Туреччина намагається оговтатися після жахливого природного катаклізму.
Внаслідок землетрусу, коли будівлі розсипалися, як замки з піску, і складалися, наче карткові будиночки, в Туреччині загинуло понад 19 тисяч людей. Більш як 75 тисячі зазнали поранень. Шпиталі переповнені, а кількість загиблих невпинно зростає: тисячі людей ще перебувають під завалами, й шансів залишитися живими через зимові холоди в них дедалі менше. Усього ж постраждало близько 15 мільйонів людей — кожен шостий житель Туреччини. Зруйновано тисячі будинків. Пошкоджено дороги, трубопровід, аеропорт.
Ми ще не до кінця розуміємо масштаб кошмару, що коїться у провінціях, котрі постраждали від землетрусу. І, хоча турецька влада досить швидко розпочала рятувальні операції та розгорнула наметові містечка, для президента Реджепа Ердогана й правлячої Партії справедливості та розвитку землетрус може мати серйозні політичні наслідки. Адже на 14 травня у країні призначено президентські та парламентські вибори, які Ердоган і його партія мали дуже добрі шанси виграти.
Два роки тому Туреччина зіштовхнулася з серйозними економічними проблемами: в результаті «неортодоксальної грошово-кредитної політики» президента, турецька ліра обвалилася на 44%, а інфляція сягнула 36%. Рейтинг Ердогана впав. Але після того, як уряд вжив популістських заходів, підвищивши соціальні виплати й реалізуючи інфраструктурні проєкти, суспільна підтримка очільника держави повернулася до рівня лютого 2021 року.
Проведені в січні опитування показали, що 40–42% респондентів готові проголосувати за Ердогана і правлячу партію. Тепер же їхній рейтинг може знизитися через «чорного лебедя».
По-перше, постає питання відповідальності не тільки підрядників, а й влади за те, що житлові будівлі, зведені у сейсмонебезпечному регіоні, виявилися нестійкими до підземних поштовхів. Адже після того, як тисячі людей загинули внаслідок землетрусу 1999 року, Туреччина законодавчо посилила містобудівні норми. Але серед зруйнованих внаслідок землетрусу будинків виявилися і побудовані впродовж останнього десятиліття.
Зараз усе каміння летить у город Ердогана. Тому що в усіх країнах, де реалізуються великі інфраструктурні проєкти, ведеться «велике будівництво», будівельний бізнес тісно пов'язаний із правлячою партією. Вже лунають обвинувачення в корупції, а опозиція вимагає, щоб після завершення розбирання завалів було розпочато розслідування: як будували будинки та хто давав на це дозволи. Адже такої кількості жертв можна було уникнути, дотримуючись будівельних норм.
По-друге, на рейтинг влади в цілому й Ердогана, зокрема, впливатиме, наскільки ефективно кризовий менеджмент упорається з наслідками землетрусу: у перші дні трагедії — оперативно організовуючи рятування людей, які перебувають під завалами, розміщуючи тих, хто вижив, у тимчасових притулках і надаючи їм іншу необхідну допомогу, а потім — будуючи нові будинки та відновлюючи інфраструктуру. Для цього потрібні величезні кошти, яких у зруйнованої Туреччини немає. І ще питання, чи підуть інвестиції в країну, лідер якої активно розганяв у суспільстві антизахідні настрої.
Як зазначив у розмові із ZN.UA директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, у цій ситуації «опозиція користується можливостями для критики влади». Опоненти Ердогана вважають, що влада не тільки запізно відреагувала на катаклізм, а й неефективно використала «податок на землетрус», який платять усі турки-власники нерухомості і який, зокрема, йде на поліпшення системи охорони здоров'я. Лідер основної опозиційної Республіканської народної партії Кемаль Кілічдароглу вже поклав на Ердогана відповідальність за катастрофу.
Однак поки що турецький президент не переносить президентських і парламентських виборів: термін дії надзвичайного стану, впровадженого в десятьох регіонах, закінчується 7 травня, за тиждень до голосування. Ці три місяці надзвичайного стану дають Ердогану простір для маневру.
