Уже другий поспіль колишній президент Франції опиняється на лаві підсудних. Те, що у випадку з Шираком було безпрецедентною подією в історії П'ятої республіки, нині починає нагадувати новий фарс. Адже, власне, так і сталося з судом над Шираком, якого, зрештою, засудили умовно. Але, можливо, спроба запроторити Саркозі за ґрати стане справді новою тенденцією в Європі, бо проблема боротьби з нечистими на руку політиками й чиновниками стоїть тут досить гостро. Втім, у цій справі чимдалі очевидніше проступає політична складова, і судове провадження проти колишнього президента може бути прелюдією до масштабної політичної кампанії, мета якої - крісло президента Франції 2017 року.
Стара історія
на новий лад?
Справа Ніколя Саркозі - друга спроба французької Феміди судити екс-президента. Нагадаємо, що наприкінці 2011 р. суд Франції засудив колишнього президента країни Жака Ширака до двох років ув'язнення умовно за нецільове використання державних коштів і зловживання довірою суспільства. Ішлося також про корупційні дії на користь членів очолюваної ним партії в роки роботи Ширака в мерії столиці.
Однак напередодні першого засідання суду родичі Ширака зробили заяву, що в обвинувачуваного раптом виявилася амнезія, і він не зможе в залі суду чітко відповідати на запитання про події 20-річної давності. Тим самим його убезпечили від публічної ганьби - появи на лаві підсудних. Суд відбувався без його участі, а покарання зрештою присудили умовно. Тож процес у справі Ширака французьке суспільство сприйняло з неабияким скепсисом, він більше скидався на фарс - гучне розслідування, що тримало в напрузі всю країну, закінчилося нічим.
Нині ж до справи Саркозі підійшли набагато жорсткіше. 1 липня його взяли під варту в передмісті Парижа. І після 15-годинного допиту екс-президентові Франції відразу висунули обвинувачення в корупції, "використанні впливу" й розголошенні таємниці слідства. Деякі ЗМІ навіть поспішили повідомити, що Саркозі можуть відразу "впаяти" попереднє ув'язнення, але цього не сталося - 2 липня його відпустили з-під варти, й навіть без застави.
Практично відразу після звільнення Саркозі виступив в ефірі каналу TF1, заявивши, що справа проти нього - це спроба нинішньої влади використати судову систему країни для політичної розправи над ним. Попутно він запевнив глядачів, що нікого не зраджував і ніколи не порушував принципу верховенства права. "Я не та людина, яка уникає відповідальності. Але, зрештою, я закликаю кожного француза, який дивиться і слухає мене, замислитися, чи нормально це", - сказав Саркозі, маючи на увазі методи, використані проти нього.
Представники Феміди, однак, вважають інакше. Проти Саркозі, який програв президентські вибори 2012 р. соціалістові Франсуа Олланду, було заведено відразу шість справ. Деякі з них так чи інакше стосуються фінансування його передвиборної кампанії 2007 р. Зокрема, використання підтримки найбагатшої жінки Франції Ліліан Бетанкур - власниці парфумерної фірми L'Oreal. Згодом, аби віддячити Л.Бетанкур, Саркозі допомагав їй проводити маніпуляції з податковими платежами (див. DT.UA від 12 квітня 2013 р.). Але в цій справі доказів не знайшли, і в жовтні обвинувачення з нього зняли.
Крім того, вже давно навколо екс-президента активно розкручується інший скандал: нібито на ту президентську кампанію гроші йому давав і колишній лівійський диктатор Муаммар Каддафі. Про це повідомили відразу кілька осіб, зокрема син покійного лівійського лідера - Сейф аль-Іслам Каддафі. А в березні 2012 р. французьке інтернет-видання Mediapart стверджувало, що має документ, який підтверджує, що лівійці справді переказали Саркозі 50 млн євро. Екс-президент обіцяв подати на журналістів видання до суду.
