Стрімкий розвиток подій на валютному ринку та коригування курсу кардинально змінили ситуацію у фінансовій системі. Офіційний курс, який девальвував майже на 9%, змусить банкірів рахувати збитки вже наприкінці лютого, а комерційні підприємства - резервувати обігові кошти для придбання валюти. Бізнес уже звинуватив Нацбанк у "радикалізмі" та зупинці розрахунків між бізнесом. Однак у Нацбанку вжиті заходи називають тимчасовими та обіцяють зняти обмеження на валютні й розрахункові операції після формування уряду. Розраховуючи, мабуть, на відновлення кредитування з боку Росії та заспокоєння валютного ринку.
Ключовими подіями тижня, що минає, стали девальвація офіційного курсу гривні майже на 9% і прийняття Нацбанком "антиспекулятивних" постанов №48 і №49, якими були запроваджені обмеження на низку валютних операцій. Зокрема, для бізнесу введено вимоги резервувати кошти на купівлю іноземної валюти на окремому аналітичному рахунку на п'ять днів (з купівлею валюти на шостий) і проводити розрахунки з контрагентами лише в межах залишку на рахунку на початок операційного дня. Є й інші обмеження, однак вони сегментарні та стосуються схем із виведення капіталу. Які, на відміну від 2008–2009 рр., Нацбанк цього разу справді серйозно скоротив (хоча і з очевидним запізненням).
Бізнесмени вже назвали такі заходи дискримінаційними. Підприємці стверджують, що під загрозою зриву опинилося своєчасне виконання контрактів не лише в Україні, а й із партнерами в інших країнах, у тому числі через новації з купівлею валюти та блокуванням ресурсів компаній на спецрахунках банків. Крім того, компанії не можуть розібратися, чи можна їм тепер користуватися овердрафтним кредитуванням - постанова не регулює режимів розрахунків за рахунок овердрафтів, оскільки його складно класифікувати як доступний залишок на рахунку.
У Нацбанку обіцяють скасувати обмеження, щойно нормалізується політична та слідом за нею економічна ситуація. "Ми розглядаємо прийняту постанову як тимчасовий захід до моменту, коли буде сформовано уряд і настане певна ясність. Вона настане у короткостроковий період", - запевняє директор генерального департаменту НБУ з грошово-кредитної політики Олена Щербакова.
Щодо ясності банкіри вважають, що багато норм постанови ще потребують роз'яснень і коригувань. "Надзвичайно важливо зараз прийняти ті рішення, у тому числі з деталізації та роз'яснення прийнятих постанов, які дали б можливість всім учасникам ринку: експортерам, торговцям, виробникам здійснювати всі свої операції, - каже голова ради НАБУ Роман Шпек. - При цьому потрібно відсікти тих недобросовісних учасників ринку, які з різних причин хочуть вивести кошти з України, а іншим дати можливість працювати. Без цього всі заходи можуть призвести до загострення ситуації та потреби в нових обмеженнях".
Утім, якщо період нестабільності не буде коротким, на обмеженнях регулятора можуть непогано заробити банки й сам НБУ, від якого уряд вимагає перераховувати до бюджету дедалі більше коштів. "За новими правилами, гривня лежатиме в банках шість днів до дня конвертації, відповідно, ніхто не знає, за яким курсом пройде конвертація у валюту. НБУ зможе контролювати попит, впливати на нього (через претензії до контрактів), змінювати заздалегідь курс (у пікові дні його завищувати)", - переконаний керуючий партнер інвестиційної компанії Capital-Times Ерік Найман.
Один із економічних наслідків такого механізму - зростання цін на імпортні товари внаслідок бажання імпортерів перекласти курсові ризики на споживачів, а також монополізація міжбанківського кредитного ринку великими банками, у яких збільшиться ліквідність. Яка також може бути використана для маніпуляцій на валютному міжбанку для накопичення валюти та наступного перепродажу суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.
Утім, перехід до плаваючого курсу за наявності обмежувальних заходів на валютному міжбанку принесе вигоду лише кільком гравцям. Більшості ж банків доведеться зазнати збитків, пов'язаних із переоцінкою валютної позиції, доформуванням резервів і зростанням проблемної заборгованості. "Ми бачимо пряму залежність між девальвацією гривні та рівнем проблемної заборгованості в банківських портфелях: девальвація на 5% призведе до збільшення негативно класифікованих кредитів у валюті на ті самі 5% стосовно існуючого обсягу портфеля проблемних валютних кредитів", - каже член наглядової ради Platinum Bank Юрій Блащук. Таким чином, якщо спиратися на оцінку рівня проблемної заборгованості у валютних кредитних портфелях українських банків (275 млрд у гривневому еквіваленті станом на 1 жовтня 2013 р., тобто до девальвації) на рівні 30%, то 10-відсоткова девальвація гривні призведе до проблем із кредитами обсягом 1 млрд дол.
