Найбільше доходу від малої приватизації під час повномасштабної війни мають великі міста — Київ, Львів, Дніпро. Проте варто зважати на розмір громад. Наприклад, Коростенська громада в Житомирській області отримала під час війни майже 33 млн грн від малої приватизації. Це вдесятеро менше, ніж столиця. Проте у громаді на Житомирщині мешкає в 40 разів менше людей, ніж у Києві. Про маркери успішності малої приватизації пише СЕО «Прозорро.Продажі» Сергій Бут в статті «Як перевірити успішність приватизації комунального майна у громадах» на сайті ZN.UA.
Він розповідає про інший приклад: Чернівецька міська рада заробила на малій приватизації кошти на виплати внутрішньо переміщеним особам, розвиток міста і підготовку наступних приватизаційних об’єктів. І що більше коштів громади залучають самостійно, то менше вони залежні від дотацій із держбюджету.
У невеликій громаді може не бути майнового комплексу, за який бізнес готовий заплатити 40 млн грн. Проте вона може проводити приватизацію успішно, навіть якщо не заробила мільйони. Громади володіють різною кількістю активів, які різняться за станом, інвестиційною привабливістю. А на фінальну вартість майна впливає розмір громади, кількість населення, наявність інфраструктури, наближеність до лінії фронту тощо.
Про успіх приватизації свідчить частка завершених торгів відносно оголошених. Наприклад, успішною є Смолінська громада на Кіровоградщині з 15-тисячним населенням, яка під час воєнного стану оголосила 15 онлайн-аукціонів, 11 із них — успішні. Або більша громада на Волині на майже 60 тисяч населення — Нововолинська — має 12 завершених угод із 15 об’єктів, виставлених на приватизацію від початку повномасштабної війни.
Конкуренція показує, наскільки актив цікавий бізнесу. Кількість учасників також може свідчити, наскільки якісно організатор готує лоти:
- чи містить опис достатньо інформації про об’єкт;
- чи є актуальні фото;
- чи інформують організатор і майданчик, через який оголошено аукціон, потенційних учасників про торги.
У Львівській області Миколаївська громада торік продавала котельню площею понад 400 кв. м, за неї змагалося 19 учасників. Тоді як на аукціони з приватизації комунального майна під час воєнного стану в середньому приходить майже три учасники. Вільний доступ кожного до участі у торгах сприяє зростанню ціни за актив. Так, громада на Львівщині за підсумками аукціону отримала за актив у шість разів більше — понад 5 млн грн замість 850 тис. Попит на комунальне майно свідчить, що бізнес готовий інвестувати під час війни, і громади можуть заробляти на ринку малої приватизації.
Раніше ми писали про те, що за два роки суттєво змінився перелік громад із найбільшим обсягом реверсних дотацій. З першої десятки спроможних громад зникли такі промислові центри, як Харківська, Запорізька, Енергодарська та Маріупольська громади. Про це пише Катерина Березюк, аналітикиня Руху ЧЕСНО, в статті «Бюджети розвитку чи війни: як змінилася фінансова спроможність громад».