї проблеми? Скажемо прямо: жодної несподіванки в діях Росії нема. Особливо після заходів, вжитих Туреччиною на тих же підставах.

І ще про одну важливу деталь в оприлюдненій інформації. Росія як компенсацію підвищить мита на флоат-скло, імпортоване з України. Цей товар потрапив до російського списку не просто так. 26 квітня 2012 р. у результаті ще одного, вже антидемпінгового розслідування щодо імпорту саме флоат-скла Міжвідомча комісія своїм рішенням встановила розмір ставки остаточного антидемпінгового мита у розмірі від 5,11 до 30,78% на імпорт до України цього товару з Росії. Тож Росія, скориставшись ситуацією, вжила зустрічних заходів. Однак наслідки для
країн різні. У Росії скляні заводи продовжують успішно працювати. Ініціатор же розслідування - Лисичанський завод "Пролетарій", котрий є єдиним виробником флоат-скла в Україні, вже кілька років зазнає величезних збитків, зупинивши виробництво і проводячи масові скорочення робітників. Рішення Міжвідомчої комісії, прийняте на його користь більш як рік тому, поки що не сприяє фінансовому оздоровленню заводу. Адже нікуди не зникли причини його складного фінансового становища. А рішення комісії прийнято стосовно лише кількох іноземних підприємств.

Тож тепер інші виробники поставляють товар із країн, які не увійшли до списку "покараних". Більше того, у той час як майже всі фігуранти розслідування отримали цілком високі ставки остаточного антидемпінгового мита (наприклад, заводи Російської Федерації для найбільш ходового скла 3,5-4,5 мм отримали мито 15,02%, заводи з Польщі - понад 17% , Туреччини - 13,52, Болгарії - 28,5%!). А от білоруським виробникам для такого ж найбільш ходового скла комісія дивним чином визначила ставку в розмірі... 0%! От і виходить, що в той час як російські постачальники змушені нести додаткові витрати при експорті скла в нашу країну, білоруські виробники мають чудові пільгові умови і продовжують спокійно завозити свій товар в Україну. Фактично рішення комісії ніяк не захистило національного виробника і було прийнято даремно. Тепер же, якщо Росія, а разом із нею і весь Митний союз, усе ж таки виконає свою погрозу і підвищить мита і на флоат-скло, вироблене в Україні, завод "Пролетарій" потрапить у ще гіршу економічну ситуацію. Для Лисичанська, де зупинено багато інших великих промислових підприємств, це означає подальше загострення соціальної напруженості.

А коли врахувати, що цього тижня глава Росспоживнагляду Г.Аніщенко заявив, що його установі перестали подобатися українські шоколадні цукерки і особливо цукерки фабрики "Рошен", то можна припустити, що "під прицілом" опинилися інтереси Петра Порошенка, за часів головування якого у Міжвідомчій комісії якраз і було прийнято рішення про застосування підвищених мит на імпортовані (у тому числі з Росії) автомобілі. От уже й новина прийшла, що в Росії забраковано перші кілька партій шоколадної продукції. Як то кажуть: отримайте зустрічний.

Слід визнати, що нинішні дії Росії йдуть за сценарієм, розробленим у єдиному центрі, де кожен гравець дисципліновано діє відповідно до відведеної йому ролі. А в бойових порядках торгового супротивника (перепрошую, торгового партнера) ударів завдають по найбільш вразливих об'єктах. Тільки от страждають не лише ініціатори цих бойових дій... Хоча навряд чи те, що відбувається, можна назвати війною. Адже СОТ якраз і створена для того, щоб вирішувати торговельні суперечки мирним шляхом.

Кількість проблем України в галузі міжнародної торгівлі наростає, як снігова куля. Тільки-тільки, здається, позбулися проблеми з якістю експортованих до Росії сирів (докладніше див статтю В.Чопенка "Їй не сподобалося" в цьому номері DT.UA. - Ред.). А от уже й США знову незадоволені рівнем захисту інтелектуальної власності в нашій країні.

У розв'язанні таких комплексних проблем, де необхідно прораховувати довгострокові наслідки, в Україні не вистачає узгодженості державних інституцій, які несуть відповідальність за розробку і реалізацію державної політики в галузі міжнародної торгівлі. Катастрофічно бракує фахівців із міжнародної торгівлі, котрі розуміють, як проводити торговельну політику на двосторонньому, регіональному та глобальному рівнях. Їх треба було готувати ще позавчора. Нема розуміння того, що зовнішня торгівля є найважливішою частиною зовнішньої політики, яку необхідно здійснювати в тісній зв'язці з економічною політикою держави. Таке розуміння мало сформуватися ще до вступу України до СОТ. Нема у нас і реального центру прийняття рішень у галузі міжнародної торгівлі, де необхідно погоджувати державні інтереси з інтересами бізнесу та інтересами споживачів. Для вирішення цієї проблеми в травні указом президента було створено Державну комісію з питань співпраці із СОТ. Саме час приступити до роботи. Хоча СОТ є лише частиною, щоправда, найбільшої глобальної торговельної системи.

Восени буде підписано (автор у цьому не сумнівається) Угоду про Асоціацію та зону вільної торгівлі Україна-ЄС. Чи відбувається підготовка до створення координаційних органів, покликаних імплементувати (реалізовувати) цю, поза будь-яким сумнівом, цивілізаційну угоду? Сайти Євросоюзу завалені аналітичними матеріалами про майбутню угоду та планами її роз'яснення й популяризації. На сайті нашого Мінекономрозвитку в розділі "Заходи з імплементації Угоди про Асоціацію України і ЄС" останні новини датовано... травнем 2012 р.!

Чи є сценарії поведінки України в ситуації, коли буде створено гігантські зони вільної торгівлі з участю США - з Євросоюзом і на Тихому океані? Чи дано доручення послам і торговельним представникам? А скільки підготовлених професіоналів у нас працюють у представництві при СОТ? А повноцінне представництво взагалі є? Наскільки серйозно вивчено досвід роботи його аналогів з інших країн? Хто і як координує роботу аналітичних центрів у галузі міжнародної торгівлі? Адже це все - проблеми держави. Але схожі проблеми є і в профільних асоціаціях промисловців і підприємців. Фахівців і у них майже нема. Час закінчувати літні відпустки...