Звісно ж, в умовах НС не можна провести нормальну передвиборну кампанію. Та й значна частина районів, що постраждали від землетрусу, населена курдами, чимало яких традиційно опозиційно налаштовані до Ердогана. Найімовірніше, влада буде дивитися на розвиток ситуації та соціологічні опитування. Якщо в економіку країни, що лежить у руїнах, не підуть серйозні інвестиції, а протестні настрої зростуть — вибори перенесуть. Якщо Ердоган буде абсолютно впевнений у перемозі, то вибори відбудуться у травні.
На руку чинному президентові грає те, що за три місяці до виборів опозиція ніяк не може визначитися з єдиним кандидатом на посаду глави держави: між опозиціонерами точиться гостра конкуренція. Турецькі ЗМІ припускають, що основним суперником Ердогана, найімовірніше, буде Кемаль Кілічдароглу.
Землетрус не тільки сплутав Ердогану внутрішньополітичні карти, а й ускладнив реалізацію його амбіційних геополітичних проєктів. Ідеться не про його зусилля стати посередником у переговорах між Україною та Росією, а про глобальні енергетичні проєкти.
Зокрема, Ердоган хоче створити на території Туреччини міжнародний газовий хаб для поставок російського палива до Європи. Але, як зазначила радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль, оскільки газопровід у провінції Хатай пошкоджений і транзит газу припинився, таким країнам як Угорщина та Сербія, що сидять на російській «газовій голці», варто сильно хвилюватися. А ось на енергетичну безпеку Європи землетрус у Туреччині не вплинув, оскільки країни відмовилися від російського газу на користь скрапленого.
Трагедія знову поставила питання безпеки атомної електростанції «Аккую», яку турки будують спільно з росіянами на середземноморському узбережжі. Ця АЕС розміщується у провінції Мерсін, що, за даними турецьких ЗМІ, опинилася серед регіонів, котрі постраждали. МАГАТЕ стверджує, що землетрус не позначився на «Аккую». Але АЕС у сейсмонебезпечній зоні — це дуже загрозливо. Хто може дати гарантію, що в Туреччині не повториться трагедія «Фукусіми»?
На думку І.Семиволоса, нині одне з ключових питань — як землетрус позначиться на відносинах Туреччини зі США, ЄС, НАТО? В Ердогана не дуже багато можливостей отримати такі необхідні для відновлення країни інвестиції. Росія не може надати великі кошти, оскільки в неї самої зараз вистачає складнощів: треба оплачувати війну з Україною та вирішувати власні економічні проблеми. Китай надає кредити із завищеною ставкою й наполягає, щоб реалізовували проєкти китайські компанії.
Для Туреччини основним інвестором, схоже, будуть арабські монархії. Та й Захід має значні фінансові можливості для надання допомоги союзникові з НАТО. Проблема Ердогана в тому, що останніми роками він проводив політику конфронтації, конфліктував зі США і ЄС, підживлював антизахідні настрої в турецькому суспільстві, загравав із Росією та Путіним.
«Природні катаклізми — завжди можливість для примирення та відновлення контактів. У 1999 році допомога Греції в ліквідації наслідків землетрусу в Туреччині посприяла налагодженню діалогу. Зараз Туреччина, наприклад, уже прийняла допомогу від Швеції. Є очікування, що потреба у відновленні країни примусить турецьке керівництво пом'якшити антизахідну риторику, а проблема біженців — піти на контакт із режимом Асада», — зазначила в коментарі ZN.UA старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер.
Загалом, зростають шанси на поліпшення відносин Анкари і Стокгольма. Принаймні держсекретар США Ентоні Блінкен упевнено обіцяє швидкий вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. І дуже правильно, що в Києві звернулися до інструмента «дипломатії землетрусу» та прийняли рішення послати групу рятувальників до Туреччини, навіть попри те, що в Україні йде війна. Анкара — важливий для нашої країни партнер, а українські рятувальники посилюють позиції Києва: для турків важливі символічні жести.
* * *
Природний катаклізм у Туреччині може скинути Ердогана з політичного Олімпу. Щоб утриматися на ньому та залучити інвестиції для відновлення країни, турецькому політикові знадобиться все його політичне вміння.
Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.