Раніше без погодження органів управління не можна було передати їхні активи Фонду державного майна України (ФДМУ). Однак на початку вересня уряд вніс суттєві зміни в порядок передачі держпідприємств до сфери управління ФДМУ. Відповідно до них таке погодження більше не є обов’язковим. А також ініціювати передачу об’єктів можуть не лише органи управління, а й Кабінет міністрів, Мінекономіки та сам Фонд держмайна.
Таке рішення уможливило передачу до ФДМУ активів неефективних держпідприємств, а також фігурантів кримінальних справ.
Авгієві стайні академій наук
Чи не найяскравіший приклад — активи Національної академії аграрних наук (НААН). Відповідно до аналітичної довідки ФДМУ, за перше півріччя 2022 року НААН відмовила у задоволенні 90% заяв потенційних покупців, що хотіли приватизувати її майно. Водночас аудит Рахункової палати 2020 року показав, що Академія розпоряджається своїми активами не дуже ефективно:
- з майже 1,1 млн кв. м загальної площі 772 тис. перебувають у непридатному для використання стані;
- ще 284 тис. кв. м придатні до експлуатації, але не використовуються;
- у Держземкадастрі відсутні відомості про майже 145 тис. га землі, яка перебуває в користуванні Академії.
Водночас, за інформацією Генпрокуратури, станом на 2020 рік Національна академія аграрних наук була одним із рекордсменів за кількістю проваджень щодо її діяльності — 110 кримінальних проваджень за фактами неправомірного використання майна НААН.
В управління ФДМУ вже перейшло 56 об’єктів НААН.
Подібна ситуація і з Національною академією наук України (НАНУ). 2019 року Державна аудиторська служба перевірила виконання бюджетних програм НАНУ з 2016 року і встановила порушень на 865 млн грн. Аудитори помітили, що НАНУ недоотримувала кошти від оренди, майно руйнувалося, а підвідомчі установи дублювали функції одна одної — держава платила двічі. Наприкінці липня в управління ФДМУ передали понад 50 об’єктів НАНУ. У жовтні додали ще 96.
Державний монополіст з керівниками-корупціонерами
Один із найпривабливіших для інвесторів активів з тих, що потрапили в управління Фонду в жовтні, — оператор транспортування рідкого аміаку ДП «Укрхімтрансаміак». Підприємство щорічно транспортує понад 2,5 млн тонн аміаку, а його дохід за 2020 рік становив 1,7 млрд грн. Вартість активів також чимала — 1,8 млрд грн.
Водночас «Укрхімтрансаміак» регулярно потрапляє у корупційні скандали, а його керівники фігурують у матеріалах кримінальних проваджень щодо службових зловживань, привласнення та заволодіння коштами державного підприємства.
У 2017 році Національне антикорупційне бюро України затримало колишнього в.о. директора ДП «Укрхімтрансаміак» за підозрою у заволодінні коштами підприємства у сумі понад 40 млн грн, які призначалися для переоснащення систем оповіщення населення, що проживає поряд із ділянкою аміакопроводу.
Загальна сума збитків, завданих підприємству за всіма епізодами розкрадання коштів, перевищила 700 млн грн. Але нові факти зловживань і надалі з’являються — наприкінці 2021-го Державне бюро розслідувань запобігло виведенню 55 млн грн через непрозорі закупівлі, а у липні 2022-го прокуратура повідомила ексдиректора ДП про підозру у службовій недбалості, що призвела до завдання збитків державі на 1,5 млн дол.
Вимираюче «Конярство України»
Земельний банк на десятки тисяч гектарів, десять кінних заводів та іподром в Одесі, — згідно з фінансовою звітністю за 2020 рік вартість активів ДП «КонярствоУкраїни» оцінювали у 541 млн грн, а дохід становив 396 млн.
При цьому на сьогодні підприємство фактично бореться за своє існування в судах. Його довели до банкрутства, укладаючи збиткові контракти так, що утворилася штучна заборгованість на понад 150 млн грн. Звісно ж, за сприяння тогочасного топ-менеджменту компанії, який з підконтрольними юридичними особами мав намір отримати за безцінь привабливі активи ДП: 13 майнових комплексів кінних заводів і, за різними оцінками, від 43 тис. до понад 50 тис. га землі.
Справу про банкрутство «Конярства України» порушили ще 2015-го, але Міністерство економіки України продовжує оскаржувати в суді спірні угоди ДП. Тож надія, що підприємство відновить платоспроможність, ще є.
Зі зміною керівництва фінансові результати підприємства покращилися. За результатами роботи у першому півріччі 2021 року «Конярство України» отримало прибуток у понад 65 млн грн. Проте Держаудитслужба виявила у діяльності ДП за 2017–2020 роки порушень і недоліків на суму майже 3 млрд грн.