На якийсь час про цю справу ніби забули, але на початку цього року журналісти згадали одне з останніх інтерв'ю самого Каддафі, де він називає Саркозі "розумово відсталим" й у властивій йому манері прямо заявляє: "Саркозі має бути вдячний мені, що став президентом Франції. Це ми надали йому кошти, які допомогли йому перемогти на виборах".
Жодних нових доказів Каддафі не навів. Проте саме це інтерв'ю змусило правоохоронців Франції розпочати в лютому нове розслідування в цій справі. Для збирання доказів використали приховане прослуховування телефонних розмов Саркозі. Записували не тільки його телефон, а й телефон його адвоката і голови Паризької колегії адвокатів. Поліція, втім, не довідалася з них нічого нового в "лівійській справі", зате "накопала" проти екс-президента в старій "справі Бетанкур".
Зокрема, виявилося, що, бувши президентом Франції, Ніколя Саркозі намагався з'ясувати таємниці слідства у справі про його зв'язки з мільярдеркою Бетанкур. Для цього він використав свого особистого адвоката Тьєррі Ерзога, котрий мав контакти з помічником генерального прокурора Касаційного суду. Той, своєю чергою, за обіцянку отримати високий пост у Монако постачав Ерзога закритою інформацією про перебіг розслідування "справи Бетанкур".
Якщо ці обвинувачення буде доведено, то екс-президентові Франції може загрожувати тюремне ув'язнення на строк до 10 років і штраф у розмірі 150-200 тис. євро.
Соціалісти розбудили бурю
"Французи вкотре побачили, що громадянин, хоч би який пост він обіймав, має рівні права перед законом", - прокоментував цю справу французький прем'єр-міністр Мануель Вальс. Насправді ж, уже на нинішній стадії судді повелися з екс-президентом так, наче його винуватість уже доведено. На що й звернули увагу деякі масмедіа.
"Вони навмисно намагаються мене принизити", - заявив Саркозі, повторивши, що обвинувачення в корупції сфабриковано. На його думку, про те, що це політична розправа, а не справедливий суд, зокрема, свідчить і той факт, що його справу доручили судовому слідчому Клеру Тепо - членові профспілки працівників судової системи з лівою політичною орієнтацією.
Саркозі та його прихильники підозрюють, що змова з метою дискредитувати опозиційного лідера визріла в надрах правлячої партії соціалістів, очолюваної нинішнім президентом країни Франсуа Олландом. Для цього могло бути кілька причин.
По-перше, соціалісти досі не оговталися після поразки на виборах до Європарламенту 25 травня, на яких перемогу здобула ультраправа партія "Національний фронт" під проводом Марін Ле Пен: за них проголосували 25% виборців. А от партія Саркозі "Союз за народний рух" отримала 20,8%, тоді як Соцпартію підтримали 14% виборців.
Крім того, рейтинг схвалення французами діяльності нинішнього президента впав до рекордних мінімумів. І тільки 11% французів вважають, що Франсуа Олланд буде гідним кандидатом від партії соціалістів на президентських виборах 2017 р., і що соціалістам варто було б висунути прем'єр-міністра Мануеля Вальса. На думку експертів, із цього "історичного нокауту" соціалістам буде вкрай складно вийти, навіть попри екстрені заходи зі зниження податкового тягаря й ініціатив Олланда в рамках ЄС.
На такому тлі цілком природна активізація прихильників Ніколя Саркозі. Та він і сам планував взяти реванш на президентських виборах 2017 р. Тобто Саркозі, який був у тіні після поразки на виборах 2012 р., почав виходити з неї, знову перетворюючись на активного гравця на політичній арені Франції.
У своєму протистоянні з соціалістами Саркозі займає більш виграшну позицію "жертви несправедливого переслідування", опозиціонера, що має сьогодні всі підстави критикувати нинішню владу, яка так і не змогла повернути Франції економічну стабільність. При цьому в екс-президента досить непогані шанси вийти сухим з води: докази проти нього - неоднозначні й непевні. Але навіть якщо його винуватість і доведуть, то справа Ширака дає привід припускати, що Феміда лише настрахає Ніколя Саркозі своїм караючим мечем...