У середині листопада ц.р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (МЕРТ) представило громадськості проект "Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні". Слід нагадати, що це не перший проект такої стратегії - на початку 2016-го міністерство вже оприлюднювало аналогічний документ.
Однак він не витримав критики громадськості, й робоча група, створена з ініціативи громадських рад при Міністерстві економрозвитку та Державної регуляторної служби України (ДРС), виклала своє бачення стратегії розвитку малого та середнього підприємництва. Яке, у свою чергу, не знайшло підтримки вже в міністерських топ-чиновників. Тому новий проект від МЕРТ, розроблений без залучення згаданої робочої групи, викликав особливий інтерес професійної громадськості.
МСП: для чого вони потрібні та якими мають бути
Уже скільки сказано-пересказано про те, що малі та середні підприємства (МСП) є хребтом національних економік. Вони визнані в усьому світі рушійною силою, яка генерує національне багатство шляхом створення робочих місць, збільшення ВВП, а також стимулювання розвитку конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу економіки.
Підписання Україною і ЄС угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, що мають для нас метою наблизити економіку до найкращих міжнародних норм і практик, покликане насамперед виявитися в розвитку конкурентоспроможних вітчизняних підприємств. При цьому має бути передбачене та забезпечене адекватне реагування на нові виклики та загрози, які несуть переорієнтація на насичений глобальний ринок та ймовірні наслідки четвертої промислової революції, яка набирає силу та долає будь-які кордони.
З огляду на угоди з ЄС, а також Стратегію розвитку "Україна-2020" уряд просто зобов'язаний докласти всіх зусиль для розвитку вітчизняних конкурентоспроможних МСП, причому далеко не тільки через дерегуляцію бізнесу. А для визначення довгострокового вектора розвитку МСП усе ж таки необхідна добре вивірена стратегія, в якій повинне бути відображене, у тому числі, й значне відставання українських МСП від підприємств розвинених країн у частині ділової досконалості й те, що від української влади потрібні неординарні рішення для скорочення цього розриву.
Однак повернемося до проекту стратегії в редакції від 17 листопада ц.р. Уже перше знайомство з цим документом викликало принаймні подив: у ньому, крім чисельності співробітників і максимального обсягу виконуваних робіт (у млн грн), практично нічого не сказано про сам об'єкт стратегії. Що таке "сучасне МСП" і що спільного між МСП, найбільш успішними на глобальному ринку? Якими мають бути малі та середні підприємства, щоб зберегти конкурентоспроможність та у перспективі, особливо з урахуванням наслідків четвертої промислової революції? Як повинні змінитися українські МСП, які прагнуть зберегти місце на ринку через 3–4 роки? На ці запитання в новій редакції стратегії відповідей знайти не вдалося. Тому аналіз документа слід розпочати з самої його назви.
Як назвеш...
Широко відомий вислів: "Як корабель назвеш, так він і попливе". Використання в проекті документа словосполучення "стратегія розвитку…підприємництва..." могло б бути логічним, якби стратегію розробили самі МСП, визначивши, як вони розвиватимуться. Серед іншого, вони могли б вказати й на те, чого очікують від уряду та інших зацікавлених сторін.
Якщо ж проект даного документа розробляють чиновники, зазначаючи в ньому, що, на їхній розсуд, планується зробити для поліпшення умов створення та функціонування МСП, то проект такого документа логічно так і назвати: "Стратегія сприяння малим і середнім підприємствам…"... Що співзвучно Закону України "Про розвиток і державну підтримку малого та середнього підприємництва…" (виділено мною. - П.К.).
Далі. У загальному вигляді "розвиток МСП" може бути забезпечений шляхом:
- тільки збільшення кількості МСП (з існуючим рівнем ділової досконалості) у результаті поліпшення в країні умов для створення та функціонування малих і середніх підприємств;
- підвищення якості, а точніше, ділової досконалості існуючих МСП при одночасному збільшенні кількості "поліпшених" МСП.
Як зазначено в представленому проекті документа, у країні сектор МСП становить 99,9% від загальної кількості (1,97 млн) підприємств і фізичних осіб-підприємців. При цьому ще з 2012 р. діє Закон "Про розвиток і державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні", є Концепція загальнодержавної програми розвитку малого та середнього підприємництва на 2014–2024 рр. Питання розвитку сектора МСП прямо або побічно відображені в загальнодержавних стратегічних і програмних документах. Однак, попри все це, переважна більшість українських МСП і досі залишаються далеко не досконалими та неконкурентоспроможними для глобального ринку, а Україна за показником "валовий національний дохід на душу населення", який найбільшою мірою характеризує стан підприємництва та економіки в країні, відстає від країн ЄС до 25 (!) разів. Із цього можна зробити висновок, що тільки збільшення кількості МСП при сформованому рівні їхньої ділової досконалості явно недостатньо; саме по собі воно не забезпечить необхідного підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Тому не може не викликати схвалення той факт, що в проекті стратегії записано: "Уряд України визнає надзвичайну складність викликів, які стоять перед економікою країни та підприємствами, і прагне зробити все для розвитку сильного та конкурентоспроможного сектора МСП у майбутньому". У зв'язку з цим, на наш погляд, сприяння розвитку МСП без акцентування уваги на підвищенні його ділової досконалості та конкурентоспроможності нелогічне та неприпустиме, а документ, який відображає підвищену увагу влади до конкурентоспроможності МСП, так і має називатися: "Стратегія сприяння малим і середнім підприємствам (МСП) України в забезпеченні конкурентоспроможності тарозвитку" (виділене мною. - П.К.).