При цьому будь-якого додаткового прибутку від девальвації українські банки (на відміну від російських, де валютні активи більші за пасиви) не одержать, тому що валютні зобов'язання клієнтів практично дорівнюють портфелю валютних кредитів.
А от збитки будуть як гіпотетичні, так і реальні. Девальвація офіційного курсу призведе до перерахунку та зниження розмірів капіталу українських "дочок" у балансах іноземних холдингових банків. Крім того, банкам доведеться доформувати резерви під валютні кредити - виходячи з вищенаведених розрахунків рівня проблемних боргів валютного портфеля - ще на суму близько
1 млрд дол. (10% від обсягів негативно класифікованих кредитів у валюті).
За методикою Fitch, девальвація в 30% призводить до скорочення капіталізації банківської системи на
2 відсоткові пункти за рахунок зростання вартості валютних активів і переоцінки. Таким чином, 10-відсоткова девальвація може призводити до зменшення капіталу української
банківської системи на 0,7%, або на 12,5 млрд грн.
Девальвація, хоч би якою очікуваною та прогнозованою вона була, змінить ціни споживчих товарів. За оцінками президента Міжнародної торговельної палати Володимира Щелкунова, якщо до зміни курсу бізнес закладав у свої плани курс 8,1–8,5 грн/дол., то тепер закладе 9 грн. Це позначиться як на цінах, так і на динаміці споживчого попиту.
"Останні два чи три роки внутрішнє споживання було одним із найважливіших факторів економічного зростання України, і саме по ньому ослаблення гривні вдарить найсильніше. Механізм такий: девальвація позначиться на цінах, розпочнеться інфляція. Через посилення інфляції зростання реальних доходів буде меншим, ніж торік. Більш того, ймовірно, вони почнуть навіть падати", - вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Найімовірніше, у зв'язку з падінням доходів населення та зниженням споживчого попиту банки вирішать скоротити кредитування і юридичних, і фізичних осіб, що, у свою чергу, негативно позначатиметься на показниках споживання всередині країни та динаміці інвестицій. Відповідно, крім девальваційних стимулів, економіка одержить і зворотне - тиск на виробництво та валовий внутрішній продукт.
Перехід до режиму плаваючого курсу, безумовно, позитивний для фінансової системи в довгостроковій перспективі. Передусім завдяки зняттю практично перманентних девальваційних очікувань у населення та бізнесу, які потроху почнуть звикати до волатильності курсу. Це приведе до зниження депозитних ставок, у розмір яких нині включено ризики девальвації, а також знизить попит на валютні вклади, що приведе до їхнього здешевлення та наступної дедоларизації банківських пасивів.
Однак потрібно усвідомлювати й те, що цього переходу Україна поки не здійснила. Зміна Нацбанком офіційного курсу - швидше, вимушена реакція на скорочення резервів і неможливість глобально впливати на ситуацію. Скорочення валютних резервів на тлі швидкого зростання гривневої грошової маси є головною причиною ослаблення курсу національної валюти. Зараз Нацбанк ударив по обох складових цього рівняння - сповільнив оборотність гривні, що еквівалентно скороченню грошової маси, а також обмежив та ускладнив купівлю інвалюти.
На якийсь час це допоможе стабілізувати курс і зніме панічні настрої. Однак стратегічно Україні для повернення до більш вільного валютного ринку потрібно повернутися до додатного сальдо платіжного балансу, і не лише за рахунок короткострокових кредитів. "В іншому разі м'яке (або різке) зниження курсу гривні стане неминучим", - вважає Ерік Найман.
Які строки є у влади? Експерти вважають, що лік іде на тижні. "Ми повинні розуміти, що ефективність заходів НБУ - короткострокова, може, тиждень, а може, два. За цей період Україні потрібно домовитися про стабільне кредитування ззовні", - вважає начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.
На його думку, базові рішення про джерела та розміри зовнішньої допомоги мають бути прийняті впродовж найближчих чотирьох-восьми тижнів. У цей період Національний банк може з використанням резервів допомагати ринку та балансувати курс. А у влади є час домовитися з опозицією про формування уряду та прийняти остаточне стратегічне рішення, куди все-таки рухається Україна.
І хочеться сподіватися, що цей рух не визначено у бік Росії. Надто вже короткою та непередбачуваною виявилася "рука допомоги" Кремля.