Підприємство хотіли приватизувати ще з 2016 року. Однак відчужити його було неможливо, бо його філії (кінні заводи) входили до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. У 2019 році закон, який визначав цей перелік, втратив чинність.
«Аграрний фонд», що злив свої активи
ПАТ «Аграрний фонд» створили 2013 року, щоб підтримувати сільгоспвиробників і убезпечити країну від продовольчих криз. Воно купує зерно за мінімальними цінами, а потім реалізовує його або вже перероблене борошно споживачам, коли ціни зростають до максимуму. Так забезпечують баланс на ринку у неврожайні роки. На сьогодні «Аграрний фонд» займає 20% внутрішнього ринку продовольчого зерна, а його активи 2020 року оцінювали у 1,6 млрд грн з доходом у 2,2 млрд.
З моменту створення діяльність «Аграрного фонду» щедро забезпечували коштом держбюджету — товариство отримало понад 7 млрд грн лише 2013 року. Та як відомо, де з’являються великі гроші (особливо бюджетні), там варто шукати схеми їхнього розкрадання.
У лютому 2014-го «Аграрний фонд», усупереч статуту і без дозволу Мінагрополітики, розмістив трохи більше 2 млрд грн на депозитних рахунках Брокбізнесбанку, який належав сумнозвісному Сергію Курченку. Через кілька тижнів після того банк збанкрутував. За версією слідства, отримані 2 млрд грн службові особи Брокбізнесбанку витратили на те, щоб погасити фіктивні борги. Так ПАТ втратило активи, бо банк нібито не міг їх повернути.
Проведений аудит товариства за 2018–2019 роки показав й інші фінансові порушення, а 2020-й воно завершило зі збитками у 197 млн грн.
Непрозорі закупівлі вуглевидобувних ДП
За даними НАБУ, наймасштабніша корупція серед усіх сфер державної економіки — на підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, через кількість задіяних у корупційних схемах осіб і розмір збитків.
У квітні минулого року НАБУ та САП завершили досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем працівниками ДП «Первомайськвугілля». Одна з його шахт на Луганщині опинилася на межі техногенної катастрофи. Кабмін 2018 року виділив кошти, щоб профінансувати роботи на шахті. Однак керівники державного підприємства та його підрозділу, змовившись, провели закупівлю без тендеру та обрали підрядника за самостійно визначеними критеріями. Але переможець і компанія-субпідрядник, замість виконати роботи, звернулися до співробітників шахти, і ті власними силами виконали всі необхідні роботи. У результаті за посередництво переплатили понад 14 млн грн. Колишнього в.о. керівника ДП взяли під варту, а у червні цього року САП скерувала справу до Вищого антикорупційного суду.
У 2020 році було викрито схему із завдання збитків на 51 млн грн вуглевидобувним державним підприємствам, серед яких опинилось і ДП «Селидіввугілля». Впродовж 2016–2018 років група службових осіб фактично встановила контроль над державними закупівлями цих підприємств. Вони щоразу визнавали переможцем одну і ту саму приватну компанію та не допускали через навмисно створені перешкоди інших учасників. За майже три роки вони закупили за завищеними цінами різноманітне обладнання, матеріали та інші товари на загальну суму близько 174,5 млн грн, водночас незаконно переплативши понад 51,17 млн. Наприкінці 2021 року справу спрямували до суду.
Обидва ці ДП перейшли в управління ФДМУ.
***
Масштабні зловживання перетворили державні підприємства на осередки корупції, які виснажують економіку країни. Це підтверджує статистика. Лише за 2021–2022 роки НАБУ відшкодувало ДП понад 2,6 млрд грн завданих збитків. А за весь період діяльності Бюро понад 100 керівників підприємств, в яких частка державної або комунальної власності перевищує 50%, були повідомлені про підозру у вчиненні корупційних правопорушень — це чверть усіх вручених підозр. Станом на кінець минулого року кожна шоста справа, скерована НАБУ та САП до суду, стосувалася корупції на цих підприємствах. Та хоч би яким пильним був контроль правоохоронних органів над зловживаннями на підприємствах, вони залишаться ласими шматками для корупціонерів.
Щодо таких активів приватизація — правильне рішення за наявності конкуренції та прозорості. З одного боку, приватизація поповнює бюджет. З іншого — дає змогу державі зосередитися на управлінні лише стратегічно важливими підприємствами та активами. І не розпорошувати ресурси на тисячі різних об’єктів, ефективно контролювати і розвивати які просто неможливо одночасно. Водночас зменшення кількості державних підприємств банально знизить можливості вкрасти.