Тут слід зауважити, що для будь-якого МСП конкурентоспроможність визначається двома основними факторами: зовнішніми умовами, в яких зароджується й функціонує МСП (їх ще називають бізнес-кліматом), і власне рівнем ділової досконалості цього МСП. Якщо про бізнес-клімат в Україні дискутують дуже багато, то про рівень досконалості МСП (як, утім, і великих підприємств) практично навіть не кажуть. Для кращого розуміння існуючої проблеми тут слід розрізняти таке:
- у поліпшенні бізнес-клімату в Україні зацікавлені насамперед українські компанії, у тому числі МСП, але його фактичний стан визначають органи влади; водночас час рівень ділової досконалості МСП залежить лише від них самих;
- поліпшення бізнес-клімату, безумовно, може сприяти підвищенню конкурентоспроможності МСП, але не вище того рівня, який забезпечується їхньою діловою досконалістю. З огляду на його дуже низький рівень у переважної кількості українських МСП одного тільки поліпшення бізнес-клімату явно недостатньо для оздоровлення української економіки;
- зацікавленість у поліпшенні бізнес-клімату в Україні, крім українських МСП, а останнім часом - і органів влади, також декларують і міжнародні донорські організації (для створення прийнятних умов і просування на український ринок іноземних компаній). А от у підвищенні рівня ділової досконалості українських МСП зацікавлені лише вони самі. Однак за умов критичного відставання української економіки, а також прямої залежності її стану від рівня конкурентоспроможності вітчизняних компаній (у тому числі МСП) український уряд повинен бути дуже стурбований низьким рівнем ділової досконалості вітчизняних МСП і здійснювати активну політику сприяння їм в удосконаленні.
Як "плисти" далі?
З урахуванням вищесказаного основну увагу в стратегії потрібно приділити такому:
- цілеспрямованому вивченню зовнішніх ринків, на яких мають конкурувати українські МСП;
- вивченню та прогнозуванню тенденцій розвитку глобального ринку та його передбачуваного впливу на внутрішній ринок України в найближчій, середньостроковій і довгостроковій перспективі, з урахуванням наслідків четвертої промислової революції;
- аналізу фактичного рівня ділової досконалості та тенденцій щодо просунутих іноземних компаній (потенційних конкурентів українських МСП);
- аналізу фактичного рівня ділової досконалості та конкурентоспроможності українських МСП;
- аналізу фактичного стану бізнес-середовища в Україні, з урахуванням його впливу на створення, формування та функціонування українських МСП;
- визначенню можливих напрямів державного сприяння українським МСП у підвищенні їхньої конкурентоспроможності, у тому числі шляхом:
а) поліпшення бізнес-клімату;
б) сприяння в удосконаленні на основі сучасних підходів і найкращих практик.
На основі отриманих результатів мають бути визначені:
- заходи, які повинна здійснити держава в частині вдосконалення бізнес-клімату в Україні та поліпшення умов для створення й функціонування вітчизняних МСП;
- рекомендації для українських МСП з їхньої адаптації до умов внутрішнього та глобального ринків, з урахуванням прогнозованих структурних змін;
- заходи, які має здійснити держава, щоб вітчизняні МСП захотіли, довідалися "як" і змогли адекватно, системно та безперервно вдосконалюватися на основі сучасних підходів і найкращих практик, цілеспрямовано підвищуючи при цьому свою конкурентоспроможність. Тут, зокрема, має бути передбачено усунення існуючих в Україні хибних думок у питаннях тлумачення та навчання в сфері якості, ділової досконалості та системного менеджменту, закріплених у державних нормативних документах (насамперед у Концепції державної політики в сфері управління якістю продукції), а також організація перепідготовки власників і керівників МСП тощо.
Отримані тут результати мають стати основою для формування структури й наповнення стратегії.
Де взяти гроші?
За умов "надзвичайного обмеження держбюджету" у частині підтримки даної стратегії та з урахуванням того, що для підвищення рівня ділової досконалості та конкурентоспроможності українських МСП кошти міжнародних донорських організацій навряд чи будуть виділені, видається доцільним передбачити:
- використання допомоги міжнародних донорських організацій в основному для поліпшення в Україні умов ведення бізнесу, приведення їх у відповідність із практикою, прийнятою на міжнародному рівні;
- гроші, виділені на підтримку стратегії з держбюджету, використати виключно для сприяння українським МСП у підвищенні рівня їхньої ділової досконалості.
Висновок
Попри кількаразове згадування в тексті рецензованого проекту документа терміна "конкурентоспроможність", реального підвищення конкурентоспроможності українських МСП (достатнього для їхнього збереження за умов глобального насиченого ринку, особливо з урахуванням подальших змін) даним проектом документа не передбачено. У результаті може виявитися, що в "поліпшених умовах для ведення бізнесу" до кінця 2020 р. переважній більшості українських МСП, витиснутих з українського ринку більш досконалими іноземними компаніями, працювати вже не доведеться. І виникає запитання, для кого та для чого тоді взагалі розробляється ця стратегія?
Крім того, у рецензованому проекті документа, на наш погляд, міститься багато інформації, яка має розміщатися не в самій стратегії, а в супутніх документах на кшталт аналітичної записки або аналогічних.
У результаті очевидним є висновок, що підготовлений МЕРТ проект "Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні" не відповідає ситуації, яка має місце в нашій країні, потребам національної економіки в підвищенні її конкурентоспроможності, а також тенденціям розвитку глобального середовища, в умовах якого повинна функціонувати та розвиватися Україна в перспективі. Цей проект документа підлягає значній переробці, у процесі якої потрібно усунути зазначені недоліки.